Рішення № 18289927, 23.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/18223.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма «Безпека бізнесу» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про 5987 грн. 04 коп.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № б/н від 12.07.11.

Від відповідача не зявився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Безпека бізнесу»до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором суборенди нежилого приміщення № 4 від 01.09.10. в сумі 5987, 04 грн. (5140,00 грн. - сума основного боргу, 405, 99 грн. - пеня, 78, 58 грн. - 3% річних, 290, 41 грн. збитки від інфляції).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобовязання перед позивачем по сплаті суборендної плати за користування нежилим приміщенням, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.11. порушено провадження у справі № 30/182, розгляд справи призначено на 19.07.11. о 12-20.

Представник позивача в судовому засіданні 19.07.11. частково надав витребувані ухвалою суду документи.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.11. не зявився, вимог ухвали про порушення провадження у справі не виконав, причин неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста від 19.07.11. розгляд справи № 30/182 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.08.11. о 11-00.

В судовому засіданні 23.08.11. позивачем подано суду письмові пояснення по справі, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма «Безпека бізнесу»зазначає, що в ціну позову не включено вартості комунальних послуг.

Представник позивача в судовому засіданні 23.08.11. підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.08.11. повторно не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.11. у справі № 30/182 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_1 від 18.07.11., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/182.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Безпека бізнесу»(Орендар) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Суборендар) укладено Договір № 4 суборенди нежилого приміщення (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення, яке перебуває в користуванні Орендаря на підставі договору оренди з власником (з правом передачі в суборенду), загальною площею 25,7 кв. м. (третій поверх, кімната № 9 згідно технічного паспорту БТІ), розташоване за адресою: АДРЕСА_1, (далі - об'єкт оренди). Об'єкт оренди є власністю Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на підставі рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 14.05.10. № 2-11210/2010.

Згідно п. 1.2 Договору визначено, що право Орендаря передавати об'єкт оренди в тимчасове оплатне користування третім особам на правах суборенди передбачене в п. п. 2.2 та 7.2 Договору оренди об'єкта нерухомості № 16-08/10-1 від 16.08.10., укладеного між Орендарем та власником об'єкту оренди - Громадською організацію «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

У відповідності до п.п. 2.1 та 2.2 Договору сторонами погоджено, що приймання-передача об'єкта оренди здійснюється повноважними представниками Сторін.

Об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Суборендарем протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання Суборендарем повідомлення Орендаря про готовність до його передачі. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання (Додаток № 1), який підписується повноважними представниками Сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору 01.09.10. між сторонами було підписано акт прийому-передачі обєкта оренди (нежилого приміщення за Договором суборенди від 01.09.10. № 4), згідно якого позивач передав відповідачу нежитлові приміщення № 9 на третьому поверсі нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 25,7 кв. м.

У відповідності до п. 4.1 Договору, сторонами погоджено, що розмір орендної плати за цим Договором складає: 100 (сто) грн. за один кв. м орендованої площі за місяць включаючи ПДВ. Загальна сума орендної плати з ПДВ становить: 2 570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн. Розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін, а також у випадках, передбачених цим Договором. Орендна плата не включає в себе оплату на відшкодування комунальних платежів. Під платою на відшкодування комунальних платежів в цьому Договорі сторони розуміють вартість спожитої Суборендарем тепло- та електроенергії, а також вартість експлуатаційних витрат (прибирання території, вивіз сміття, вода та каналізація і т.п.).

Згідно п. 4.2 Договору передбачено, що орендна плата нараховується з дати підписання акту здачі-приймання. У випадку, якщо користування об'єктом оренди здійснювалося Суборендарем більше як 20 календарних днів у місяці, орендна плата за такий місяць сплачується в повному обсязі. В іншому випадку орендна плата за місяць, в якому Суборендар користувався об'єктом, що орендується, зменшується пропорційно до кількості днів фактичного користування об'єктом. Користуванням об'єктом оренди в цьому Договорі визнається період з моменту передачі об'єкта оренди Суборендареві і підписання акту здачі - приймання до моменту повернення обєкту оренди Орендарю в порядку, визначеному даним Договором.

У відповідності до п. 4.3 Договору встановлено, що орендна плата сплачується щомісячно в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендаря не пізніше 10-го числа поточного місяця за поточний місяць.

Відповідно до п. 6.2.2 Договору, Суборендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату і всі інші платежі, згідно умов даного Договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору не розрахувався з позивачем за надані послуги з суборенди за період листопад-грудень 2010 р.

Підтвердженням наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договором є п. 1 Додаткової угоди від 31.12.10. про розірвання Договору № 4 суборенди нежилого приміщення від 01.09.10., укладеної між сторонами, відповідно до якого позивач та відповідач дійшли згоди розірвати Договір суборенди, та відповідач підтвердив наявність своєї заборгованості перед позивачем в розмірі 5140,00 грн.

Зазначену вище Додаткову угоду від 31.12.10. було підписано сторонами та скріплено печатками.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті суборендної плати за користування спірним нежитловим приміщенням за період листопад-грудень 2010 р. в сумі 5140,00 грн. не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма «Безпека бізнесу»в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5140,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 290,41 грн. збитків від інфляції та 78,58 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 290,41 грн. збитків від інфляції та 78,58 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також позивач на підставі п. 9.3 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 405,99 грн. - пені.

Відповідно до п. 9.3 Договору, сторонами погоджено, що у випадку прострочення по сплаті орендних та інших платежів за цим Договором, Суборендар сплачує на користь Орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 405,99 грн. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Безпека бізнесу»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Безпека бізнесу»(01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, Н.П. № 43, код ЄДРПОУ 33153351) 5140 (пять тисяч сто сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 290 (двісті девяносто) грн. 41 коп. збитків від інфляції, 78 (сімдесят вісім) грн. 58 коп. - 3 % річних, 405 (чотириста пять) грн. 99 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 31.08.11.