Постанова № 18250159, 19.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2011 року ( о 11 год. 40 хв.)                               Справа № 2а-0870/4882/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.

при секретарі Тєтєрєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Державна податкова інспекція у м. Енергодар Запорізької області (далі – ДПІ у м. Енергодар Запорізької області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Указ №727/98), Податковим кодексом України (далі – ПК України) та зазначено, що відповідач має податкову заборгованість у розмірі 400,00 грн. по єдиному податку з фізичних осіб. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте боргу у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 400,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 12.09.2011 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, про причини неприбуття суд не повідомила, про час та дату судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення на адресу суду від відповідача не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області 10.03.2009, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

13.03.2009 відповідач взятий на облік платника податків у ДПІ у м. Енергодар Запорізької області за №216.

04.03.2010 ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік та 29.03.2010 отримала свідоцтво про сплату єдиного податку серія З №063850. Щомісячна плата єдиного податку, на підставі ставки п. п. 3.4, 3.6 рішення Енергодарської міської ради Запорізької області від 27.11.2008 №11 «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 27.12.2006 №6 «Про встановлення розміру ставок єдиного податку для фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності» становить 200,00 грн.

02.04.2010 ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік із зазначенням 2 осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах з 01.04.2010.

30.07.2010 відповідач звернувся до податкового органу із заявою про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у зв’язку із припинення підприємницької діяльності.

Згідно довідки про стан заборгованості з податків і зборів по фізичній особі-підприємцю станом на 20.06.2011 за відповідачем обліковується борг з єдиного податку з фізичних осіб, нарахований до 01.01.2011, у розмірі 400,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 2181-III), відповідачу були направлені перша податкова вимога від 27.07.2010 № 1/210 та друга податкова вимога від 30.08.2010 № 2/237, які отримані ним особисто, про що свідчить його підпис у відповідних графах корінців вказаних вимог.

Крім того, 30.09.2010 позивачем прийняте рішення №24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідачем податкові вимоги не оскаржувались, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ДПІ у м. Енергодар Запорізької області звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Пунктом 2 Указу №727/98 передбачено право суб’єктів малого підприємництва-фізичних осіб, самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку, шляхом подачі письмової заяви до органу державної податкової служби.

У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Згідно абз.4 п.2 Указу №727/98 у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, користуючись наданим йому Указом №727/98 правом обрання способу оподаткування шляхом сплати єдиного податку, 04.03.2010 надав до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримав свідоцтво про сплату єдиного податку.

Крім того, 02.04.2010 ОСОБА_1 звернулась до податкового органу із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік із зазначенням 2 осіб, які перебувають з нею у трудових відносинах.

Згідно із ст. 4 Указу № 727/98 відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

30.07.2010 відповідач звернувся до податкового органу із заявою про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

У відповідності до приписів чинного законодавства, платники податку, які в установленому порядку перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов’язані сплачувати в установлений Указом №727/98 термін єдиний податок за ставками, визначеними місцевою радою.

З наданих позивачем доказів встановлено, що відповідач, в порушення приписів п. 4 Указу №727/98 має заборгованість зі сплати єдиного податку, яка на час розгляду справи у суді є не сплаченою.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки визначені цим законом визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI, встановлено, що податки і збори, які справлялися до 1 січня 2011 року, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами /обов’язковими платежами/, сплачуються платниками податку у порядку, встановленому Податковим Кодексом України.

Відповідно до п.1 Прикінцевих положень ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI він набрав чинності з 1 січня 2011року.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Матеріалами справи встановлено, що на час розгляду справи у суді відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмір 400,00 грн.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1 – 95.2. ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов’язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Місцевого бюджету м. Енергодар Запорізької області податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, нарахований до 01.01.2011, у сумі 400,00 (чотириста грн. 00 коп.) грн. на р/р 34211379700015, код бюджетної класифікації 18050200, код ОКПО 34677056, банк – ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                              (підпис)                              І.В.Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 20.09.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В.Батрак