Постанова № 18250562, 30.08.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2011 року Справа № 2а-6558/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Петросян К.Є.,

за участю секретаря: Рязанській Є.О.,

сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. від 29.07.2011),

ОСОБА_2 (дов. Від 30.08.2011),

представника відповідача: ОСОБА_3 (дов. №13/10-025 від 10.03.2011),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

29 липня 2011 року позивач фізична особа підприємець ОСОБА_4 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі Краснодонська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2011 №0001371740 та №0001361740, в обґрунтування якого послався на наступне.

На підставі службового посвідчення від 02.03.2009 №031916 серії УЛГ, виданого Краснодонською ОДПІ, начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Гнезділовою Н.Й., старшим державним податковим ревізором-інспектором Краснодонської ОДПІ Осадчих Т.М., відповідно до п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, гл.8 ПК України та згідно до наказу Краснодонської ОДПІ від 06.06.2011 №199 була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_4 щодо питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків по взаємовідносинам із ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008. За результатами перевірки складено акт №738/17/НОМЕР_1 від 25.06.2011, на підставі якого складені податкові повідомлення-рішення №0001371740 та №0001361740 від 11.07.2011.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України і підлягають скасуванню, з наступних підстав.

Відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про те, що ОСОБА_4 завищено витрати на суму отриманих від постачальника ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» паливно-мастильних матеріалів по нікчемному правочину у розмірі 814615,92 грн.

Позивач зазначає, що на час здійснення господарської діяльності ТОВ «Луганська інвестиційна компанія», податкові накладні яких ОСОБА_4 включив до складу податкового кредиту, були зареєстровані у відповідній податковій інспекції за місцем свого розташування у якості платника податку на додану вартість і мав індивідуальний податковий номер, спростування чого відсутнє в акті перевірки. Під час проведення перевірки, позивачем надані до органу податкової служби первинні документи, що свідчать про постачання нафтопродуктів (бензин, дизпаливо) від ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» на адресу фізичної особи підприємця ОСОБА_4 за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 814615,92 грн., в тому числі ПДВ 135769,32 грн. На вказану суму виписані та надані до перевірки видаткові накладні.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» станом на 31.12.2008 проведено через розрахунковий рахунок в повному обсязі на суму 814615,92 грн. На підставі наданих ОСОБА_4 документів встановлено, що на протязі червня-жовтня 2008 року продавцем ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» виписані податкові накладні покупцю фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 за придбані ГСМ у сумі ПДВ 135769,32 грн. Жодних обставин, які могли б свідчити про відсутність реального характеру спірних господарських операцій не існує.

З урахуванням вищевикладеного, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001371740 та №0001361740 від 11.07.2011.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, надали пояснення аналогічні предявленому позову, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Краснодонської ОДПІ в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях посилався на наступне.

Краснодонською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка СПД ФОП ОСОБА_4 щодо питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків по взаємовідносинам із ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008. Результати перевірки оформлено актом №738/17/НОМЕР_1 від 25.06.2011.

Перевіркою встановлено порушення: ст.13 розділу IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 №13-92, в результаті чого СПД ФОП ОСОБА_4 занижений податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008 рік на суму 98146,99 грн.; п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого СПД ФОП ОСОБА_4 занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 135769,32 грн.

Актом перевірки встановлено, що між СПД ФОП ОСОБА_4 (покупець) та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» (продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів (бензин, дизпаливо).

На виконання умов договору за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 виписані видаткові накладні на суму 814615,92 грн., в тому числі ПДВ 135769,32 грн. Розрахунки між продавцем та покупцем проведено через розрахунковий рахунок в повному обсязі на суму 814615,92 грн.

Актом документальної невиїзної перевірки від 25.08.2010 №481/2300/34941785 ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.06.2008 по 30.06.2008, ПП «Лугастройекспрес» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, ТОВ «Регіон-Проф-3000» за період з 01.03.2009 по 31.03.2009, яку здійснювало ДПІ в Артемівському районі в м.Луганську встановлено, що у ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Вказаним актом ДПІ в Артемівському районі в м.Луганську також встановлено, що контрагент ТОВ «Гаматоргцентр» за юридичною адресою не знаходиться, місцезнаходження посадових осіб не відомо, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 19.02.2008 анульовано за ініціативою податкового органу. У ТОВ «Гаматоргцентр» відсутні трудові ресурси для здійснення фінансово-господарської діяльності (працює одна особа).

ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» в декларації з ПДВ до складу податкового кредиту включено суму ПДВ у розмірі 75000 грн. на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.03.2008 по 28.02.2009. Відносно директора ТОВ «Гаматоргцентр» порушено кримінальну справу за ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Отже, правочин між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та ТОВ «Гаматоргцентр» визнано недійсними. Формування податкового кредиту в червні 2008 року по ТОВ «Гаматоргцентр» є неправомірним, в результаті чого ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» завищено податкового кредиту на суму 75000 грн.

За результатами опрацювання відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та його контрагентів встановлено, що ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» задекларовано податкові зобовязання по ФОП ОСОБА_4 за червень 2008 року на загальну суму ПДВ 35366,30 грн.

Враховуючи викладене, обсяги поставки товарів (послуг) на адресу ФОП ОСОБА_4 у розмірі 35366,30 грн. не можуть бути ідентифіковані як база оподаткування відповідно до п.4.1 ст.4 Закону про ПДВ.

Крім того, за рахунок постачальника ПП «Лугастройекспрес», ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» сформовано податковий кредит на загальну суму 6507990 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25.12.2008 №2а-33373/08 припинено юридичну особу ПП «Луганстройекспрес», у звязку із наявністю в ЄДРПОУ запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 04.11.2009 у справі №1-955/09 засновник та керівник ПП «Лугастройекспрес» ОСОБА_8 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України. Отже, на думку відповідача, правочин між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та ПП «Лугастройекспрес» визнано недійним. Формування податкового кредиту в липні-жовтні 2008 року по ПП «Лугастройекспрес» є неправомірним, в результаті чого ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» завищено податкового кредиту на суму 6507990 грн.

Згідно проведеної перевірки податкової звітності з ПДВ за період з 01.07.2008 по 31.10.2008 встановлено, що податкові зобовязання сформовані за рахунок постачальника ПП «Лугастройекспрес» по контрагентам, в тому числі ФОП ОСОБА_4

ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками, які відображені в деклараціях, товарний характер яких наявними документами не підтверджено. Відповідно до ч.1 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону.

Податковий кредит СПД ФОП ОСОБА_4 сформований на підставі податкових накладних по деклараціях з придбання нафтопродуктів від ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» у сумі 135769,32 грн.

До перевірки СПД ФОП ОСОБА_4 не надано товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, на підставі яких відбувалась поставка нафтопродуктів. У ході перевірки не надано також сертифіката щодо отриманої продукції та договір, укладений між СПД ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія».

СПД ФОП ОСОБА_4 порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним. Таким чином, позивачем завищено витрати на суму отриманих від постачальника ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» паливо-мастильних матеріалів по нікчемному правочину у розмірі 814615,92 грн.

На підставі викладеного, просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 у встановленому порядку зареєстрований в якості фізичної особи підприємця виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 31.08.2006 за №23870000000003688 (а.с.11), знаходиться у відповідача на обліку, як платник податків (а.с.13), та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №НОМЕР_2 від 19.09.2006 (а.с.12).

Контролюючим органом 25.06.2011, на підставі службового посвідчення від 02.03.2009 №031916 серії УЛГ, виданого Краснодонською ОДПІ, начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Гнезділовій Н.Й. та службового посвідчення від 25.03.2008 №005608 серії УЛГ, виданого Краснодонською ОДПІ головному державному податковому ревізору-інспектору Краснодонської ОДПІ Осадчих Т.М., відповідно до п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79, гл.8 Податкового кодексу України та згідно до наказу Краснодонської ОДПІ від 06.06.2011 №199 була проведена документальна невиїзна перевірка фізичної особи підприємця ОСОБА_4 щодо питання повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків по взаємовідносинам із ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» за період з 01.06.2008 по 31.10.2008, за результатами якої складено акт №738/17/НОМЕР_1 від 25.06.2011 (а.с.14-25).

Перевіркою встановлено порушення: ст.13 розділу IV Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 №13-92, в результаті чого СПД ФОП ОСОБА_4 занижений податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2008 рік на суму 98146,99 грн.; п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого СПД ФОП ОСОБА_4 занижено податок на додану вартість за період з 01.06.2008 по 31.10.2008 на загальну суму 135769,32 грн., в тому числі:

-за червень 2008 року в сумі ПДВ 10437,00 грн.,

-за липень 2008 року в сумі ПДВ 31617,00 грн.,

-за серпень 2008 року в сумі ПДВ 33611,32 грн.,

-за вересень 2008 року в сумі ПДВ 31679,00 грн.,

-за жовтень 2008 року в сумі ПДВ 28425,00 грн.

Також встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.ст. 215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених фізичною особою ОСОБА_4 з постачальником ПП «Луганська інвестиційна компанія».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11.07.2011, якими СПД ФОП ОСОБА_4 визначено суми податкових зобовязань:

- з податку з доходів фізичних осіб в сумі 98146,99 грн. - податкове повідомлення-рішення №0001371740 (а.с.26),

- з податку на додану вартість в сумі 169711,65 грн. податкове повідомлення-рішення №0001361740 (а.с.27).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач дійшов висновку про наявність порушень діючого законодавства з боку позивача через те, що договір купівлі-продажу, укладений між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 є нікчемним.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що від ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську до Краснодонської ОДПІ надійшов акт від 25.08.2010 №481/2300/34941785 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ «Гаматоргцентр» за період з 01.06.2008 по 30.06.2008, ПП «Лугастройекспрес» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, ТОВ «Регіон-Проф-3000» за період з 01.03.2009 по 31.03.2009. Згідно зазначеного акту, ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» не знаходиться за юридичною адресою, для здійснення господарських операцій ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» не мало власних виробничих, складських приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, юридична та фактична адреса зареєстрована за місцем мешкання засновника.

Разом з тим, суд не може погодитися з такими висновками відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.13 Декрету КМУ від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно із п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

П.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Системним аналізом вищевказаних положень Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що по своєму змісту наведені норми, як підставу для не включення у валові витрати та податковий кредит відповідних сум, розглядають лише відсутність податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку, оскільки неможливо включити до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що документально не підтверджені.

Тобто, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що аналіз реальності господарської діяльності та обґрунтованості формування валових витрат та податкового кредиту має здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Документальним підтвердженням здійснення господарської діяльності ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, а відповідно здійснення певних витрат, є податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обовязкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2008 між ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» (продавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (продавець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів (дизельне паливо, бензин, олії) (а.с.68). Відповідно до п.3 зазначеного договору, постачання товару продавцем робиться окремими партіями EXW (франко-склад продавця, Інкотермс 2000). Транспортування товару до місця призначення робиться автомобільним транспортом за рахунок покупця. Право вибора перевізника товару надається покупцю. (п.3.3, п.3.4 договору).

На виконання зазначеної угоди були виписані податкові накладні на загальну суму 814615,92 грн., в тому числі ПДВ 135769,32 грн., які перебувають в матеріалах справи та надавалися позивачем до перевірки. Податкові накладні містять всі необхідні реквізити i відповідають вимогам, закріпленим положеннями чинного законодавства України. Зауваження щодо оформлення податкових накладних, згідно акту перевірки, відсутні, тобто з боку позивача виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Суд вважає безпідставними посилання представника відповідача на те, що акт перевірки ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» від 25.08.2010 року №481/2300/34941785 та висновки зроблені у ньому Артемівською ДПІ свідчать про нікчемність правочину, з огляду на таке.

Із змісту укладеного між позивачем та його контрагентом договору купівлі-продажу від 01.05.2008 вбачається, що зазначеним договором сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів. Сторонами не було предявлено зауважень один до одного з приводу виконання укладеного договору.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобовязання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків.

Кваліфікація правочину, як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України, передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку на ухилення від сплати податків).

Суд вважає, що спірні операції між позивачем та його безпосереднім контрагентом, мали товарний характер, вчинені відповідно до вимог ЦК України, Господарського Кодексу України, що регулюють договірні зобовязання.

Розрахунки між фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» проведено через розрахунковий рахунок в повному обсязі в сумі 814615,92 грн. згідно платіжних доручень, що також зазначено в акті перевірки від 25.06.2011.

У визначенні оподатковуваного доходу ОСОБА_4 дотримано положень норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян».

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише припущеннями відповідача. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними з застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на той факт, що ОСОБА_4 не надано товарно-транспортні накладні за формою №1-ТН, на підставі яких відбувалась поставка нафтопродуктів, оскільки умовами договору. Укладеного між позивачем та ТОВ «Луганська інвестиційна компанія» не передбачена їх обовязковість.

Відповідач в акті перевірки не заперечує, що товар, отриманий фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 був реалізований без порушень відображення доходу та зобовязань, про що зазначає в акті перевірки.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з квитанції№00659 від 28.07.2011 (а.с.2), позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн., яка повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02 вересня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 11.07.2011 за №0001371740 на суму 98146,99 грн. та №0001361740 на суму 169711,65 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 3,40 (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 02 вересня 2011 року.

СуддяК.Є. Петросян