Постанова № 18251515, 09.09.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1105/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

суддів: Танцюри К.О., Потоцької Н.В.

за участю секретаря судового засідання Мірзи О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦСС»(надалі по тексту позивач або ТОВ «ЦСС») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі по тексту відповідач або СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі), за участю прокуратури Київського району м. Одеси в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2009 року № 0000451530/0 та № 0000461530/0, від 7 вересня 2009 року № 0000541530/1, № 0000451530/1 та № 0000531530/1, від 19 листопада 2009 року № 0000451530/2, № 0000531530/2 та № 0000541530/2, від 24 грудня 2009 року № 0000531530/2/1, від 2 лютого 2009 року № 0000451530/3, № 0000541530/3 та № 0000531530/3. Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р. Відповідно до висновку акту, відповідачем було встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), в результаті чого позивачем за перевіряємий період занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 4089053 грн., а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість в сумі 3271242 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 22 липня 2009 року № 0000451530/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 7439 587,00 грн. (за основним платежем 4089 053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3350534,00 грн.) та № 0000461530/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 6505 744,00 грн. (за основним платежем 3271 242,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3234 502,00 грн.). За результатами адміністративного оскарження позивачем даних рішень, СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були прийняті податкові повідомлення-рішення від 7 вересня 2009 року № 0000541530/1, № 0000451530/1 та № 0000531530/1, від 19 листопада 2009 року № 0000451530/2, № 0000531530/2 та № 0000541530/2, від 24 грудня 2009 року № 0000531530/2/1, від 2 лютого 2009 року № 0000451530/3, № 0000541530/3 та № 0000531530/3. Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представники позивачів у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача та представник прокуратури Київського району м. Одеси проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечували в повному обсязі, посилаючись на те, що в ході перевірки з боку позивача були встановлені порушення, які знайшли відображення в акті перевірки, що підтверджується фактичними обставинами, а тому оскаржувані рішення є законними.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, розглянувши справу в межах заявлених вимог, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Акціонерне товариство закритого типу «ЦСС» зареєстроване рішенням Київської районної державної адміністрації у м. Одесі 19.08.1997 року за № 348. У зв'язку зі зміною організаційно-правової форми 16.12.1999 року перереєстровано на ТОВ «ЦСС»за № 04056782Ю001047 (а.с. 222, 224, том І).

21.12.1999 року за № 3023 ТОВ «ЦСС»взяте на податковий облік у ДПІ у Київському районі м. Одеси. 04.01.2002 року підприємство переведене на облік до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за № 3 (а.с. 225 том І).

ТОВ «ЦСС»зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 15.01.2002 року за № 4037916, яке видане СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (а.с. 223 том І). Індивідуальний податковий номер платника - 250336815010.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-XII (в редакції чинній на момент проведення перевірки) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 21.05.2009р. № 200/15-3, від 18.06.2009р. № 229/15-3 посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 11, ч. 1, 4, 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки) та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІ квартал 2009р. (розпорядження СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 21.05.2009р. № 116-Р, наказ СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі на продовження терміну перевірки від 18.06.2009р. № 273) проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ЦСС»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «ЦСС»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р.»від 13.07.2009р. № 391/15-3/25033689/14 (а.с. 12-51 том І), відповідно до якого відповідачем встановлено порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в результаті чого позивачем за перевіряємий період занижено податок на прибуток на загальну суму у розмірі 4089053 грн., а також п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (надалі по тексту - Закону України №168/97-ВР) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого за перевіряємий період занижено податок на додану вартість в сумі 3271242 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2009 року № 0000451530/0 (а.с. 132 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 7439 587,00 грн. (за основним платежем 4089 053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3350534,00 грн.) та № 0000461530/0 (а.с. 133 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 6505 744,00 грн. (за основним платежем 3271 242,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3234 502,00 грн.).

Не погодившись з вищенаведеними рішенням, позивачем була подана первинна скарга від 29.07.2009р. (а.с. 61-66 том І) до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі у Суворовському районі м. Одеси з проханням скасувати вищезазначені податкові повідомлення - рішення від 22 липня 2009 року № 0000451530/0 та № 0000461530/0.

02.09.2009р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за результатами розгляду первинної скарги прийнято рішення №22846/10/25-021, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2009 року № 0000461530/0 у частині 1598881 грн. - застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а також збільшено на 30093 грн. суму штрафної (фінансової) санкції визначену у податковому повідомленні-рішенні про донарахування податкового зобовязання за платежем податок на прибуток від 22.07.2009р. № 0000451530/0, а скаргу залишено без задоволення (а.с. 67-78 том І).

На підставі рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «ЦСС»№22846/10/25-021 та акту перевірки від 13.07.2009р. № 391/15-3/25033689/14 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення від 07.09.2009р. № 0000451530/1 (а.с. 135 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 7439 587,00 грн. (за основним платежем 4089 053,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3350534,00 грн.), № 0000541530/1 а.с. 134 том І), яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 4906 863,00 грн. (за основним платежем 3271 242,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1635 621,00 грн.) та № 0000531530/1 (а.с. 136 том І), яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток у розмірі 30093,00 грн.

Також не погодившись з вищенаведеними рішеннями позивач продовжив процедуру оскарження вищезазначених рішень у адміністративному порядку до СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, ДПА України в Одеській області та ДПА України. Однак за результатами подальшого адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а суми податкових зобовязань, визначені податковими повідомленнями - рішеннями від 07.09.2009р. № 0000451530/1, № 0000541530/1 та № 0000531530/1, залишились незмінними, а тому з метою доведення нового граничного строку оплати означених податкових зобовязань СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі були складені та надіслані на адресу позивача відповідні податкові повідомлення-рішення, а саме: від 19 листопада 2009 року № 0000451530/2, № 0000531530/2, № 0000541530/2, від 24 грудня 2009 року № 0000531530/2/1 та від 2 лютого 2009 року № 0000451530/3, № 0000541530/3, № 0000531530/3.

Як вбачається з акту перевірки за період з 01.01.2008р. по 01.04.2009р. встановлено заниження позивачем податкового зобовязання з податку на прибуток на суму 4089053,00 грн., у тому числі по періодах: за І квартал 2008р. в сумі 300929 грн., за ІІ квартал 2008р. в сумі 438672 грн., за ІІІ квартал 2008р. в сумі 704459 грн., за ІУ квартал 2008р. в сумі 1254243 грн., за І квартал 2009р. в сумі 1390750 грн., яке відбулося внаслідок завищення підприємством валових витрат на суму 16356209,00 грн. (23670,00 грн. + 16332539,00 грн.), у тому числі по періодах: у 1 кварталі 2008 року в сумі 1 203 716,00 грн., у 2 кварталі 2008 року в сумі 1 754 690,00 грн., у 3 кварталі 2008 року в сумі 2 817 832,00 грн., у 4 кварталі 2008 року в сумі 5 016 971,00 грн., у 1 кварталі 2009 року в сумі 5 563 000,00 грн. ( а.с. 17 том І, стор. акту 6).

Також, згідно акту перевірки, завищення підприємством валових витрат на суму 23 670,00 грн. здійснено за рахунок включення до валових витрат вартості товарів невиробничого призначення (продуктів харчування), які придбані у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», в тому числі по періодах: у 1 кварталі 2008 року в сумі 6 670,00 грн., у 2 кварталі 2008 року в сумі 10 335,00 грн., у 3 кварталі 2008 року в сумі 6 665,00 грн.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки встановлено порушення підприємством підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (а.с.20-21 том І, стор. акту 9-10).

Завищення валових витрат на суму 16 332 539,00 грн. у акті перевірки обґрунтовується включенням до складу валових витрат підприємства витрат без первинних документів, які б підтверджували призначення використання у господарській діяльності ТОВ «ЦСС», та факт здійснення вказаних послуг, що є порушенням підприємством п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, абзацу 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 р. (а.с.22-23 том І, стор. акту 11-12). Суд з даними висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до Статуту та довідки № 010961 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), основними видам діяльності ТОВ «ЦСС»є: діяльність звязку; монтаж та установлення апаратури для трансляції та ретрансляції передач; будівництво місцевих трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання; будівництво магістральних трубопроводів, ліній звязку та енергопостачання; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; монтажні роботи та інше (а.с. 224, 226-243 том І).

Як вбачається з наданих документів, з метою забезпечення подальшого росту обсягів з надання послуг зв'язку та на підставі п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, ТОВ «ЦСС»згідно п. 1 наказу № 6 від 08 січня 2008 року було затверджено ліміт представницьких витрат на 2008 рік для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів на підприємстві у розмірі 125 222,00 грн. Відповідно до зазначеного наказу, було визначено особу, відповідальну за організацію прийомів та презентацій, в частині забезпечення товарами для представницьких витрат; особу, відповідальну за запрошення учасників прийомів, презентацій та рекламних заходів; структурний підрозділ - адміністративно-господарський відділ, який щомісячно надає звіт про проведення прийомів, презентацій та рекламних заходів (звіт про представницькі витрати) (а.с. 168, том І).

Судом встановлено, що в період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року позивачем було придбано товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»на загальну суму 28 396,70 грн., в тому числі: обсяги придбання - 23663,92 грн., ПДВ - 4732,78 грн., зокрема:

-у 1 кварталі 2008 року на загальну суму 7996,92 грн., в тому числі: база оподаткування - 6664,10 грн., ПДВ - 1332,82 грн. згідно товарних чеків: № 178182 від 30.01.2008 р. на суму 3999,86 грн., в т.ч. ПДВ - 666,64 грн., № 179994 від 07.02.2008 р. на суму 1595,82 грн., в т.ч. ПДВ-265,97 грн. та № 185383 від 15.02.2008 р. на суму 2401,24 грн., в т.ч. ПДВ-400,21 грн.;

-у 2 кварталі 2008 року на загальну суму 12401,78 грн., в тому числі: база оподаткування - 10334,82 грн., ПДВ - 2066,96 грн. згідно товарних чеків: № 035784 від 14.04.2008 р. на суму 4122,38 грн., в т.ч. ПДВ - 687,06 грн., № 000000259 від 21.04.2008 р. на суму 291,84 грн., з т.ч. ПДВ-48,64 грн., № 152874 від 23.05.2008 р. на суму 3992,66 грн., в т.ч. ПДВ - 665,44 грн. та № 000013281 від 25.06.2008 р. на суму 3994,90 грн., в т.ч. ПДВ - 665,82 грн.;

-у 3 кварталі 2008 року на загальну суму 7998,00 грн., в тому числі: база оподаткування - 6665,00 грн., ПДВ - 1333,00 грн. згідно товарних чеків: № 000013385 від 29.07.2008 р. на суму 4000,90 грн., в т.ч. ПДВ - 666,82 грн. та № 000026945 від 29.09.2008 р. на суму 3997,10 грн., в т.ч. ПДВ - 666,18 грн.

Крім того, за цими операціями ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»були надані ТОВ «ЦСС» податкові накладні, які є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими документами.

Проведення розрахунків за придбані товари ТОВ «ЦСС»здійснювалось в безготівковій формі, що підтверджено даними товарних чеків та податкових накладних, виписаних продавцем - ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», які містять реквізити - проведення розрахунків «банківський переказ».

На підставі товарних чеків придбання та використання товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів на підприємстві оформлено щомісячними звітами про представницькі витрати, складеними відповідальною особою, визначеною наказом підприємства № 6 від 08 січня 2008 року (а.с.162-215, том ІІ).

В бухгалтерському обліку позивачем зазначені господарські операції відображені у відповідних звітних періодах наступними бухгалтерськими проводками: Дт 209 «Інші матеріали»Кт 631 «Розрахунки з постачальниками» - на суму придбання продуктів харчування; Дт 977.2 «Інші витрати звичайної діяльності»Кт 209 «Інші матеріали» - списання вартості продуктів харчування на представницькі витрати; Дт 793 «Результат іншої звичайної діяльності»Кт 977.2 «Інші витрати звичайної діяльності».

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (надалі по тексту - Закон №996-ХІУ), бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Згідно пункту 3 статті 9 Закону № 996-ХІУ, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону № 996-ХІУ, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Згідно статті 1 Закону №996-ХІУ, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 05.06.1995 р. (надалі - Положення №88), первинний документ - це письмове свідоцтво, що підтверджує господарську операцію. У відповідності до підпункту 2.1 пункту 2 Положення №88 господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів, а у відповідності до пункту 2.4 - первинні документи для надання їм доказовості та юридичної сили повинні мати всі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що всі надані позивачем та досліджені в судовому засіданні товарні чеки мають необхідні реквізити для придання документам юридичної сили і доказовості у відповідності з вищезазначеними вимогами чинного законодавства.

Отже, зазначені документи є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій (оплату товарів).

Статтею 8 Закону № 996-ХІУ встановлено, що керівник та бухгалтер підприємства несуть відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах і звітних документах.

Отже, записи у регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а інформація про господарські операції, здійснені підприємством за звітний період, з облікових регістрів переноситься до бухгалтерської та податкової звітності.

Надані позивачем облікові регістри бухгалтерського обліку (оборотні відомості) по рахунку Дт 977.2 «Інші витрати звичайної діяльності»за січень, лютий, квітень, травень, червень, липень та вересень 2008 року, завірені від імені підприємства головним бухгалтером ОСОБА_1., яка відповідно до норм чинного законодавства несе відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах і звітних документах у відповідних звітних періодах. Зазначені документи засвідчено печаткою ТОВ «ЦСС».

В податковому обліку ТОВ «ЦСС»на підставі вищезазначених платіжних та розрахункових документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств), представницькі витрати включені до складу валових витрат за І - III квартали 2008 року та відображені в рядку 04.13 «Інші витрати»декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди 2008 року.

Крім того судом встановлено, що між ТОВ «ЦСС»та ВАТ «Фарлеп-Інвест»були укладені наступні господарські договори.

01.01.2008 року між ТОВ «ЦСС»(Замовник) та ВАТ «Фарлеп-Інвест» (Виконавець) укладено договір на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування № 66, предметом якого є наступне: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання Замовнику робіт та послуг по організації адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності, який здійснюється Замовником.

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору, сторонами погоджено перелік робіт та послуг, які входять в комплекс адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування, а саме: юридичні консультації; консультації з питань управління персоналом; консультації керівників Замовника; консультації з питань збуту; консультації технічних спеціалістів Замовника; консультації з питань постачання та логістики; консультації з адміністративно-господарських питань; консультації з фінансових питань; консультації з питань інформаційних технологій; консультації з питань внутрішнього контролю та аудиту.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику як у письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Судом зокрема, встановлено, що заявки на виконання послуг згідно зазначеного договору надавались позивачем по електронній пошті, що не суперечить розділу 2, зокрема п. 2.5 зазначеного договору.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 505,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Додатковою угодою № 1 від 01.11.2008 року до даного договору внесені зміни до п.1.2 та п.1.3 розділу 1 договору щодо визначення переліку робіт та послуг, які здійснюються Виконавцем, а саме до вказаного переліку включено: надання послуг ведення бухгалтерського та управлінського персоналу; надання послуг з логістики; надання адміністративно-господарських послуг; надання послуг по супроводженню ІТ- систем; надання послуг юридичного супроводження та підтримки; надання послуг по маркетинговому супроводженню.

При цьому пунктом 4.1 Додаткової угоди передбачено, що вартість послуг за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Договір на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування № 66 від 01.01.2008 року та додаткова угода № 1 віл 01.11.2008 року до нього підписані від імені обох сторін та підписи скріплені печатками (а.с.233-243, том ІІ), тобто відповідають вимогам п. 2 статті 207 Цивільного Кодексу України, де встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Виконання умов договору на адміністративно-розрахункове та консультаційне обслуговування № 66 від 01.01.2008 року сторонами оформлено наступними первинними документами (актами приймання-передач послуг):

-за 2008 рік: актом № ЦБ-0000077 здачі-прийняття робіт від 31.01.2008 року на сум 471400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78566,67 грн., актом б/н приймання-передачі послуг від 29.02.2008 року на сум) 494900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 82483,33 грн., актом б/н приймання-передачі послуг від 31.03.2008 року на суму 470155,00 грн., в т.ч. ПДВ - 78359,17 грн., актом б/н приймання-передачі послуг від 30.04.2008 року на суму 534290,00 грн., в т.ч. ПДВ - 89048,33 грн., актом б/н приймання-передачі послуг від 31.05.2008 року на суму 765075,00 грн., в т.ч. ПДВ - 127512,50 грн., актом б/н приймання-передачі послуг 27.06.2008 року на суму 793860,00 грн., в т.ч. ПДВ - 132310,00 грн., актом б/н приймання-передачі послуг від 31.07.2008 року на суму 793860,00 грн., в т.ч. ПДВ - 132310,00 грн., актом № 1800000081 приймання-передачі послуг від 29.08.2008 року на суму 1299365,00 грн., в т.ч. ПДВ - 216560,83 грн., актом № 1800000152 приймання-передачі послуг від 30.09.2008 року на суму 1280175,00 грн., в т.ч. ПДВ - 213362,50 грн., актом № 1800000351 приймання-передачі послуг від 31.10.2008 року на суму 1339765,00 грн., в т.ч. ПДВ - 223294,16 грн., актом № 1800000471 приймання-передачі послуг від 30.11.2008 року на суму 600600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100100,00 грн., актом № 1800000571 приймання-передачі послуг від 31.12.2008 року на суму 570600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 95100,00 грн.;

-за 2009 рік: актом № 1800000083 приймання-передачі послуг від 31.01.2009 року на суму 565800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 94300,00 грн., актом № 1800000176 приймання-передачі послуг від 28.02.2009 року на суму 553200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 92200,00 грн.; актом № 1800000294 приймання-передачі послуг від 31.03.2009 року на суму 551400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 91900,00 грн. (а.с.50-53, 61-64, 72-75, 86-89, 100-103, 105-106, 108-109, 111-112, 114-115, 117-118, 120-121, 123-124, 126-127, 129-130, 132, 134-137, том ІІ).

Загальна вартість наданих послуг ВАТ «Фарлеп-Інвест»згідно умов договору № 66 від 01.01.2008 року за період: з січня 2008 року по березень 2009 року включно складає 11084445,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1847407,50 грн.

01.11.2008 року між ТОВ «ЦСС»(Замовник) та ВАТ «Фарлеп-Інвест» (Виконавець) укладено договір на комерційне супроводження № 480, предметом договірних відносин якого сторонами визначено: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надання Замовнику робіт та послуг по комерційному супроводженню господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності який здійснюється Замовником.

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору, сторонами погоджений перелік робіт та послуг, які входять в комплекс комерційного супроводження Замовника, а саме: комерційне супроводження; оперативна підтримка продаж; розвиток партнерських відносин.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 укладеного договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику як у письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Укладений договір на комерційне супроводження № 480 від 01.11.2008 року підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками (а.с. 247-252, том ІІ), тобто відповідає вимогам п.2 статті 207 ЦК України.

Виконання умов договору на комерційне супроводження № 480 від .1.11.2008 року сторонами оформлено наступними первинними документами актами приймання-передачі послуг): актом № 1800000472 приймання-передачі послуг від 30.11.2008 року на суму 1002000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 167000,00 грн., актом № 1800000570 приймання-передачі послуг від 31.12.2008 року на суму 951600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 158600,00 грн., актом № 1800000082 приймання-передачі послуг від 31.01.2009 року на суму 943200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 157200,00 грн., актом № 1800000175 приймання-передачі послуг від 28.02.2009 року на суму 922800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 153800,00 грн., актом № 1800000283 приймання-передачі послуг від 31.03.2009 року на суму 920400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 153400,00 грн. (а.с. 55-56, 66-67, 77-78, 83-84, 97-98, том ІІ).

Загальна вартість наданих послуг ВАТ «Фарлеп-Інвест»згідно умов договору № 480 від 01.11.2008 року за період: з листопада 2008 року по березень 2009 року включно складає 4740000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 790000,00 грн.

01.11.2008 року між ТОВ «ЦСС»(Замовник) та ВАТ «Фарлеп-Інвест» (Виконавець) укладено договір на технічне супроводження № 481, предметом договірних відносин якого сторонами визначено: Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання Замовнику робіт та послуг технічного супроводження господарської діяльності Замовника з урахуванням специфіки виду діяльності, який здійснюється Замовником.

Відповідно до умов п.1.2. та п.1.3 даного договору Сторонами погоджено перелік робіт та послуг, які входять в комплекс технічного супроводження Замовника, а саме: організація моніторингу та контролю якості функціонування мережі, планування нарощування інфраструктури та модернізації всіх елементів мереж; розробка проектної документації та супроводження проектів з монтажу та вводу в експлуатацію обладнання комунікаційних центрів, транспортне мережі та організації взаємопідключень з іншими операторами зв'язку; планування капітальних та операційних витрат на розвиток та підтримку інфраструктури мереж; обслуговування обладнання комутаційних центрів, транспортної мереж: та виносних вузлів, підтримка всіх процесів по включенню клієнтів телефонне мережі, передачі даних та доступу в Інтернет; виконання монтажних робіт по підключенню клієнтів; організація та проведення ремонту обладнання мереж; складання планів розвитку цифрової мережі Замовника, які забезпечую реалізацію проектів Замовника, та технічних умов для розробки технічних завдань з реалізації проектів підключень та взаємопідключень третіх осіб в цифрову мережу Замовника, згідно нормативних документів Держкомзв'язку України і законодавства України; здійснення робіт по технічному поточному обслуговуванню лінійних споруд та абонентських улаштувань; ведення технічної документації з обліку та паспортизації лінійних споруд Замовника згідно КНД; приймання та введення в експлуатацію згідно інструкції з експлуатації телефонних мереж, робіт за нарядами, які відповідають технічним нормам те інші.

Договором передбачені всі істотні умови, які деталізовані у чотирнадцяти розділах.

Зокрема, умовами розділу 2 укладеного договору передбачено порядок надання послуг, в тому числі пунктом 2.5 визначено: вимоги Замовника до документів, які складаються Виконавцем за даним договором, повинні вимагатись в письмовій формі. Інформація, експертні висновки, проекти документів та інші результати діяльності виконавця надаються Замовнику як у письмовій формі, так на інших носіях, в тому числі з використанням електронної пошти, а також в усній формі.

Порядком здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договору) встановлено: документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Вартість обслуговування за даним договором розраховується виходячи з часу, витраченого спеціалістами Виконавця, та середньої погодинної ставки в розмірі 600,00 грн. з урахуванням ПДВ (розділ 4 договору).

Укладений договір на технічне супроводження № 481 від 01.11.2008 року підписаний від імені обох сторін та підписи скріплені печатками (а.с. 244-246, том ІІ), тобто відповідає вимогам п.2 статті 207 ЦК України.

Фактичне виконання умов договору на технічне супроводження № 481 від 01.11.2008 року сторонами оформлено наступними первинними документами актами приймання-передачі послуг): № 1800000473 від 30.11.2008 року на суму 798000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 133000,00 грн., № 1800000569 від 31.12.2008 року на суму 757800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 126300,00 грн., № 180000081 від 31.01.2009 року на суму 751200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 125200,00 грн., № 1800000174 від 28.02.2009 року на суму 735000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 122500,00 грн.; № 1800000282 від 31.03.2009 року на суму 732600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 122100,00 грн. (а.с. 58-59, 69-70, 80-81, 91-92, 94-95, том ІІ).

Загальна вартість наданих послуг ВАТ «Фарлеп-Інвест»згідно умов договору № 481 від 01.11.2008 року за період: з листопада 2008 року по березень 2009 року включно складає 3774600,00 грн., в т.ч. ПДВ - 629100,00 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що надані суду первинні документи - акти приймання-передачі наданих послуг, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів: № 66 від 01.01.2008 року, № 480 від 01.11.2008 року та № 481 від 01.11.2008 року, укладених між ТОВ «ЦСС»та ВАТ «Фарлеп-Інвест», складені у відповідності до вимог Закону 996-ХІУ, тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

Зокрема, у актах наявні: перелік наданих послуг та кількість часу витрачені спеціалістами ВАТ «Фарлеп-Інвест»по кожному виду послуги, загальні кількість затрачених годин. Відповідно до погодженої у договорах вартості середньої почасової ставки, у актах приймання-передачі розрахована загальні вартість послуг до сплати замовником - ТОВ «ЦСС».

Також у вищевказаних актах приймання-передачі наданих послуг сторонами погоджено виконання зобов'язань за даним договором: Замовник підтверджує, що вищеперераховані послуги згідно договору надані Виконавцем якісно, своєчасно, в повному обсязі і повністю відповідають вимогам Замовника.

Відповідно до Закону № 996-ХІУ, Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», всі види обліку, в тому числі податковий, базуються на даних первинних документів (акти виконаних робіт видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання-передачі, податкові»накладні та інші), якими оформляються господарські операції, тобто ні документах, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулюються ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Зокрема підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

При цьому п.п. 5.4.8 п.5.4 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР встановлено, що не включається до складу валових витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктами 5.3.1 та 5.4.4 цієї статті, а також на цілі, не пов'язані з відшкодуванням особистих витрат фізичної особи, яка перебуває у відрядженні. Таким чином, у разі здійснення представницьких витрат за готівку такі витрати не включаються до складу валових витрат.

Отже, витрати на представницькі цілі відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР.

При цьому, відповідно до вказаного підпункту Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, платник податку має право включити до складу валових витрат витрати, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вже зазначалося вище, позивачем згідно п. 1 наказу № 6 від 08 січня 2008 року було затверджено ліміт представницьких витрат на 2008 рік для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів на підприємстві у розмірі 125222,00 грн.

Обсяги придбання товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»склали загальну суму 28396,70 грн. (23663,92 грн. без ПДВ і ПДВ - 4732,78 грн., тобто у межах затвердженого ТОВ «ЦСС»ліміту на ці витрати.

Крім того, з досліджених судом даних річної звітної декларації за 2007 рік встановлено, що прибуток, що підлягав оподаткуванню за 2007 рік задекларований у розмірі 6 261071 грн. Тобто, до складу валових витрат у 2008 році позивач мав право включати витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, у розмірі 125221,42 грн. (2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) 2007 рік (6 261 071грн. х 2/100).

Відтак, суд вважає, що позивачем обґрунтовано, в межах 2 % від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) 2007 рік, до складу валових витрат у 2008 році включені витрати на організацію прийомів, презентацій і рекламних заходів у розмірі 23663,92 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що операції з придбання та використання товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів ТОВ «ЦСС» оформлені, первинними документами та відповідно включення їх вартості у розмірі 23663,92 грн. за такими операціями до складу валових витрат відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вже судом зазначалось, відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до норм статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно статті 42 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Нормами статті 44 Господарського Кодексу України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства діяльність підприємства ТОВ «ЦСС»за договорами з ВАТ «Фарлеп-Інвест»підпадає під визначення господарської діяльності, так як направлена на прогнозування та забезпечення перспективи розвитку своєї комерційної діяльності шляхом: законодавчого опрацювання здійснення такої діяльності, тобто юридичної обґрунтованості; маркетингових досліджень, результати яких пов'язані з прийняттям важливих управлінських рішень, направлених на ведення і розвиток власного бізнесу; надання консультаційних послуг в галузі бухгалтерського обліку, оподаткування, валютного регулювання, трудових відносин інших питань.

Для документального підтвердження факту надання інформаційно - консультаційних послуг, послуг по комерційному супроводу і, відповідно валових витрат Законом України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не передбачено складання якихось особливих, деталізуючих склад послуг документів. Навпаки, норми пункту 5.11 цього Закону свідчать про те, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, на дозволяється.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що у Законі України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР не визначений і сам термін «послуга».

Термінологічне визначення «послуги»у законодавстві України надається в основному у зв'язку з регулюванням операцій із закупівлі товарів, робіт послуг за державні кошти, де, зокрема, надавалися такі визначення:

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків рекомендацій (Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року № 1490-ІІІ, втратив чинність згідно із Законом України від 20.03.2008 року № 150-УІ);

послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування (постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»).

Загальне визначення терміну «послуга»наявне у Інструкції «Щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-послуги Звіт про обсяги реалізованих послуг» (річна), яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 20 липня 2007 р. № 228, а саме: послугами вважається діяльність суб'єктів, яка не набуває матеріально-речової форми і задовольняє певні потреби замовників - особисті, колективні, громадські. Послуги є результатом різнорідної діяльності, яка здійснюється виробником на замовлення будь-яких споживачів (окремих громадян, підприємств, організацій, підприємців), змінюють стан одиниць, які споживають ці послуги.

На цю Інструкцію наявне посилання і в листі Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики від 02.06.2008 р. № 04-27/572.

Отже, суд вважає, що послуги розрахунково-адміністративного, управлінського та інформаційно-консультативного характеру, які надані ВАТ «Фарлеп-Інвест», самі по собі не мають кількісного вимірювання їх обсягу у натуральних величинах, тобто, не набувають матеріально-речової форми, але задовольняють потреби замовника (ТОВ «ЦСС») і їх вартісне вираження, зафіксоване у погоджених і підписаних сторонами актах приймання-передачі послуг, є результатом господарської операції, яка вимірюється у грошових одиницях України - гривнях.

На підставі викладеного, суд вважає, що акти приймання-передачі за договорами з ВАТ «Фарлеп-Інвест»є документальним підтвердженням отриманих ТОВ «ЦСС»послуг.

Акти виконаних робіт (наданих послуг) не мають установленої форми, не є бланками суворої звітності, тому такі акти сторони складають у довільній формі з дотриманням усіх вимог, які висуваються до первинного документа. Сторонами за договором був визначений порядок здачі-приймання наданих послуг (розділ 3 договорів), за яким документом, який підтверджує факт надання Виконавцем Замовнику послуг, є акт приймання-передачі наданих послуг.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що за результатами проведення податковим органом планової виїзної перевірки ВАТ «Фарлеп-Інвест»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р. будь-яких розбіжностей щодо податкового обліку господарських операцій здійснених між контрагентами ТОВ «ЦСС»та ВАТ «Фарлеп-Інвест»не встановлено, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом перевірки від 04.03.2011р. № 106/23-6/19199961. Крім того за результатами проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва документальної перевірки на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 03.06.2009р. № 14879/7/15-339 про проведення документальної невиїзної перевірки ВАТ «Фарлеп-Інвест»з приводу взаємовідносин з ТОВ «ЦСС»складено довідку документальної невиїзної перевірки від 13.07.2009р. за № 1820/23-12/19199961, яка також наявна в матеріалах справи та згідно якої за результатами перевірки ВАТ «Фарлеп-Інвест»не встановлено порушень в податковому обліку.

Сторони укладених договорів про надання послуг з адміністративні розрахункового та консультаційного обслуговування, комерційного технічного супроводження мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію, реєстрацію платників податків та не були позбавлені прав, укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, на підставі вищевказаних норм Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, в тому числі п.5.11 ст.5 цього Закону, відповідно до якого встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до склад валових витрат платника податку, окрім встановлених зазначеним Законом, не дозволяється, договорів та належним чином оформлених документів придбання та використання товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів, актів приймання-передачі послуг, які є первинними документами, що підтверджують господарські операції з придбання послуг з адміністративно-розрахункового та консультаційного обслуговування, комерційного та технічного супроводження у загальному розмірі 16356201,42 грн. (23663,92 + 16332537,50), суд дійшов висновку, що ТОВ «ЦСС»обґрунтовано віднесено вартість зазначених послуг до складу валових витрат.

Також як вбачається з акту, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «ЦСС»завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 3271242,00 грн. ( 3266508,00 грн. + 4734,00 грн.), в тому числі по періодах: за січень 2008р. на суму 79234 грн., за лютий 2008р. на суму 83150 грн., за березень 2008 року на суму 783359 грн., за квітень 2008р. на суму 89784 грн., за травень 2008р. на суму 128178 грн., за червень 2008р. на суму 132976 грн., за липень 2008р. на суму 132977 грн., за серпень 2008р. на суму 216561 грн., за вересень 2008р. на суму 214029 грн., за жовтень 2008р. на суму 223294 грн., за листопада 2008р. на суму 400100 грн., за грудень 2008р. на суму 380000 грн., за грудень 2008р. на суму 380000 грн., за січень 2009р. на суму 376700 грн., за лютий 2009р. на суму 368500 грн., за березень 2009р. на суму 367400 грн. (а.с. 35, 50, том ІІ, стор. акту 24, 39).

Висновки акту перевірки щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму 4 734,00 грн. обґрунтовані тим, що ТОВ «ЦСС»до складу податкового кредиту включено ПДВ у розмірі 4 734,00 грн. по придбанню товарів - продуктів харчування у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», що не призначаються для їх використання в господарській діяльності підприємства.

На підставі вищевикладеного, в акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.4 п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (а.с.39, том І, стор. акту 28).

Висновки акту перевірки щодо завищення підприємством податкового кредиту на суму 3 266 508,00 грн. ґрунтуються на тому, що надані податкові накладні не підтверджують використання наданих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Зважаючи на це в акті перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. (а.с.38, том І, стор. акту 27).

З даними висновками суд також не погоджується виходячи з наступного.

Правила ведення податкового обліку податку на додану вартість у період що перевірявся, визначені ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Пунктом 3.1.1 статті 3 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено, що до об'єктів оподаткування відносяться операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Приписами абзацу 1 п. 1.4 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР встановлено, що поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності ш такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ч. 3 п. 1.4 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з нормами п.1.6 та п.1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Законом України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7):

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 названого Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі вищезазначеного, право на податковий кредит по податку на додану вартість у позивача виникає з дати видачі йому податкових накладних контрагентами.

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.4 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.Відповідно до п.7.4.5 ст.7 Закону № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому у системному звязку приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом «Про ПДВ»правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Тобто, аналіз вищевказаних положень Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року надає достатні підстави для висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту саме по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Тобто, згідно з вказаною нормою, податковий орган нараховує податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовує фінансові санкції до підприємства тільки у разі відсутності податкових накладних під час перевірки.

За вимогами пункту 18 Порядку № 165, із змінами та доповненнями, та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 року за № 233/2037 (далі - Порядок №165), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до п.9.1 ст.9 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року центральний податковий орган веде реєстр платників податку на додану вартість, порядок ведення якого затверджено наказом ДПА України від 01.03.2000 року № 79 та зареєстрованого в Мін'юсті України 03.04.2000 року за № 208/4429 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Пунктом 9.2 статті 9 цього Закону встановлено, що будь-якій особі, діяльність якої підлягає оподаткуванню, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння податку.

При цьому, у відповідності з пунктом 2 Порядку № 165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором.

Відповідно до п.7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244 реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, господарські операції з виконання умов вищезазначених договорів оформлені податковими накладними. Складені примірники податкових накладних, відповідно до вимог пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України 168-97/ВР від 03.04.1997 року постачальником (ВАТ «Фарлеп Інвест») надавались покупцю (ТОВ «ЦСС») у відповідні звітні податкові періоди (а.с. 54, 57, 60, 65, 68, 71, 76, 79, 82, 85, 90, 93, 96, 99, 104, 107, 110, 113, 116, 119, 122, 125, 128, 131, 133 том ІІ).

Зокрема, судом встановлено, що за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року позивачем було включено до обсягів придбання вартість послуг, наданих ВАТ «Фарлеп-Інвест»на загальну суму 19 599 045,00 грн., в тому числі: за період: з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року - на суму 12 923 445,00 грн., за період: з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року - на суму 6 675 600,00 грн.

При цьому, до складу податкового кредиту з ПДВ включено податок на додану вартість у розмірі 3 266 507,50 грн., в тому числі: за період: з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року - у розмірі 2 153 907,50 грн. та за період: з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року - у розмірі 1 112 600,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, до складу податкового кредиту з ПДВ за період з січня по вересень 2008 року ТОВ «ЦСС»було включено податок на додану вартість у розмірі 4732,78 грн. за операціями з придбання товарів невиробничого призначення (продуктів харчування) для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів, на підставі податкових накладних, наданих ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна», а саме: № 1225178182 від 30.01.2008 р. на суму 3999,86 грн., в т.ч. база оподаткування - 3333,22 грн., ПДВ - 666,64 грн., № 1225179994 від 07.02.2008 р. на суму 1595,82 грн., в т.ч. база оподаткування - 1329,85 грн., ПДВ - 265,97 грн., № 1226185383 від 15.02.2008 р. на суму 2401,24 грн., в т.ч. база оподаткування - 2001,03 грн., ПДВ - 400,21 грн., № 1227035784 від 14.04.2008 р. на суму 4122,38 грн., в т.ч. база оподаткування - 3435,32 грн., ПДВ - 687,06 грн., № 1228000259 від 21.04.2008 р. на суму 291,84 грн., в т.ч. база оподаткування - 243,20 грн., ПДВ - 48,64 грн., № 1229152874 від 23.05.2008 р. на суму 3992,66 грн., в т.ч. база оподаткування - 3327,22 грн., ПДВ - 665,44 грн., № 1225013281 від 25.06.2008 р. на суму 3994,90 грн., в т.ч. база оподаткування - 3329,08 грн., ПДВ - 665,82 грн., № 1227013385 від 29.07.2008 р. на суму 4000,90 грн., в т.ч. база оподаткування - 3334,08 грн., ПДВ - 666,82 грн., № 1227026945 від 29.09.2008 р. на суму 3997,10 грн., в т.ч. база оподаткування - 3330,92 грн., ПДВ - 666,18 грн.

Суд вважає, що надані під час перевірки та суду податкові накладні оформлені у відповідності вимогами п.п.7.2.1, пп.7.2.2 п.7.2 ст.7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року та Порядку заповнення податкової накладної № 165, тобто відповідають вимогам чинного законодавства України і є звітними та розрахунковими документами за даними операціями.

До розділу І зазначених податкових накладних внесені наступні дані: в графі 2 - дата відвантаження (оплати) послуг; в графі 3 - номенклатура поставки послуг; в графі 7 - база оподаткування послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20 %; в графі 11- загальна сума коштів, що підлягає оплаті. У розділі VI в графах 7 та 11 податкових накладних зазначена сума податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування.

У розділі VII в графах 7 та 11 податкових накладних зазначена загальна сума з податком на додану вартість.

Всі складені примірники податкових накладних підписані та скріплені печаткою платника податку - Продавця, що відповідає вимогам пункту 18 Наказу №165.

Відповідно, такі податкові накладні включені ТОВ «ЦСС»до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних за січень 2008 року - березень 2009 року, правила ведення якого затверджені наказом ДПА України від 30.06.05 р. № 244.

Отже, документально підтверджується, що ТОВ «ЦСС»придбало у ВАТ «Фарлеп-Інвест»в період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року послуги на загальну суму 19 599 045,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3 266 507,50 грн., та товари невиробничого призначення (продукти харчування) для організації прийомів та презентацій, проведення рекламних заходів в період за І - III квартали 2008 року у ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна»на загальну суму 28 396,70 грн., в т.ч. ПДВ - 4 732,78 грн.

При цьому слід зазначити, що Закон України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року не ставить в залежність виникнення права на податковий кредит у платника податку від фактичного використання придбаних товарів та послуг в своїй діяльності.

Для підтвердження такого права платника достатньо наявності мети використання придбаних ним товарів та послуг незалежно від фактичних результатів такого використання.

Як вже судом зазначалось, лише відсутність належним чином оформленої податкової накладне позбавляє платника податку - покупця права на включення до податкової кредиту сплаченого (нарахованих сум) податку у звітному періоді у зв'язку придбанням товарів (робіт, послуг). Інших обмежень законодавчо встановлено.

Таким чином, на момент перевірки ТОВ «ЦСС»органом державної податкової служби суми податку на додану вартість були підтверджені податковими накладними, які і є документами зазначеними підпунктом 7.4.5 ст. 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року, що спростовує твердження податкового органу про порушення підприємством вимог зазначеного Закону.

За таких обставин, судом встановлено, що позивач, суворо дотримуючись приписів п. 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 п 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року включив до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 3271242,00 грн., підтверджені податковими накладними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством ТОВ «ЦСС» були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, відповідно до отриманих від контрагента податкових накладних у тому податковому періоді, в якому вони були отриманні та з урахуванням 1095 денного терміну, встановленого у п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Саме даний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено Законом України № 168-97/ВР від 03.04.1997 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно доч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі не надано доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, у звязку з чим суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень рішень.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЦСС»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, за участю прокуратури Київського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 22 липня 2009 року № 0000451530/0 та № 0000461530/0.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 7 вересня 2009 року № 0000541530/1, № 0000451530/1 та № 0000531530/1.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 19 листопада 2009 року № 0000451530/2, № 0000531530/2 та № 0000541530/2.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 24 грудня 2009 року № 0000531530/2/1.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 2 лютого 2009 року № 0000451530/3, № 0000541530/3 та № 0000531530/3.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 09 вересня 2011 року.

Головуючий суддя С.О. Cтефанов

Судді К.О. Танцюра

Н.В. Потоцька