Постанова № 18251394, 31.08.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2011 р. № 2а-8807/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

при секретарі судового засідання Козьміна А.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (дов.№ 04-2583 від 29.08.2011 року)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 557 від 12.08.2011 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до Відкритого акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока»про зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Бродівський завод сухого знежиреного молока»про зобовязання допустити посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до здійснення планової перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання наказу Державної інспекції цін у Львівській області № 358-орг. від 30.06.2011 року, п.п. 3.1.1, 3.1.2 плану роботи Державної інспекції цін на ІІ квартал 2011 року відповідача включено до переліку планових перевірок субєктів господарювання, відтак недопущення його посадових осіб до здійснення перевірки є перешкодою для здійснення державного нагляду (контролю).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, навів правові підстави здійснення перевірки, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, зазначив про відсутність законних підстав для проведення планової перевірки, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, зясував фактичні обставини справи, повно, всебічно та обєктивно дослідив подані сторонами докази, оглянув оригінали документів, які мають значення для вирішення спору та встановив наступне.

Відповідно до Наказу Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області №358-орг. від 30.06.2011 р. «Про проведення планової перевірки», заступнику начальника відділу Рудницькій Оксані Василівні та головному державному інспектору Білій Ірині Іванівні доручено провести планову перевірку ВАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока»з питань формування та застосування цін на окремі види продовольства, відповідно до вимог нормативних актів Ради міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, прийнятих на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.2011 року № 168 та дотримання вимог законодавства порядку при формуванні цін і тарифів та відстеження стану конкуренції на споживчому ринку, відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 22.04.2010 р. № 16359/81/1-08.

Підставою видання вказаного наказу слугували ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п.п. 3.1.1, 3.1.2 плану роботи на ІІ й квартал 2011 року, спільний Наказ від 21.03.08 р. № 15/97/135.

Відповідачу скеровано повідомлення про проведення планової перевірки від 09.06.2011 року № 04-1950, що підтверджується списком здійснених позивачем поштових відправлень.

На виконання вищезгаданого наказу, заступнику начальника відділу Рудницькій Оксані Василівні та головному державному інспектору Білій Ірині Іванівні видано посвідчення №001587 від 30 червня 2011 р. на проведення планової перевірки ВАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока»(м. Броди Львівської області, вул. Богуна, 3) з питань дотримання порядку формування та застосування цін на окремі види продовольства, відповідно до вимог нормативних актів Ради Міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, ухвалених на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548.

Актом про недопуск до перевірки, складеним 06 липня 2011 р., зафіксовано відмову відповідача допустити представника позивача до перевірки з підстав перебування посадових осіб у відрядженні. Акт про не допуск до перевірки підписаний заступником начальника відділу Рудницькіою О.В. та головним державним інспектором Білою І.І.

На підставі вказаного акту та доповідної записки заступника начальника відділу Рудницької О.І. від 06.07.2011 р., позивачем видано наказ №365-орг від 07.07.2011 р. про призупинення планової перевірки ВАТ «Бродівський завод сухого знежиреного молока».

Вищевказані фактичні обставини справи визнаються сторонами. В Суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому відповідно до ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) такі обставини не потребують доказування перед судом. Спір виник щодо правомірності недопуску посадових осіб позивача відповідачем до проведення планової перевірки.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється, зокрема, відповідно до п.4 ст. 17 КАС України на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до абз.4 ст.4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990р. №507-ХІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»від 13 грудня 2000р. №1819 затверджено Положення про Державну інспекцію по контролю за цінами (далі - Положення).

Згідно з п.1 вказаного Положення, Державна інспекція з контролю за цінами (далі Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки.

Держцінінспекція, у відповідності з підпунктом 12 пункту 5 Положення, має право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобовязання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Частиною 2 ст. 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” встановлено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства субєктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” дія цього Закону поширюється на відносини, повязані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Стаття 11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачає, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю) передбаченого цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення субєкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у встановленому законом порядку повідомлено відповідача про проведення планової перевірки з зазначенням строку такої перевірки з 20.06.2011 року по 11.07.2011 р. Таке повідомлення відповідачем одержано 14.06.2011 року, до проведення перевірки посадові особи позивача мали намір приступити 06.07.2011 року, проте не були допущені відповідачем. Відтак твердження відповідача про порушення позивачем встановленого законом строку повідомлення про проведення перевірки не заслуговує на увагу.

Посилання представника відповідача про скрутне матеріальне становище товариства суд вважає неналежним доказуванням, а відтак - безпідставним.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819) контроль за додержанням державної дисципліни цін покладений на Державну інспекцію з контролю за цінами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, позивач, дотримуючись встановленого порядку проведення планової перевірки, у межах наданих повноважень зобовязаний провести перевірку порядку формування, встановлення і застосування цін, тарифів відповідачем.

Проте відповідач, в порушення покладених на позивача обовязків, протиправно та безпідставно не допустив Державну інспекцію з контролю за цінами в Львівській області до проведення відповідної перевірки, перешкоджаючи таким чином позивачу виконати покладені на нього повноваження в порядку і на підставах визначених чинним законодавством.

З огляду на викладені норми діючого законодавства та фактичні обставини справи, Суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобовязання відповідача допустити посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами в Львівській області до здійснення планової перевірки з питань дотримання державної дисципліни цін та необхідності їх повного задоволення.

Щодо судових витрат то такі з сторін відповідно до ст.. 94 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Зобовязати Відкрите акціонерне товариство «Бродівський завод сухого знежиреного молока»(ЄДРПОУ 00446374, 80600, Львівська область, м.Броди, вул. Ів.Богуна, 3) допустити посадових осіб Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області до здійснення планової перевірки.

3.Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Тертичний В.Г.