Постанова № 18249280, 01.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12515/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Кочанової П.В.

при секретаріДікусяк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» до Шахтарського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання недійсним рішення № 6 від 29.06.2011 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу повністю у сумі 119926,91 грн., -

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_1 (дов. № 19 від 04.01.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 05-20/231 від 27.01.2011р.)

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шахтарського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання недійсним рішення № 6 від 29.06.2011 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу повністю у сумі 119926,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем пеня нарахована з порушення вимог законодавства та на підставі нормативних актів, які втратили чинність, а саме: з 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». Так, відповідно до цього Закону стягнення заборгованості зі страхових внесків за діючими видами загальнообовязкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюються фондами загальнообовязкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Тому, позивач вважає, що на момент винесення рішення відповідач втратив повноваження щодо предявлення вимоги про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, оскільки нарахування недоїмки та пені було здійснено після 01.01.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позовних вимог. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення, які співпадають з письмовими запереченнями проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції Закону на момент виникнення спору) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески; роботодавець власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та фізичні особи, які використовують найману працю.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Отже, відповідач Шахтарський міський центр зайнятості, є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Судом встановлено, що позивач державне підприємство «Шахтарськантрацит», є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003 року, що підтверджується свідоцтвом Серії А00 № 670982; включено до ЄДРПОУ за № 32299510; у структурі має відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» (код ЄДРПОУ № 36525715), який взятий на облік як платник страхових внеків 16.06.2009 року.

Статтею 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що Фонд, зокрема, зобов'язаний контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття.

25 травня 2011 року заступником начальника відділу взаємодії з роботодавцями Шахтарського міського центру зайнятості Москаленко І.І. на підставі направлення від 19 травня 2011 року № 97, статті 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та відповідно до наказу Шахтарського міського центру зайнятості від 28 квітня 2011 року № 148 була здійснена планова перевірка відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01 грудня 2009 року по 30 квітня 2011 року, результати якої викладені в акті № 100 від 26 травня 2011 року.

Згідно висновку акту № 100 від 26 травня 2011 року відповідачем виявлено, що ВП «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит» сплатило страхові внески не в повному обсязі, а саме: залишок недоїмки зі сплати страхових внесків 102929,50 грн., в т.ч. донарахованих внесків 0 грн., пеня 21034,35 грн. (в т.ч. пеня минулих років 4036,94 грн., за актом 16997,41 грн.), штраф за неповне нарахування страхових внесків 0 грн.

Даний акт підписаний директором ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» Л.П.Островим, головним бухгалтером цього відокремленого підрозділу ОСОБА_6 та скріплений відповідною печаткою. Копія акта отримана 26 травня 2011 року головним бухгалтером ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» ОСОБА_6.

Згідно вимог п. 7.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 року за № 30/5221 (далі за текстом Інструкція № 339), за результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, керівником і головним бухгалтером страхувальника. Один примірник акта передається під розписку керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, інший залишається в центрі зайнятості, який проводив перевірку.

В акті зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення при нарахуванні і сплаті страхових внесків.

У разі виявлення під час перевірки простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків (недоїмки) вони донараховуються та стягуються з нарахуванням пені та накладанням штрафу.

29 червня 2011 року директором Шахтарського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ОСОБА_3 на підставі акту перевірки від 26.05.2011 року № 100 було прийнято рішення № 6 відносно ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу. Даним рішенням з ВП «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит» стягнуто прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмку) в розмірі 102929,50 грн., пеню в розмірі 16997,41 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 35 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець, зокрема, зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Частиною 1 статті 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Пунктом 7.4. Інструкції № 339 передбачено, що рішення про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу, приймається керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду чи його заступником за місцезнаходженням (місцем проживанням) платника страхових внесків на підставі акта перевірки.

Рішення приймається, якщо загальна сума недоїмки, пені та штрафу складає не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно акту звірки взаєморахунків, складеного між сторонами станом на 01.06.2011 року сума заборгованості на випадок безробіття по ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» складала 102929,50 грн., пеня 21034,35 грн.

Крім того, представник позивача під час судового розгляду справи підтвердив наявність суми недоїмки за ВП «Управління допоміжного виробництва» ДП «Шахтарськантрацит» зі сплати страхових внесків у сумі 102929,50 грн.

Стаття 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачає, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

У разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться у пропорційних сумах.

Згідно п. 7.1 Інструкції № 339 з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій (пені та штрафів) центри зайнятості мають право здійснювати перевірки щодо правильності нарахування, своєчасного і повного перерахування та застосовувати фінансові санкції відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Суд, проаналізувавши вищевикладене, дійшов висновку, що субєктом владних повноважень за порушення вимог законодавства на несплачену суму недоїмки правомірно нараховано позивачу пеню в порядку та розмірі, що відповідав вимогам законодавства. Таким чином, суд, посилання позивача на те, що пеня відповідачем нарахована з порушенням вимог законодавства та на підставі нормативних атків, які втратили чинність, вважає необґрунтованими.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач-субєкт владних повноважень під час прийняття оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач - Шахтарський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, як субєкт владних повноважень довів суду правомірність прийняття ним рішення № 6 від 29 червня 2011 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги непідтверджені належними доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» до Шахтарського міського центру зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання недійсним рішення № 6 від 29.06.2011 року про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу повністю у сумі 119926,91 грн. відмовити повністю.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 01 вересня 2011 року.

Повний текст постанови складений 05 вересня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кочанова П.В.