Рішення № 18289871, 13.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/22013.09.11 За позовом Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» До Військової частини А-0222 Про стягнення 100716,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю № 501 від 15.06.11.;

ОСОБА_2 представник за довіреністю № 462 від 07.06.11.

Від відповідача ОСОБА_3 представник за довіреністю № 1161 від 05.07.11.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»до Військової частини А-0222 про стягнення з відповідача на користь позивача 100716,00 грн. заборгованості за Договором № 32 від 02.01.11.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої зобовязання, визначені в п. 3.1 Договору, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100716,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.11. порушено провадження у справі № 30/220; розгляд справи призначено на 13.09.11. о 14-50.

13.09.11. відповідачем через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано клопотання про відкладення розгляду справи, в звязку з ненадходженням на адресу відповідача копії позовної заяви.

Розглянувши в судовому засіданні 13.09.11. зазначене вище клопотання відповідача, суд відмовив у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви були додані належні докази направлення на адресу відповідача: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, копії позовної заяви та доданих до неї документів, що підтверджується описом вкладень у цінний лист від 18.08.11. та фіскальним чеком № 0999 від 18.08.11.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Таким чином, Військова частина А-0222, як сторона у справі, не була позбавлена права ознайомитись з матеріалами справи та підготувати відповідний відзив на позов.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в звязку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

В судовому засіданні 13.09.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.09.11. письмового відзиву на позов не надав, але в усній формі проти позову заперечує.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/225.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.11. між Дочірнім підприємством «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»(Наймодавець) та Військовою частиною А-0222 (Наймач) укладено Договір № 32 про компенсаційні витрати на утримання житлового фонду Дочірнього підприємства «Екос»холдингової компанії «Київміськбуд»на 2011 рік (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Наймодавець надає житлові приміщення, що знаходяться на його балансі та утриманні для тимчасового проживання військовослужбовців Наймача, а Наймач використовує житлові приміщення за прямим призначенням та компенсує Наймодавцеві витрати на їх утримання, за умовами Договору.

У відповідності до п. 2.2 Договору передбачено, що Наймодавець утримує житлофонд, що знаходиться на його балансі на праві повного господарського відання, та забезпечує належні умови для проживання військовослужбовців Наймача.

Згідно п. 3.1 Договору, сторонами погоджено, що Наймач щомісячно, але не пізніше 10 числа поточного місяця сплачує Наймодавцю собівартість 1 ліжко-місця у гуртожитках, та собівартість одного кв. м загальної площі в будинках для малосімейних, що фактично зайняті військовослужбовцями та членами їх сімей. При звільненні військовослужбовця, якому надане житлове приміщення згідно з цим Договором, а Наймач зобов'язаний в тижневий термін повідомити про це Наймодавця в письмовій формі з метою проведення спільних заходів по відселенню і виключення з розрахунків за даним Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору, термін його дії встановлений з 01.01.11. по 31.12.11. без права пролонгації.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення вимог п. 3.1 Договору не в повному обсязі виконані взяті на себе зобов'язання, в зв'язку з чим, за період з січня 2011 р. по липень 2011 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 100716,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обовязку по сплаті зобовязань, викладених у п. 3.1 Договору не виконав, в звязку з чим заборгованість Військової частини А-0222 перед Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»за період з січня 2011 р. по липень 2011 р. становить 100716,00 грн.

Слід зазначити, що відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між сторонами, відповідач підтвердив свою заборгованість перед позивачем, яка на той час становила 112488,00 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»задовольнити повністю.

2.Стягнути з Військової частини А 0222 (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 19, код ЄДРПОУ 24976148) на користь Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та обєктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(01021, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 23739162, р/р 26008000029552 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код 23739162) 100716 (сто тисяч сімсот шістнадцять) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 007 (одна тисяча сім) грн. 16 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 16.09.11.