Рішення № 18264796, 22.06.2011, Кіровський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-316/11

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е мУ к р а ї н и

22 червня 2011 року смт. Кіровське АР Крим

Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючогосудді Михайлова Р.В.,

при секретаріБешлієвій Е.А.,

за участю прокурора Лі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах Старокримської районної лікарні імені академіка М.М. Амосова до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

в с т а н о в и в :

Прокурор Кіровського району АР Крим звернувся до суду в інтересах Старокримської районної лікарні імені академіка М.М. Амосова до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, мотивуючі свої вимоги тим, що вироком Кіровського районного суду АР Крим від 08.11.2010 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Потерпілому ОСОБА_4 злочином спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого він перебував на стаціонарному лікуванні у Старокримської районної лікарні імені академіка М.М. Амосова. Просить суд стягнути витрати понесені лікарнею на лікування потерпілого від злочину на користь лікарняного закладу в сумі 988,96грн., шляхом зарахування вказаної суми до Кіровського районного бюджету з якого фінансується зазначений лікувальний заклад.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не зявився, натомість від представника відповідача до суду надійшла заява з клопотанням розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»із змінами і доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 року № 12, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоровя, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоровя або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров»я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрати за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Судом встановлено, що вироком Кіровського районного суду АР Крим від 08.11.2010 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України. Потерпілий від злочину ОСОБА_4 в результаті злочинних дій відповідача отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, внаслідок чого перебував на лікуванні у Старокримській РЛ. Питання, стосовно стягнення витрат понесених лікарнею на лікування потерпілих від злочину, в судовому засіданні при постановленні вироку в кримінальній справі не вирішувалося /а.с. 4,5/.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом досліджена довідка Старокримської районної лікарні імені академіка М.М. Амосова, та епікріз історії хвороби, згідно яких ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 02.08.2010р. по 16.08.2010р., витрати понесені лікарнею на лікування потерпілого від злочину складають 988,96 грн.

Зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я відповідачем до цього часу в добровільному порядку не відшкодовані.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 988,96 грн. витрат затрачених Старокримською районною лікарнею імені академіка М.М. Амосова на лікування потерпілого від злочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню держмито в розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтею 1206 ЦК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 липня 1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»із змінами і доповненнями внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 3 грудня 1997 року № 12, статтями 10, 11, 60, 61, 62, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов прокурора Кіровського району АР Крим в інтересах Старокримської районної лікарні імені академіка М.М. Амосова до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати понесені Старокримською районною лікарнею імені академіка М.М. Амосова на лікування особи, яка потерпіла від злочину, в розмірі 988 (девятсот вісімдесят вісім) грн. 96 коп., шляхом зарахування вказаної суми до Кіровського районного бюджету р/р - 35412001000945, МФО - 824026, ЄРДПОУ - 05535585, ГУ ДКУ в АР Крим м.Сімферополя.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави держмито в розмірі 51 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Михайлов