Рішення № 18275503, 13.09.2011, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 2-441/11

РІШЕННЯ

іменем України

13 вересня 2011 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Черкашиної М.С.

при секретарі Терещенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля справу за позовом Сумського медичного коледжу до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, повязаних із навчанням,

встановив:

03 червня 2011 року представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідачки про відшкодування витрат, повязаних із навчанням, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 липня 2006 року ОСОБА_2 була зарахована до Сумського медичного коледжу за спеціальністю «Сестринська справа» на комерційну форму навчання. 29 серпня 2008 року дана студентка була переведена на державну форму навчання. При зарахуванні на навчання за державні кошти позивач та відповідачка, у передбаченому законом Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, уклали угоду № 71 від 10 вересня 2007 року про підготовку фахівця із вищою освітою, згідно якої відповідачка зобовязувалась оволодіти всіма видами професійної діяльності за напрямом підготовки, прибути після закінчення навчання на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років. У зв»язку із закінченням навчання у 2009 році відповідачці була присвоєна кваліфікація «сестра медична» та видано направлення на роботу до Комунального закладу «Білопільська центральна районна лікарня». На порушення укладеної угоди, Порядку працевлаштування відповідачка до роботи не приступила. Оскільки ОСОБА_2, укладаючи угоду з навчальним закладом, була ознайомлена з її умовами та відповідальністю за порушення зобовязання, позивач просить стягнути із відповідачки витрати, повязані із навчанням у сумі 3 466 грн. та судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не зявився, надавши суду заяву про розгляд справи без участі представника, на задоволенні позовних вимог наполягає ( а.с. 42).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, хоча належним чином була сповіщена про час, день і місце розгляду справи через засоби масової інформації в газеті «Урядовий курєр» від 13 серпня 2011 року ( а.с. 44-45) .

Враховуючи, що розгляд справи проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до положень ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи із наступного.

Згідно частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 52 Закону України “Про освіту” передбачений обов'язок студентів-випускників вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного бюджету відпрацювати за направленням, куди направляються на роботу, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22 серпня 1996 р. N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням" відповідно до статті 52 Закону України “Про освіту”, з метою забезпечення реалізації права на роботу за фахом випускникам вищих навчальних закладів було дозволено міністерствам і відомствам розробляти з урахуванням специфіки галузі та за погодженням з Міністерством освіти, Міністерством економіки, Міністерством праці, Міністерством юстиції затверджувати порядок працевлаштування випускників підпорядкованих їм вищих навчальних закладів.

Враховуючи наведене, спірні правовідносини регулюються вказаним Порядком працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

Згідно з п.4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду за формою згідно з додатком N 1.

Вищевказаним Порядком ( п.6, п.8 та п.14) передбачено, що випускник зобов'язаний відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років, а у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Так, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 була зарахована до складу студентів Сумського медичного коледжу на комерційну форму навчання по спеціальності «Сестринська справа» згідно наказу Сумського медичного коледжу від 31 липня 2006 року за № 121-у ( а.с.8-9).

29 серпня 2008 року студентка ОСОБА_2 була переведена на державну форму навчання, що підтверджується наказом № 183-у від 29 серпня 2008 року (а.с. 11).

Відповідно до Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, 10 вересня 2007 року за № 71 між Сумським медичним коледжем в особі директора ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була укладена угода про підготовку фахівця з вищою освітою, у якій сторони погодилися із передбаченими зобовязаннями, шляхом її підписання (а.с. 12).

Наказом Сумського медичного коледжу від 01 липня 2009 року за № 122-у ОСОБА_2, згідно рішення державної кваліфікаційної комісії, присвоєна кваліфікація медичної сестри по спеціальності «Сестринська справа» ( а.с.13-15).

Згідно інформації про випускників Сумського медичного коледжу вбачається, що після закінчення навчання ОСОБА_2 отримала направлення щодо працевлаштування до Білопільської ЦРЛ на посаду медичної сестри але до роботи не приступила ( а.с. 16).

Отже, дії відповідачки суд розцінює, як відмову від виконання взятих на себе зобов'язань, що передбачає правові наслідки, встановлені законом та угодою, а саме повернення витрачених коштів на навчання у державний бюджет, за рахунок якого відповідачка здобула освіту у вищому навчальному закладі.

Із довідки, виданої Сумським медичним коледжем від 13 квітня 2011 року, вартість навчання випускниці ОСОБА_2, яка не приступила та не відпрацювала в державному секторі не менше трьох років за спеціальністю «Сестринська справа» становить 3 466 грн. (а.с. 17).

Крім того, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 уклала шлюб із ОСОБА_4 та змінила прізвище на ОСОБА_4 під час реєстрації шлюбу 29 серпня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 29).

Ухвалою суду від 22 липня 2011 року відповідача ОСОБА_2 замінено на належного відповідача, а саме на ОСОБА_1.

За загальними правилами Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. При цьому цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Тобто, відповідачка повинна нести відповідальність за порушення зобов'язання відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Підстав для звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язань, передбачені ст. 617 ЦК України судом не встановлено.

Чинним законодавством порядок (механізм) відшкодування до державного бюджету вартості навчання за державним замовленням не регламентований, і не визначений державний орган, який повинен заявляти відповідні позови в інтересах держави, проте це не є підставою для звільнення від такого відшкодування.

Позивач Сумський медичний коледж являється комунальним закладом Сумської обласної ради, юридичною особою і здійснює види діяльності за КВЕД : «Вища освіта, освіта дорослих та інші види освіти», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з ЄДРПОУ, тобто Сумський медичний коледж як сторона в угоді про підготовку фахівця з вищою освітою за рахунок державних коштів, є органом, який відповідно до ч.4 ст.38 ЦПК України вправі представляти інтереси держави, тобто є належним позивачем (а.с. 6-7).

Таким чином, суд прийшов до переконання, про задоволення позовних вимог позивача та стягнення із відповідачки суми витрат , повязаних із навчанням у розмірі 3466 грн. на користь Сумського медичного коледжу на відповідний рахунок.

Судові витрати - судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, в порядку ст.88 ЦПК України, підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.10, 38, 60, 88, 208, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610 ЦК України, ЗУ «Про вищу освіту», Постанови КМУ від 22 серпня 1996 р. N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням", суд , -

вирішив:

Позов Сумського медичного коледжу до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, повязаних із навчанням задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Сумського медичного коледжу код 02011574 на р/р 35421003001338 в ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 витрати , повязані із навчанням в розмірі 3 466 грн., а також 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя