Постанова № 18251412, 15.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 4668/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Міхно Н.В.

за участю:

представника позивача- Воробйова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп»про припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством, -

встановив:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп»про припинення юридичної особи відповідача, код ЄДРПОУ 35504301, що не пов'язане з банкрутством.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві (а.с.3).

Відповідач в судове засідання не прибув. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.51). Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача, у якій він також зазначив, що з позовними вимогами згодні. (а.с.26)

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 12.11.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп»(далі ТОВ «Скай Сервіс Груп») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код 35504301, місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Левітана, 101, кв. 116, номер запису 15561020000029804. (а.с.4, 5, 8)

13.11.2007 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 6560 та перебуває на обліку у ДПІ у Київському районі м. Одеси. (а.с.6)

ТОВ «Скай Сервіс Груп»не подає податкову звітність до ДПІ у Київському районі м. Одеси з 1 жовтня 2008 року. (а.с.10)

Станом на 20.04.2010 року заборгованості зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються позивачем, у відповідача немає. (а.с.9)

Згідно бази даних позивача «Реєстр платників податків», відповідач має відкриті рахунки у банківській установі АТ «ОТП Банк». (а.с.7)

Відповідно до письмової інформації, наданої Регіональним відділенням АТ «ОТП Банк»у м. Одеса, та виписок з рахунків відповідача з зазначенням платника та одержувача грошових коштів, призначення платежу, доданих до цієї інформації, на рахунках ТОВ «Скай Сервіс Груп»за період з 01.10.2008 року по 17.09.2009 року та на 11.10.2010 року відбувався рух грошових коштів. (а.с.36-47)

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що не має пояснень з приводу наданої банківською установою інформації щодо руху грошових коштів на рахунках відповідача у період, заявлений позивачем у позовній заяві, як період, у якому відповідачем не подавалась податкова звітність.

В судовому засіданні 04.11.2010 року за участю представника відповідача Цимбала С.Ю. останньому судом наголошено про надходження з банківської установи вищезазначеної письмової інформації з доданими до неї виписками, та усною ухвалою суду, занесеною у журнал судового засідання, витребувано у відповідача докази на підтвердження обставин того, що підприємницька діяльність відповідачем не здійснюється, інформацію про дату подання останнього податкового звіту та письмові пояснення з приводу руху грошових коштів на відкритих відповідачем рахунках.

Станом на 10.12.2010 року витребувані судом докази, інформація та письмові пояснення відповідачем до суду не подані.

Заступником начальника державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси прийнято розпорядження № 42-р від 24.02.2010 року про звернення до суду з адміністративними позовами про припинення юридичних осіб, що не пов'язане з банкрутством, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп». (а.с.12-13)

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ (далі - ЗУ № 509-ХІІ), Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15 травня 2003 року № 755- ІV (далі - ЗУ № 755-ІV), Законом України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII (далі - ЗУ № 1251-XII), Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі - ЗУ № 2181-III), Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 року за № 791/3231 (далі - Порядок обліку), Порядком взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2007 року № 110 (далі - Порядок).

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 ЗУ № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 10 ЗУ № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема:

-здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

-забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;

-контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів;

-забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

-проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України;

-при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

Пунктами 5, 11, 17 частини 1 статті 11 ЗУ № 509-ХІІ передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:

-одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності;

-застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами";

-звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЗУ № 509-ХІІ права, передбачені пунктами 1-9, 14 і 15 частини 1 цієї статті, надаються посадовим особам органів державної податкової служби, а права, передбачені пунктами 10-13, 16-18, - головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам.

Відповідно до абз. 5, 6 ч. 2 ст. 38 ЗУ № 755- ІV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, крім іншого, зокрема є: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 ЗУ № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

У разі прийняття рішення про припинення юридичної особи, відповідно до п. 8.2.1 Порядок обліку, призначається та одночасно проводиться перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів. До участі у перевірці платника податків, що ліквідується, залучаються також органи державної податкової служби, у яких платник перебуває на обліку як платник окремих податків. У цьому випадку організацію взаємодії відповідних органів щодо проведення перевірки здійснює орган державної податкової служби за місцем обліку платника податків.

Відповідно до п. 8.6 Порядку обліку, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі, зокрема, неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження про звернення до суду (арбітражного суду) про скасування державної реєстрації такого платника податків і закриття банківських рахунків.

Пунктом 11.2 Порядку обліку встановлено, що підрозділи органу державної податкової служби:

-стосовно платників податків, якими не подано в зазначені терміни звіти, декларації, у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму податкового зобов'язання, проводять роботу з узгодження податкового зобов'язання та інші заходи;

-стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи із скорочення податкового боргу з використанням права податкової застави, адміністративного арешту активів, стягнення та інші заходи.

У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні документальної перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

Щодо кожного платника податків, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), відповідно до п.п. 11.4, 11.5 Порядку обліку, підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру фізичних осіб вносяться дані про подання запиту. Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 17) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 19-ОПП (додаток 18).

Згідно із пп. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Порядку працівниками органу ДПС при виконанні службових обов'язків, визначених пунктом 11.2 розділу 11 Порядку обліку, здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. Якщо за наслідками перевірки встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то складається акт перевірки місцезнаходження платника податків та проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

З метою забезпечення достовірності реєстраційних даних платників податків, відповідно до пп. 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Порядку, підрозділи органу ДПС, які здійснюють перевірки платників податків, зобов'язані протягом 5 днів після закінчення перевірки надати до підрозділу реєстрації та обліку платників податків інформацію про виявлені в процесі перевірки розбіжності облікових відомостей з інформацією Єдиного банку даних юридичних осіб у вигляді довідки, сформованої засобами АІС "Аудит" після внесенні фактичних даних про платника податків, установлених в ході перевірки.

Згідно із пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Порядку підставами для початку проведення підрозділами (органами) ДПС заходів у зв'язку з припиненням платника податків є одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

-відомостей державного реєстратора про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи або запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності;

-відомостей з ЄДР чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу;

-заяви за ф. N 8-ОПП від платника податків, але за умови внесення до ЄДР запису про прийняття рішення про припинення;

-відповідного рішення суду.

Відповідно до пп. 6.1.8 п. 6.1 ст. 6 Порядку у разі прийняття рішення про припинення юридичної особи призначається та одночасно проводиться перевірка юридичної особи та її не знятих з обліку відокремлених підрозділів. До участі у перевірці платника податків, що ліквідується або реорганізовується, залучаються також органи ДПС, у яких платник перебуває на обліку як платник окремих податків. У цьому випадку організацію взаємодії відповідних підрозділів щодо проведення перевірки здійснюють підрозділи податкового аудиту (оподаткування фізичних осіб) органу ДПС за місцем обліку платника податків.

Згідно із п. 6.2 Порядку, щодо організації роботи щодо зняття з обліку платника податків за рішенням суду (господарського суду) щодо припинення платника податків передбачено, що прийняттю рішення про подання позову до суду має передувати відповідна робота, зокрема, вжиття заходів для подання податкових декларацій, встановлення фактів наявності/відсутності ведення господарської діяльності, зокрема, отримання інформації від фінансових установ про відсутність руху коштів по рахунках платника, повноти сплати податків, встановлення фактичного місцезнаходження та фактичного місцезнаходження-проживання посадових осіб юридичної особи, тощо.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ЗУ № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до абз. «а»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 ЗУ № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181-ІІІ, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 ЗУ № 2181-III встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. Для фізичних осіб, які займають посади, що підпадають під визначення суб'єктів корупційних діянь відповідно до закону, за неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи таких фізичних осіб, отриманих протягом зайняття такої посади, штраф застосовується у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно із пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181-ІІІ, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Інших доводів та/або доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем та відповідачем, який підтримує позовні вимоги, не зазначено та не надано.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

-позивачем на виконання законодавчо закріплених за ним функцій та передбачених на їх реалізацію повноважень, не проведено відповідну роботу, в тому числі щодо вжиття заходів для подання податкових декларацій, встановлення фактів наявності/відсутності ведення господарської діяльності, в тому числі, отримання інформації від фінансових установ про відсутність руху коштів по рахунках платника, повноти сплати податків, встановлення фактичного місцезнаходження та фактичного місцезнаходження-проживання посадових осіб юридичної особи, тощо, яка має передувати прийняттю рішення про подання позову до суду про постановлення судового рішення про припинення юридичної особи;

-у звязку із встановленням судом обставини щодо руху грошових коштів на рахунках відповідача у період, заявлений позивачем у позовній заяві, як період, у якому відповідачем не подавалась податкова звітність, суд критично ставиться до наданої позивачем довідки про відсутність у відповідача станом на 20.04.2010 року заборгованості із сплати податків, зборів (обовязкових платежів); відповідно

-позовні вимоги позивача про припинення юридичної особи лише з формальних підстав, без проведення ним відповідної роботи, сприяють ухиленню від сплати податків та відповідальності за це з боку недобросовісного платника;

-адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до ТОВ «Скай Сервіс Груп», що не повязане з банкрутством, - є необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню.

На виконання положень ч. 4 ст. 112 КАС України, суд не приймає визнання відповідачем адміністративного позову, так як ці дії відповідача порушують інтереси держави у податкових правовідносинах із платником податків.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 71, 86, 94, 112, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп»про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Сервіс Груп», ідентифікаційний код 35504301, що не повязане з банкрутством, залишити без задоволення повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 15 грудня 2010 року.

Суддя М.Г. Цховребова