Рішення № 18290892, 20.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.09.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

20 вересня 2011 р. № 13/97

Позивач: Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", пр. Перемоги 33, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Чернігівське обласне територіальне відділення антимонопольного комітету України, пр. Миру, 49-А, м. Чернігів,14000

Предмет спору: про визнання недійсним та скасування рішення

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 02.08.2011

від позивача: ОСОБА_2 довіреність № б/н від 29.08.2011

від відповідача: ОСОБА_3 довіреність № 01-14/1085 від 21 03..2011

Позивачем подано позов про скасування та визнання незаконним рішення Адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 червня 2011 року №24-рш по справі №02-05/24-2011 року.

Відповідач у відзиві повідомив про невизнання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем надано письмові пояснення.

Позивачем надані додаткові документи, письмові пояснення та клопотання про зупинення виконання оспорюваного рішення .

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Клопотання позивача про зупинення виконання рішення задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту ч.4 ст.60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” вбачається, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, зупиняє виконання оспорюваного рішення.

Відповідно до ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольного-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 41 Господарського кодексу України законодавство, що регулює відносини, які виникають у звязку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з Господарського кодексу України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обовязковими для виконання у визначені строки ними строки.

Відповідно до ст. 22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідач в своїй діяльності керується Законами України “Про Антимонопольний комітет України”, в т.ч. п.п.1,2 ч.1 ст.7, ст.12, ст.12 1 , ч.5 ст.14 ,“Про захист економічної конкуренції”, в т.ч. ст.ст. 2,37, Положенням “Про порядок проведення перевірок законодавства про захист економічної конкуренції” , затверджений розпорядженням Антимонопольного комітету України 25.12.2001 року за №182-р та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2002 року за №139/6427 ( далі по тексту рішення - Положення) та Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції , затвердженими Антимонопольним комітетом України 19.04.94 за №5 із змінами та доповненнями та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 6.05.1994 року за №90/299 ( далі за текстом рішення Правила).

Чинним законодавством , а саме Методикою про визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, прийнятою Антимонопольним комітетом України в межах своїх повноважень, визначених п.11 ч.3 ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 №49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 за №317/6605, встановлена процедура визначення монопольного становища на ринку і яка призначена для аналізу діяльності субєктів господарювання, груп субєктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках. При цьому слід зазначити, що право визначати межі товарного ринку та монопольне (домінуюче) становище субєкта господарювання на ньому є виключно компетенцією органів Антимонопольного комітету України і не може здійснюватися іншими державними органами.

Згідно п. 1.2 Методики обєктами для визначення монопольного (домінуючого) становища є: субєкти господарювання; групи субєктів господарювання декілька субєктів господарювання, які діють на ринку в певних товарних та територіальних (географічних) межах; обставини, які визначають на відповідному товарному ринку умови здійснення господарської діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт, а також умови придбання та використання зазначених товарів, робіт, послуг.

Пунктом 2.1 Методики передбачено, що визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання може включати в себе такі дії:

встановлення обєктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме субєкта господарювання (групи субєктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) субєктом (субєктами) господарювання;

складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище субєкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

визначення товарних меж ринку;

визначення територіальних (географічних) меж ринку;

встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище субєктів господарювання на ринку визначення часових меж ринку;

визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

На підставі ст. 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” позивачу по справі було направлено вимогу № 06-04/831 від 22.02.2011 р. про надання інформації в двотижневий термін з дня отримання вимоги. Дана вимога отримана позивачем 24.02.2011 р., вх. номер 622, про що свідчить відмітка.

Позивачем 02.03.2011 р. листом № 212 надано інформацію Чернігівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

На підставі ст. 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” позивачу по справі було направлено вимогу № 06-04/942 від 04.03.2011 р. про надання інформації в двотижневий термін з дня отримання вимоги. Дана вимога отримана позивачем 09.03.2011 р., вх. номер 748, про що свідчить відмітка.

Позивач листом № 268 від 17.03.2011 р. надав інформацію Чернігівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

На підставі ст. 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” позивачу по справі було направлено вимогу № 06-04/1870 від 13.05.2011 р. про надання інформації протягом 5-ти днів з дня отримання вимоги.. Дана вимога отримана позивачем 24.02.2011 р., вх. номер 622, про що свідчить відмітка.

Позивачем 02.03.2011 р. листом № 212 надано інформацію Чернігівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України.

Розпорядженням адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.03.2011 р. № 24-2011/1-р по справі 02-05/24-2011 «Про початок розгляду справи про порушення комунальним підприємством «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради законодавства про захист економічної конкуренції»постановлено розпочати розгляд справи проти Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради за ознаками порушення передбаченого, п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку оформлення та реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (робіт), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Збір і аналіз доказів у справі доручити Першому відділу досліджень та розслідувань. Відповідача повідомлено про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про що свідчить лист позивача № 06-04/1292 від 31.03.2011 року.

Згідно п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно. п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

20.04.2011 р. першим відділом досліджень та розслідувань Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України внесено подання голові Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визначення монопольного (домінуючого) становища Комунального підприємства «Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради в межах м. Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області за результатами діяльності у 2010 році на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, як такого, що не має на цьому ринку жодного конкурента, з часткою 100 %.

Розпорядженням голови Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 15 від 20.04.2011 р. «Про визначення монопольного (домінуючого) становища Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи за результатами діяльності у 2010 році»розглянувши подання першого відділу досліджень та розслідувань про визначення монопольного (домінуючого) становища Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради в межах міста Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області за результатами діяльності у 2010 році постановлено визначити монопольне (домінуюче) становище Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради в територіальних межах міста Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області за результатами діяльності в 2010 році на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, як такого що не має на цьому ринку жодного конкурента з часткою 100 %.

21.04.2011 р. листом № 06-04/1530 відповідач повідомив позивача що згідно розпорядження голови Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.04.2011 р. № 15 визначено монопольне (домінуюче) становище комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради в територіальних межах м. Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області за результатами діяльності в 2010 році на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, як такого, що не має на цьому ринку жодного конкурента, з часткою 100 %.

На підставі ст. 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” позивачу по справі було направлено вимогу № 06-04/2250 від 21.06.2011 р. про надання інформації протягом 3-х днів з дня отримання вимоги.. Дана вимога отримана позивачем 21.06.2011 р., вх. номер 2060, про що свідчить відмітка.

На підставі ст. 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” позивачу по справі було направлено вимогу № 06-04/2274 від 22.06.2011 р. про надання інформації протягом 3-х днів з дня отримання вимоги.. Дана вимога отримана позивачем 22.06.2011 р., вх. номер 2073, про що свідчить відмітка.

Рішенням адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2011 р. № 24-рш по справі 02-05/24-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу»

визнано, п.1 що Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, за результатами діяльності в 2010 році в територіальних межах міста Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області з часткою 100%;

визнано п.2 , що Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради, встановивши економічно необґрунтовані, завищені (ціни) вартість на послуги з оформлення та реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, за рахунок застосування норм часу, що не відповідають фактичним витратам часу, вчинило порушення передбачене п. 2 ст. 50, п. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (робіт), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

п.3 рішення , відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на позивача штраф у розмірі 17000 грн.

Пунктом 20(3) Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. № 90/299 визначено, що розпорядження про початок справи або про відмову в розгляді справи на підставі статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підвідомчої адміністративній колегії територіального відділення Комітету, приймає адміністративна колегія територіального відділення Комітету.

Пунктом 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. № 5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 р. № 90/299 визначено, що за результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

Таким чином, встановлена Правилами процедура та винесені відповідачем документи та вчинені процедури щодо початку розгляду справи, здійснення дослідження, зібрання інформації на підставі письмових вимог, внесення подання та винесення розпорядження узгоджуються з приписами чинного законодавства й порушень з боку відповідача судом не вбачається.

Позивачем не спростовані належними та допустимими докази обставини відсутності монопольного становища, а тому суд приходить до висновку, що висновок відповідача викладений у п.1 рішення щодо зайняття позивачем монопольного (домінуюче) становища на ринку послуг з оформлення та державної реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, за результатами діяльності в 2010 році в територіальних межах міста Чернігова, Куликівського, Менського, Ріпкинського та Щорського районів Чернігівської області з часткою 100% відповідає обставинам справи, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Приписами ст..217 ГК України встановлено, що заходи впливу на порушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки можуть бути застосовані у встановленому законом порядку уповноваженими органами державної влади.

Стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»визначає підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМКУ, а саме

неповне зясування обставин, які мають значення для справи;

недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Окрім того, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт; обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

З тексту оспорюваного рішення вбачається, що відповідачем зроблено розрахункові дії та визначено, що позивачем стягнуто кошті із замовників послуг в 2010 році на суму доходу 5546700 грн. й кожному працівнику виробничого персоналу необхідно було б працювати 14,929 годин (14 годин 55 хвилин) кожен робочий день протягом року. При цьому , відповідачем встановлено дохід у позивача за рік в сумі 5546700 грн. та використано середній тариф 29,08 грн. на годину вартості послуг, враховано 51 працівника (якими надаються послуги). Так, 5546700:29,08:51:12= 311,67 годин на місяць. Далі 311,67 годин:167 години =1,866 раз, де 167 годин є показником середньомісячної кількості годин на одного працівника , яким визначений діленням 2004 робочим годинам на рік ( при 40-годинному робочому тижні, тобто по 8 годин в день) на 12 місяців.

Слід зазначити, що середній тариф 29,08 грн. відповідачем визначено шляхом складання сум 26,65 грн. та 31,50 грн. та ділення на 2 . При цьому, п.1 розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №198 від 01.07.2009 року, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у Чернігівській області 08.07.2009 року за №29/758, встановлено для позивача тариф на інвентаризацію нерухомого майна, на оформлення прав власності на обєкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав на одну норму часу з урахуванням ПДВ: для населення 26,65 грн., - для інших споживачів 31,50 грн.; п.2 позивачу при застосуванні тарифів необхідно чітко дотримуватись вимог Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються БТІ, затвердженого наказом ДК України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 року №198, зареєстрованого в МЮ України 12.02.2004 року за №188/8787 (із змінами та доповненнями).

Таким чином, нормативними актами, якими регламентовано тариф та норми часу для БТІ з послуг по інвентаризації нерухомого майна, на оформлення прав власності на обєкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав є розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №198 від 01.07.2009 року та наказ ДК України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 року №198.

З тексту рішення відповідача не вбачається фіксації порушень позивачем при наданні послуг, а ні тарифу, а ні норм часу, відсутня фіксацій дій позивача по встановленню економічно необґрунтованих цін, що свідчить про неповне зясування обставин, які мають значення для визначення порушення антимонопольного законодавства, однак п.2 рішення , як правопорушення визначено встановлення БТІ економічно необґрунтованих, завищених (цін) вартості на послуги з оформлення та реєстрації документів на право власності на нерухоме майно, включаючи повязані з цим інвентаризаційні роботи, за рахунок застосування норм часу, що не відповідають фактичним витратам часу, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (робіт), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Таким чином, зі змісту п.2 рішення відповідача як порушення антимонопольного законодавства визначено дії позивача по встановленню завищених цін.

Однак, матеріалами справи та доказами відповідача не доведено, що саме позивачем вчинені дії по встановлено економічно необґрунтованих та завищених цін, оскільки відсутня фіксація саме застосування цін відмінних від тарифів, встановлених розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №198 від 01.07.2009 року та відсутня фіксація дій позивача по встановленню економічно необґрунтованих цін.

Матеріалами справи та доказами відповідачем не доведено, що позивачем застосовані норми часу відмінні від встановлених наказом ДК України з питань житлово-комунального господарства від 21.11.2003 року №198. При цьому, здійснений розрахунок фактичних норм витраченого часу працівниками БТІ для надання послуг, на думку суду, не може впливати на визначення завищення ціни послуг, а лише свідчить про їх фактичне надання. Й відповідачем не враховано, що на підприємстві позивача , згідно колективного договору, визначено перелік професій та посад працівників з ненормованим робочим днем (додаток №7 ).

Відповідачем в процесі розгляду справи досліджувались табелі робочого часу працівників БТІ, що вбачається з матеріалів справи.

Ненормованим робочим днем, відповідно до наказу Міністерства праці України №7 від 10.10.1997 року (зі змінами та доповненнями за наказом №18 від 05.02.1998 року Мінпраці України), визначено, що це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

При цьому, облік кількості годин роботи понад установлену тривалість робочого часу для працівників з ненормованим робочим днем не передбачена чинним законодавством, а тому в табелі обліку робочого часу таким працівникам здійснюється зазначення про 8-годинний робочий час на день, оскільки, відповідно до Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-ПВ (квартальна) "Звіт з праці" , затвердженої наказом №404 від 26.10..2009 року ДК статистики України, зареєстрованого в МЮ України 15.12.2009 року за №1212/17228, такі вимоги для обліку робочого часу працівників з ненормованим робочим днем не висуваються.

Таким чином, відповідачем такі обставини, щодо обліку робочого часу працівників з ненормованим робочим днем, не враховані при прийнятті рішення, що свідчить про неповне зясування обставин, які мають значення для визначення порушення антимонопольного законодавства.

Слід зазначити, що в процесі розгляду справи №02-05/24-2011 року, відповідачем було відкладено розгляд справи та сформована вимога № 06-04/2250 від 21.06.2011 р. про надання інформації та вимога № 06-04/2274 від 22.06.2011 р. про надання інформації. Позивачем вчинені дії по направленню інформації та документів по цим вимогам, в т.ч. примірники договорів підряду укладених протягом 2010 року з фізичними особами на виконання підрядних робіт з інвентаризації обєктів нерухомості та реєстрації прав. Однак, відповідачем не надано жодної оцінки таким документам, що свідчить про неповне зясування обставин справи №02-05/24-2011.

З аркушу 4 абз.9 рішення відповідача вбачається висновок, що розрахунок вартості послуг БТІ проводився в 2010 році без врахування видів та обсягів робіт, які виконуються на кожному обєкті в індивідуальному порядку. При цьому, в обґрунтування необхідності індивідуального підходу до розрахунку вартості послуг та зменшення норми часу в разі неповного виконання послуг, відповідач по тексту рішення посилається на розяснення ДК України з питань житлово-комунального господарства №4/3-993 від 26.05.2004 року та лист Міністерства з питань ЖКГ №8/7-39 від 08.04.2008 року. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Наведені документи неправомірно покладені в обґрунтування прийняття рішення відповідачем, оскільки не носять ознак нормативного акту, що свідчить про допущене відповідачем порушення при застосуванні законодавства шляхом застосування документів, якими не можуть регулюватись відповідні правовідносини за приписами ст.7 ГК України.

З матеріалів справи та наданих суду доказів, не вбачається проведення відповідачем зібрання доказів, їх оцінки для наведення висновку по кожному обєкту, послузі, тобто індивідуальний порядок надання послуг відповідачем не досліджувався. Таким чином, фіксація порушень антимонопольного законодавства позивачем , щодо відсутності розрахунків послуг в індивідуальному порядку до кожного замовника послуг , без проведення відповідачем збору доказів та їх оцінки є неправомірною та свідчить про невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

З приписів ст.60 Закону України ,“Про захист економічної конкуренції” вбачається , що господарські суди розглядають справи щодо оскарження рішень АМКУ та його територіальних відділень шляхом прийняття до розгляду заяви про визнання недійсним рішення.

В звязку з чим суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним та скасування рішення є тотожними за своїм юридичним наслідком та способом відновлення порушеного права визнанню недійсним рішення, а тому , з урахуванням встановлених судом порушень при прийнятті рішення в частині визначення порушення та застосування штрафу до позивача позовні вимоги підлягають задоволенню, в частині визнання недійсним п.1 рішення щодо визначення монопольного становища задоволенню не підлягають.

Таким чином, вимоги підлягають задоволенню частково.

З урахуванням приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.3,4,7,12,12-1,16,22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, ст..ст.2,3,4,12,13, 50, 51, 52,59 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Положенням “Про територіальне відділення Антимонопольного комітету України”, ст.ст. 22,33,49,77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними п.2. та п 3 рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2011 р. № 24-рш по справі 02-05/24-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним п.1 рішення адміністративної колегії Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2011 р. № 24-рш по справі 02-05/24-2011 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

2.Стягнути з Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (14005, м. Чернігів, пр.Миру, 49-А, код 21404813, відомості про рахунки відсутні) на користь Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»Чернігівської обласної ради (14017, м. Чернігів, пр.Перемоги, 33, код 03358162, р/р 26002172 в АППБ Аваль, МФО 353348) судові витрати : державне мито 56 грн., витрати на ІТЗ 115,76 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А.Фетисова

Повний текст рішення складено 22.09.2011 року

Суддя І.А.Фетисова