Постанова № 182722, 17.10.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 р. Справа № 4/139-06

Суддя господарського суду Білоус В.В.

при секретарі судового засідання Логінов А.О. , розглянувши матеріали справи

за позовом: Хмільницької об"єднаної державної податкової інспекції, 22000, м. Хмільник, вул. Леніна, 29, код ЄДРПОУ 20087486

до: Закритого акціонерного товариства "Хмільникмеблі", 22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул ІІ ий провулок Леніна, 10, код ЄДРПОУ 05486533

до: Приватного підприємства "Інтерконтакт", 01001, проспект Перемоги , 74/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 30524517

про визнання угоди недійсною

Представники :

позивача : Содоришин М. М. за довіреністю

відповідача 1 : Матвіюк М. В. за довіренітю

відповідача 2 : не з"явився

В С Т А Н О В И В:

Заявлено позов про визнання усної угоди укладеної між ЗАТ «Хмільник меблі» та ПП «Інтерконтакт», завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, недійсною.

Відповідач 2 в судове засідання не з»явився. Повістки і ухвали неодноразово направлені відповідачу 2 органом поштового зв»язку повернуті суду по причині відсутності такого підприємства. Неявка представника відповідача 2 не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Представник позивача в поясненнях і дебатах підтримав позовні вимоги покликаючись на те, що угода між відповідачем 1 щодо передачі ліній фанерування згідно накладної № 501 від 22.12.2003р. суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки виникла з метою ухилення від сплати податків, оскільки укладена з підприємством, державну реєстрацію якого скасовано в судовому порядку, що не звітує в органи ДПІ, місцезнаходження якого невідомо. Внаслідок такої угоди до державного бюджету не сплачені податки. Проти доводів відповідача 1 заперечив.

Відповідач 1 у відзиві на позов, наданому в листі № 61 від 03.04.2006р. та його представник в судовому засіданні із позовними вимогами та поясненнями представника позивача не погодилися, проти позову заперечили. Покликалися на те, що з відповідачем 2 було укладено усну угоду про обмін товару за яким відповідач 2 передає відповідачу 1 лінію фанерування вартістю 58541, 82 грн. в т. р. ПДВ., а взамін відповідач 1 має передати відповідачу 2 за індивідуальним замовленням офісні меблі та стільці. Строк виконання зобов»язань за усною угодою не передбачені. Відповідач 2 із замовленням не зверталася. Тому вважає, що усна угода не суперечить інтересам держави і суспільства. Окрім того, зазначив, що за відповідач 2 сплатив до Державного бюджету 9757 грн. 97 коп. ПДВ на доказ цього надав копію податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2006р.

Заслухавши пояснення, дебати представника позивача, відповідача 1, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали, надавши їм юридичну оцінку суд з»ясував:

ПП «Інтерконтакт», м. Київ згідно накладної № 501 від 22.12.2003р. через Денисова І. В. на підставі довіреності серії НАІ № 507975 від 22.12.2003р. передало відповідачу 1 лінію фанерування в кількості 1 шт. вартість 58541 грн. 82 коп., в т. р. 9756 грн. 97 коп. ПДВ. Згідно пояснень відповідача 1 він отримав вказаний товар оприбуткував його і провів по бухгалтерському обліку. Розрахунків за нього не проводив. З огляду на приписи ч. 2 ст. 4, ст.. 151, 153 ЦК УРСР чинних на дату складання накладної ( 22.12.2003р. ) і передачі товару між сторонами укладено письмовий договір ( накладна із зазначенням в ній найменування товару, кількості, вартості ) щодо купівлі – продажу товару, тобто виникли правовідносини, які регулювалися ст.. 224 ЦК УРСР та регулюються ст.. 655 , 712 ЦК України на час розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Стаття 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (набрав чинності з 01.01.2004 року) передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В силу до ч. 4. ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З 01 липня 2004 року набрав чинності Закон України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. №755-ІV яким передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Рішенням господарського суду м. Києва № 40/341 від 05.12.2002р., тобто ще за рік до передачі товару за накладною № 501 ( 22.12.2003р. ) за позовом ДПІ у Шевченківському районі, м. Києва було скасовано державну реєстрацію ПП «Інтерконтакт» м. Києва в зв»язку з неподанням цим підприємством з 2000р. звітів про фінансово – господарську діяльність перед податковими органами. ПП «Інтерконтакт» за місцем його державної реєстрації не знаходиться про що свідчать повернення органом поштового зв»язку ухвал суду і зазначенням причин невручення. Відповідач 1 відповідачу 2 оплату за отриману лінію фанерування не проводив. Податок на додану вартість до звернення позивача з позовом ( 15.03.2006 ), тобто на протязі більше як два роки від дня здійснення господарської операції ( 22.12.2003р. ) відповідачем 1 не проводився. Згідно ст.. 67 Конституції України кожен має сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача 1 проти позову, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 44, ст.. 45 ЦК УРСР, чинної на момент передачі відповідачем 2 відповідачу 1 товару за накладною № 501 угоди між юридичними особами мали укладатися в письмовій формі. Тому відповідач 1 не довів суду того що між ним і відповідачем 2 був договір міни та були зобов»язання по передачі відповідачу 2 столів і стільців в рахунок розрахунків за лінію фанерування. Подача відповідачем 1 податковому органу тільки 20.06.2006р. податкової декларації з ПДВ із податковоми зобов»язаннями щодо ПДВ на суму 9757, 97 грн., тобто тієї суми ПДВ яка мала бути сплачена з господарської операції згідно накладної № 501 від 22.12.2003р., розцінюється судом, як визнання відповідачем 1 укладення угоди за цією накладною з метою ухилення від сплати податку і не впливає на дійсність угоди за вказаною накладною.

Оскільки відповідач 1 уклав угоду ( накладна № 501 від 22.12.2003р. ) з підприємством , державна реєстрація якого скасована в судовому порядку 05.12.2002р. в зв»язку з не подачею до органу ДПІ фінансових звітів, яке не знаходиться за місцем державної реєстрації, і місцезнаходження якого не відоме, отримавши товар від нього не мав ніяких грошових, інших зобом»язань щодо оплати цього товару і фактично не здійснював такої оплати відповідачу 2 , не здійснювали оплати ПДВ, визнав податкове зобов»язання тільки 20.06.2006р., суд приходить до висновку про те, що угода щодо продажу – купівлі лінії фанерування вартість 58541 грн. 82 коп., в т.р 9756 грн. 97 коп. ПДВ , укладена між позивачем і відповідачем 1 та відповідачем 2, з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства і з метою ухилення від сплати податку на додану вартість в сумі 9756 грн. 97 коп. , а тому суперечить ст.. 49 ЦК УРСР і підлягає визнанню недійсною із стягненням в дохід держави лінії фанерування отриманої згідно накладної № 501 від 22.12.2003р. Аналогічно регулюється визнання недійсним угод ст.. 207, 208 ГК України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 102, 128, 158, 162, 163, 167, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н ОВ И В:

1. Угоду між ЗАТ «Хмільник меблі»та ПП «Інтерконтакт» щодо купівлі – продажу лінії фанерування вартістю 58541 грн. 82 коп. , в т. р. 9756 грн. 97 коп. ПДВ визнати недійсною .

2. Стягнути Закритого акціонерного товариства «Хмільникмеблі», 22000, Вінницька область, м. Хмільник, ІІ - ий провулок Леніна, 10, код ЄДРПОУ 05486533 ( неповна інформація про реквізити: р/р № 04279110010 в Вінницькій філії приватбанку м. Вінниця МФО 302689, виконання постанови здійснити в порядку ст. 50 ЗУ "Про виконавче провадження") в дохід Державного бюджету України лінію фанерування вартістю 58541 грн. 82 коп., в т. р. 9756 грн. 97 коп. ПДВ, отриману від ПП «Інтерконтакт» згідно накладної № 501 від 22.12.2003р.

3. Копію даної постанови надіслати позивачу, відповідачам рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписано та оформлено 18.10.2006р.

Суддя В. Білоус