Ухвала суду № 18261598, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року                               м. Київ                                        К/9991/24152/11

“02” серпня 2011 року                     м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 листопада 2010 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року

у справі №2а-12719/10/2670

за позовом Підприємства об’єднання громадян «Журавушка»Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»

до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області, Державної податкової адміністрації України (надалі –Сарненська МДПІ Рівненської області, ДПА України)

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення, -

встановив:

У вересні 2010 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень до позову) до Сарненської МДПІ Рівненської області, ДПА України про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2010 року №0000192340/3, №0000202340/3 та рішення від 21.08.2010 року 8417/6/25-0115.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки, на підставі якого такі рішення були прийнятті, спростовуються поданими суду доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ Рівненської області від 31.08.2010 року № 0000192340/3, № 0000202340/3, а також рішення ДПА України від 21.08.2010 року №8417/6/25-0115.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі під час розгляду справи в супереч ч.2 ст.71 КАС України не довели правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині скасування рішення ДПА України від 21.08.2010 року №8417/6/25-0115. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Обґрунтовую свої висновки, колегія апеляційного суду посилається на те, що оскаржуване рішення ДПА України не має обов’язкового характеру та не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого рішення, то за таких обставин, в задоволенні позовних вимог про скасування рішення ДПА України від 21.08.2010 року №8417/6/25-0115 слід відмовити. Щодо скасування податкових повідомлень-рішень Сарненської МДПІ Рівненської області від 31.08.2010 року №0000192340/3 та №0000202340/3, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно скасував зазначені податкові повідомлення-рішення, а тому постанова суду першої інстанції в цій частині має бути залишена без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Сарненська МДПІ Рівненської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове –про відмову у задоволені позовних вимог посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанції, працівниками Сарненської МДПІ Рівненської області була здійсненна виїзна позапланова перевірка Підприємства об’єднання громадян «Журавушка»Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок товариства за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2009 року по 30.11.2009 року, за результатами якої складено акт №66/23/35906201 від 19.02.2010 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, позивачем порушено п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.6.2.8 п.6.2 ст.6, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2009 року в сумі –507687,00грн., занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість на суму 66665,00грн., в тому числі в вересні 2009 року на суму 32261,00грн., в жовтні 2009 року на суму 34404,00грн.

На підставі зазначеного акту та за результатами апеляційного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000202340/3 від 21.08.2010 року, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за листопад 2009 року в розмірі 507687,00грн.;

- №0000192340/3 від 21.08.2010 року, позивачу донараховано суму ПДВ у розмірі 99997,00грн., з яких 33332,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судами також встановлено, що 25.02.2009 року Регіональною комісією питань діяльності підприємств і організацій інвалідів в Рівненській області було прийнято рішення про надання дозволу Підприємству об’єднання громадян «Журавушка»Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»на право користування пільгами з оподаткування (Дозвіл №2 «На право користування пільгами з оподаткування», і виданий Комісією з питань діяльності підприємств і організацій громадських організацій інвалідів України дійсний на період з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року, Протокол №1 Засідання; Регіональної комісії з питань діяльності підприємств і організацій інвалідів у Рівненській області). Станом на дату проведення перевірки зазначений дозвіл є чинним і не скасованим уповноваженим органом.

Позивач скористався своїм правом на застосування пільги і зареєструвався в податковому органі як особа, що має право на податкову пільгу, на підставі заяви вих. №11 від 02.04.2009 року, поданої до Сарненської МДПІ Рівненської області.

Факт реєстрації позивача в податковому органі, як особи, що має право на податкову пільгу, передбачену п.п.6.2.8. п.6.2. ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачами не заперечується.

Відповідно до п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 цього Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

В 2009 році, як вірно зазначено судами, на підприємстві позивача працювало: в січні 2009 року, лютому 2009 року, березні 2009 року загальна кількість працюючих на підприємстві складала: 16 осіб, з них 8 інваліди; в квітні 2009 року, травні 2009 року загальна кількість працюючих на підприємстві складала: 15 осіб з них 8 інваліди; в червні 2009 року загальна кількість працюючих на підприємстві складала 18 осіб з них 10 інвалідів; в липні 2009 року та серпні 2009 року загальна кількість працюючих на підприємстві складала 20 осіб з них 10 інваліди; В серпні –листопаді 2009 року загальна кількість працюючих на підприємстві складала 21 к осіб з них 11 інваліди.

Ті обставини, що на підприємстві позивача працювала саме вищезазначена кількість осіб та інвалідів підтверджується первинними документами, а саме, копіями наказів про прийом на роботу працівників позивача; особових карток; табелю обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати; розрахунково-платіжних відомостей, розрахункових відомостей, платіжних відомостей; оборотно-сальдових відомостей за І –ІV квартали 2009 року, які додаються до позовної заяви. Всі ці документи були надані перевіряючим під час перевірки.

Тому судами правильно зазначено, що на підприємстві працювало саме 50% інвалідів з основним місцем роботи від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, фонд оплати праці яких становив протягом зазначених звітних періодів не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, що підприємством об’єднання громадян «Журавушка»Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» дотримані всі норми чинного законодавства щодо середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.

Стосовно посилання податкового органу на ті обставини, що ВПМ Сарненської МДПІ Рівненської області в ході проведення оперативних заходів встановлено, що кількість інвалідів, які мають основне місце роботи у позивача, становила протягом 2009 року менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, оскільки на підприємстві позивача працювали наймані особи, які не рахувалися в штатному розписі підприємства, нарахування та виплата заробітної плати для яких не відображена по оборотно-сальдових відомостях по рахунку 661 «Розрахунки по оплаті праці»за 1-4 квартали 2009р.», то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанції, що згідно з ст.ст.1, 2, 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», матеріали оперативно-розшукової діяльності не можуть бути використані під час складання актів перевірок податковими органами, так як перелік, визначений ст.10 зазначеного Закону є вичерпним.

Слід також зазначити, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята СВ ПМ ДПІ у м.Рівне від 26.02.2010 року спростовує обставини та висновки, викладені в акті перевірки щодо недотримання 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу працюючих інвалідів на підприємстві позивача.

За таких обставин, судами цілком обґрунтовано зазначено, що висновки акту перевірки №66/23/35906201 від 19.02.2010 року про порушення Підприємством об’єднання громадян «Журавушка»Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів»п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.6.2.8 п.6.2 ст.6, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» повністю спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, суди правильно дійшли висновку, що у Сарненської МДПІ Рівненської області були відсутні правові підстави приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки, позивачем дотримані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», тому податковий орган не мав права зменшувати позивачу суму бюджетного відшкодування за листопад місяць 2009 року на суму 507687,00грн., донараховувати позивачу суму податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 66665,00грн. та застосовувати до позивача фінансові санкції на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зі змісту ч.2 ст.71 КАС України вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, прийняті Сарненською МДПІ Рівненської області оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Підсумовуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не вбачає порушень судами попередніх інстанції норм матеріального права, на які посилається Сарненська МДПІ Рівненської області у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно та всебічно розглянуто докази у справі, яким надано правильну правову оцінку на підставі законодавства, яке діяло на момент спірних правовідносин.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області –залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 листопада 2010 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року в частині задоволення позовних вимог –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:                                                  ____ Н.Є. Маринчак

Судді:                                                                      ____ Г.К. Голубєва

____ М.І. Костенко

____ С.Е. Острович

____ О.І. Степашко

Суддя Н.Є. Маринчак