Постанова № 1827892, 10.04.2008, Житомирський окружний адміністративний суд

       Справа № 2-а –4223/ 08

 Категорія 45

ПОСТАНОВА

іменем України

10 квітня 2008 року                                                                                                      м. Житомир 

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої – судді Євпак В.В.

при секретарі судового засідання  Новицькому Є.А.

за участю представників позивача та представника відповідача

розглянувши у судовому засіданні в м. Житомирі  адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Житомирській області до комунального підприємства „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” про стягнення бюджетних коштів в розмірі 3391 700 грн., -

                                                                 в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути з комунального підприємства „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” бюджетні кошти у вигляді зайво отриманої субвенції  в розмірі 3391 700 грн. Вимоги мотивує тим, що проведеною  контрольно-ревізійним управлінням Житомирської області ревізією фінансово-господарської діяльності комунального підприємства встановлено незаконні видатки бюджетних коштів в розмірі  3391 700 грн. у вигляді  зайво отриманої субвенції.  Так відповідач отримав у 2006 році  бюджетні кошти у вигляді субвенції на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з  з водовідведення та водопостачання, яку в подальшому використали на погашення заборгованості за електроенергію перед ВАТ ЕК „Житомиробленерго”. Заборгованість комунального підприємства перед ВАТ ЕК „Житомиробленерго” на загальну суму 5884 600 грн. у той час як фактична заборгованість становила 2464 100 грн. В добровільному порядку зазначені кошти відповідачем не сплачені.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Свої заперечення обґрунтовує тим, що  заборгованість перед підприємством з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення, затверджених для населення і фактичними витратами на виготовлення цих послуг станом на 01.01.2005 року складала 41 575 100 грн. Відповідно до Закону підприємству було погашено заборгованість на суму 27 598 269 грн. шляхом погашення боргу підприємства за спожиту електричну енергію та теплову енергію, який виник згідно договорів про переведення боргу, укладеними з ВЖРЕП №1, №10, №12, №13 та ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго”. Зазначені договори про перевод боргів були укладені на виконання рішення територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств поливно-енергетичного комплексу Житомирської області, а не їх ініціативи. Тому їх вини в заподіянні шкоди державі немає.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: відповідно до „Порядку перерахування у 2006 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, затверджених для населення”, затвердженого постановою КМУ №705 від 22.05.2006 року (далі Порядок), відповідач у червні та липні 2006 року отримав бюджетні кошти у вигляді субвенції на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на послуги з водовідведення та водопостачання на загальну суму 27 598 300 грн., які в подальшому використано на погашення заборгованості за електроенергію ВАТ ЕК „Житомиробленерго” 26677500 грн.  та ДП „Газ-Тепло”  920800 грн.

Перерахування субвенцій для погашення різниці в тарифах здійснюється на умовах визначених Порядком.

Пунктом 1 Порядку зазначено, що погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворились на 1 липня 2006 року з урахуванням Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. (далі Закон).

Підставою для таких розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачем послуг та іншими підприємствами – учасниками розрахунків на підставі документів, що підтверджують наявність у учасників розрахунків кредиторської або дебіторської заборгованості.

п. 7.3 ст. 7 Закону  передбачено, що дозволяється переведення заборгованості за електричну енергію в порядку визначеному чинним законодавством, у межах сум заборгованості, підтвердженої на розрахункову дату, з одного суб”єкта господарської діяльності – споживача електричної енергії на іншого суб”єкта господарської діяльності за умови, що останній має грошові вимоги в сумі, що дорівнює кредиторській заборгованості споживача електричної енергії до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії.

Відповідачем в липні 2006 року між КВЖРЕП   №1, №10, №12, №13, ОПТМ „Житомиртеплокомуненерго” і ВАТ ЕК „Житомиробленерго” укладено договори №№512, 513,514, 515, 516 від 11.07.2006 року, згідно яких заборгованість вказаних підприємств перед ВАТ ЕК „Житомиробенерго” за електроенергію переведено на відповідача, а саме комунальне підприємство „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” на загальну суму 3420 499 грн.

Відповідачем були укладені 6-ти сторонні та 8-ми сторонні  договори, згідно яких проведено оплату ВАПТ ЕК „Житомиробленерго”. Перед отриманням 2-ї частини субвенції в липні 2006 року  була зазначена заборгованість комунального підприємства перед ВАТ ЕК „Житомиробленерго” в розмірі 5884 600 грн., тоді як фактична заборгованість становила 2464 100 грн. Грошові вимоги відповідача до ВАТ ЕК „Житомиробленерго” були  відсутні. В результаті здійсненої операції, відповідачем було збільшено заборгованість  та проведено як погашення заборгованості за електроенергію за рахунок наданої з бюджету субвенції в сумі 3391 700 грн. безпідставно.

Зазначені порушення з сторони саме відповідача були виявлені під час проведення фінансово-господарської ревізії комунального підприємства „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, що підтверджується актом  №06-24/005 від 15.01.2007 року.

Зазначені порушення Закону встановлені і в судовому засіданні.

Зайво виділеною субвенцією завдано шкоди інтересам держави.

В добровільному порядку зайво отримані кошти у вигляді субвенції відповідачем державі не повернуті.

КРУ в Житомирській області звернулось із позовом до суду про стягнення коштів в розмірі 3391 700 грн. в межах наданих їм Законом України „Про  державну контрольно-ревізійну службу в Україні” повноважень.

Таким чином позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, ст. ст.  86, 94, 158 - 163, 254 КАС України, суд -

                                                  п о с т а н о в и в :

            Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Житомирське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” ( вул. Черняхівського, 120, м. Житомир, р/р 37125705000001, МФО 811039 в УДК м. Житомира, код 03344065) в дохід державного бюджету (на рахунок 31117115700002, МФО 811039 в УДК м. Житомира, код 22062319) зайво отриману субвенцію в розмірі 3391 700 грн.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                    В.В. Євпак