Постанова № 18249418, 12.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/14651/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивача Григоренко Л.Ю., представника відповідача Берегового А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля», Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів», про стягнення пені за прострочення сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И В:

25 серпня 2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області (далі за текстом «позивач» або «ФСС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля», Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» про стягнення пені за прострочення сплати страхових внесків (далі за текстом «відповідач») про стягнення пені за прострочення сплати страхових внесків у розмірі 300,11 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві є некомерційною, самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників. Відповідачем не виконаний обовязок щодо своєчасної і повної сплати страхових внесків до ФСС, у звязку із чим на несплачену суму недоїмки нарахована пеня в сумі 300,11 гривень. Підставами позову зазначені ст.ст. 42,52 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п.п. 4.12, 5.1, 8.4 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України». Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати пені у сумі 300 гривень 11 копійки.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказував на те, що нарахування пені на непогашену заборгованість є неправомірним, оскільки відсутній закон, який би передбачав нарахування такої пені. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

«Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи включено до ЄДРПОУ за кодом 26319519 та є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В «Акті перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 29.06.2011 №93», встановлені факти порушення сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.06.2010 по 31.03.2011, за що нарахована пеня в сумі 300,11 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі Закон №1105-ХІV) та підпункту 4.12 пункту 4 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачення страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» від 20.04.2001 № 12, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі Інструкція), роботодавець як страхувальник зобов`язаний своєчасно і повно сплачувати в установленому порядку страхові внески в Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Частиною 2 статті 52 Закону №1105-ХІV, в редакції що діяла по 1 січня 2011 року, було передбачено, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

Відповідно до ст. 15 Закону №1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

«Статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 18 квітня 2000 року №4, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не надано право встановлювати засади юридичної відповідальності за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня.

Статтею 92 Конституції України встановленою, що виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 «У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) розяснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В періоді, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Такими чином, пункти 4.12,5.1, 8.4 «Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» не можуть бути правовою підставою для нарахування та стягнення пені.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі до Державного підприємства «Добропіллявугілля», Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів», про стягнення пені за прострочення сплати страхових внесків не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

відмовити у задоволені адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі до Державного підприємства «Добропіллявугілля», Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів», про стягнення пені за прострочення сплати страхових внесків в сумі 300,11 гривень.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засідання 12 вересня 2011 року.

Повний текст постанови виготовлений 16 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.