Рішення № 1825152, 08.05.2008, Воловецький районний суд Закарпатської області

КОПІЯ

Справа №2-7/08

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 08 травня 2008 року смт.Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Конепуда В.І. , при секретарі Івановій Н.Я. позивача ОСОБА_1 представника відповідача Педан С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Закарпатнафтопродукт - Мукачево” - про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10.000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 12 листопада 2007 року звернувся в суд з позовною заявою до ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” - про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди в розмірі 10.000 гривень.

Позивач мотивує свою позовну заяву тим, що голова правління ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” Гольберг Б.С. своїм наказом №381”К” від 11 жовтня 2007 року звільнив його з роботи - посади оператора заправних станцій за прогул(відсутність на роботі з 06.09.2007 року) за ч.4 ст.40 КЗпП України.

Даний наказ він вважає незаконним тому, що ніякого узгодження з профспілковим комітетом питання про його звільнення , як це зазначено в наказі, не було.

Письмові пояснення, які він давав щодо причини відсутності до уваги не брались.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що причина його звільнення одна - упереджене ставлення керівництва, яке навіть проігнорувало обов”язкове погодження, в даному випадку, питання про звільнення з профспілковим комітетом. На засідання його ніхто не запрошував, а була дана тільки формальна відповідь, що таке питання розглядалось профспілковим комітетом.

Причину відсутності на роботі позивач пояснює знаходженням у відпустці. Заява про відпустку була ним написана і передана у відділ кадрів, про що також було поставлено до відому старшого оператора ОСОБА_2, якого призначено на його місце після тривалого лікування.

Відшкодування моральної шкоди позивач обгрунтовує порушення роботодавцем його законних прав, які призвели до моральних страждань. Позивач пояснив, що 09 вересня 2002 року він отримав внаслідок нещасного випадку на виробництві травму, став інвалідом ІІІ групи з 50% втратою працездатності, його перевели на посаду старшого оператора після чого почалися нападки з боку керівництва, натяки про звільнення за власним бажанням. І результатом явилось дане звільнення. Розмір моральної шкоди оцінює в 10.000 гривень.

Крім цього, позивач також поставив вимогу про виплату йому ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” 25% надбавки до посадового окладу за роботу в населеному пункті АДРЕСА_1 якому надано статус гірського, починаючи з листопада 2001 року.

Представник відповідача позовні вимоги заявлені позивачем не визнав заперечуючи їх тим, що 10 жовтня 2007 року начальник управління АЗС - Мірошниченко Р.В. виявив відсутність позивача на робочому місці без поважних причин. Виявилось, що старший оператор ОСОБА_2. мав інформацію про те, що позивач не виходить на роботу, але заміняв його іншими працівниками про що ОСОБА_2. вказував у своїх службових записках. У службовій записці від 10.10.2007 року ОСОБА_2. зазначив, що ОСОБА_1 з 6.09.2007 року по 10.10.2007 року не з”явився на роботі мотивуючи тим, що він у відпустці . 11 жовтня 2007 року складено акт про відсутність позивача на роботі без поважних причин.

Профспілковий комітет розглядав звернення голови правління ВАТ “Закарпатнафтопродукт” про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи , що підтверджується протоколом засідання профкому від 10 жовтня 2007 року.

Також представник відповідача заперечив відшкодування позивачу моральної шкоди як необгрунтованої та виплати 25% надбавки до посадового окладу посилаючись на те, що лише на підставі посвідчення мають нараховуватись такі доплати. Позивачем такого посвідчення не було надано.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3. - начальник відділу кадрів ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево”, - пояснила, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи явилось те, що він перебуваючи у відпустці не вийшов своєчасно на роботу після її завершення.

Проводились профспілкові збори на яких ОСОБА_1 не був присутній. Свідок також підтвердила, що особисто бачила заяву ОСОБА_1 про надання відпустки, яку вона передала начальнику управління і вона цю заяву зареєструвала.

Свідок ОСОБА_2. в судовому засіданні також підтвердив, що ОСОБА_1 тривалий час лікувався внаслідок виробничої травми. Про відпустку ОСОБА_1 йому говорив, але чи така заява подавалась до відділу кадрів він не знає. Позивач тільки повідомляв його , що знаходиться у відпустці, про що він і вказав у своїй службовій записці.

Суд заслухавши сторони, детально та всебічно дослідивши докази, матеріали справи дійшов обгрунтованого висновку задоволити позовну заяву повністю.

В судовому засіданні позивачем доведено, що він перебував у відпустці згідно поданої заяви і вийшов на роботу 04 жовтня 2007 року, а 11 жовтня 2007 року своїм наказом №381”К” голова правління Гольберг Б.С. звільнив ОСОБА_1 з роботи за прогул (відсутність на роботі з 06.09.2007 року).

Допитана в якості свідка ОСОБА_3. - начальник відділу кадрів, пояснила, що бачила заяву ОСОБА_1 про відпустку, яку передала особисто начальнику управління.

Свідок ОСОБА_2. - старший оператор АЗС , також підтвердив , що ОСОБА_1 повідомляв його, що знаходиться у відпустці, про що він зазначив у своїй службовій записці, яка міститься в матеріалах справи ( а.с. 43) і підтверджує покази самого позивача, а також свідка ОСОБА_3. щодо наявності заяви про відпустку, яка з незрозумілих причин пропала після передачі начальнику управління.

Суд вважає неправомірним висновок комісії від 11 жовтня 2007 року в складі трьох осіб, яка рекомедує голові управління звільнити ОСОБА_1 за прогули і саме основне те, що цей висновок затверджено головою правління ВАТ Закарпатнафтопродукт-Мукачево” Гольбергом Б.С. який підписаний також головою профспілки Дробишевим Г.М. /а.с. 47 /.

Не відповідає передбаченим вимогам також протокол засідання профкому від 11 жовтня 2007 року /а.с. 44/. В якому зазначено, що присутні дві особи - той же Дробишев Г.М. - голова профкому і Корокнай О.А.- скарбник.

В протоколі відсутні відомості щодо кількості членів профкому, а також явки безпосередньо ОСОБА_1, містяться тільки дані про слухання голови профкому Дробишева Г.М. і рішення про надання згоди профспілки на звільнення оператора АЗС №8 ОСОБА_1 з ініціативи роботодавця. Підписаний протокол головою профспілки Дробишевим Г.М. та Корокнай О.А..

Суд дійшов обгрунтованого висновку, що в даному випадку розірвання трудового договору з ініціативи власника проведено з грубим порушенням вимог ст.43 КЗпП України згідно якої, розірвання трудового договору з підстав передбачених ч.4 ст.40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, з обов”язковою присутностю працівника і лише за його заявою в разі відсутності.

Позивач ОСОБА_1 не був присутнім на профкомі і заяви про розгляд питання про звільнення без його участі не подавав.

Наданий суду протокол засідання профкому взагалі не відповідає передбаченим вимогам.

В даному випадку питання про звільнення ОСОБА_1 з роботи фактично узгодили між собою голова правління ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево”, Б.С.Гольберг та голова профспілки Г.М.Дробишев.

Суд позбавлений можливості допитати в якості свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у зв”язку з їх звільненням з роботи ( а.с 87).

Фактично наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи та засідання профкому відбулися в один день - 11 жовтня 2007 року /а.с. 11; 44 /.

На підставі наданих письмових доказів , показів свідків ОСОБА_3., ОСОБА_2, висновку територіальної державної інспекції праці у Закарпатьскій області щодо незаконності звільнення ОСОБА_1 з роботи за його зверненням до даного органу ( а.с. 9-10), суд вважає покласти матеріальну відповідальність за вимушений прогул у зв”язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 на відповідача.

Загальна кількість днів вимушеного прогулу становить 145 днів з 11 жовтня 2007 року по 8 травня 2008 року.

За останні два повні робочі місяці - липень та серпень 2007 року ОСОБА_1 відпрацював по 22 дні. У липні місяці нараховано 1.054 грн. 90 коп., серпні 981 грн.30 коп., вересень місяць- 154 грн.45 коп.. За один робочий день заробітна плата ОСОБА_1 становила 46 грн.28 коп.

На час вимушеного прогулу ОСОБА_1необхідно виплатити 6.710 грн. 60 коп., також підлягає нарахуванню та виплата ОСОБА_1надбавка до посадового окладу в розмірі 25% - згідно Постанови Кабінету Міністрів України №648 від 11.08.1995 року “Про умови праці осіб, які працюють в гірських районах” та Закону України “Про статус гірських населених пунктів” починаючи з листопада 2001 року. На підставі записів у трудовій книжці ( а.с. 21).

Моральна шкода підлягає частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.237-1 КЗпП України - відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникам проводиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 обгрунтував заподіяння відповідачем моральної шкоди, так як він отримав на даному виробництві виробничу травму, став інвалідом ІІІ групи і в результаті упередженого ставлення керівництва ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” був незаконно звільнений з роботи.

Згідно вимог ч.1; ч.2 ст.235 КЗпП України - у разі незаконного звільнення працівник повинен бути поновлений на попередній роботі, також підлягає виплаті середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Ст. 238 КЗпП України передбачено задоволення грошових вимог працівника про виплату належних сум без обмеження будь яким строком.

На підставі вищенаведеного керуючись ст.ст.10;11;62;213;214 п.7 215 ЦПК України, ст.ст.43;237-1;235 ч.1,ч.2;238 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів від 6 листопада 1992 р. №9 із змінами внесеними постановами від 01 квітня 1994 року №4; 26 жовтня 1995 р. №18 та 25 травня 1998 р. №15, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ВАТ “Закарпатнафтопродукт-Мукачево” задоволити повністю.

Поновити ОСОБА_1 на посаду оператора заправних станцій.

Стягнути з ВАТ Закарпатнафтопродукт-Мукачево” р/р 26007018141523 “Укрексімбанк”, м. Ужгород , МФО 312226, КОД ЗКПО 03481371на користь ОСОБА_1 заробітну плату за вимушений прогул в розмірі 6.710 грн. 60 коп. та 3.000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Зобов”язати ВАТ Закарпатнафтопродукт-Мукачево” нарахувати та виплатити ОСОБА_1надбавку в розмірі 25% до посадового окладу за роботу в гірському населеному пункті - починаючи з листопада місяця 2001 року.

Стягнути з ВАТ Закарпатнафтопродукт-Мукачево” на користь держави судовий збір в розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 11. коп. та 30 (тридцять ) гривень судових витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду, в частині поновлення на роботі, а також виплаті середньомісячного заробітку за один місяць підлягають негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга протягом 20 днів після поданої заяви.

Головуючий:

СУДДЯ: підпис Конепуд В.І.

З оригіналом згідно.

СУДДЯ: Конепуд В.І.