Постанова № 18249229, 05.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/12541/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16-15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кочанової П.В.

при секретаріПеровій В.В.

за участю:

представника позивача Танцюри Н.С.,

представника відповідача Кормільцева А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Бетон Нова» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання протиправними дій, скасування постанови про повернення виконавчого документу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на примусовому виконанні ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку знаходиться Наказ № 36/232, виданий 15.07.2009 року Господарським судом Донецької області, про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ЗАТ «Бетон Нова» суми боргу у розмірі 1300,00 грн. Проте, 22 квітня 2011 року головним державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку Мініною Т.В. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві та про зняття арешту з майна боржника від 22.04.2011.

30.06.2011 року представником ПрАТ «Бетон Нова» Танцюрою Н.С. до ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку була подана скарга на бездіяльність головного державного виконавця. Відповідь на зазначену скаргу була отримана представником ПрАТ «Бетон Нова» 14.07.2011 року. Згідно відповіді в.о. начальника Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку державним виконавцем прийняті всі заходи примусового виконання, у зв'язку з чим немає підстав для поновлення виконавчого провадження, скасування постанови про зняття арешту з майна боржника.

Вважає дії головного державного виконавця ВДВС Київського районного управління юстиції у м. Донецьку протиправними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві такою, що підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зауважив, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Державним виконавцем були порушені зазначені норми, що і призвело до невиконання наказу суду та втрати з боку підприємства стягувача значної кількості грошових коштів. Вважає, що відповідачем передчасно було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та постанову про зняття арешту з всього майна боржника, не впевнившись, що у боржника відсутнє майно, на яке можна накласти арешт та реалізувати його у порядку, передбаченому законом.

З наведених підстав просив визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві у межах виконавчого провадження № 14117156 від 22.04.2011 року та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.04.2011 року, затвердженої начальником Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Осолінкер І.М.

У ході розгляду справи позивач надав суду заяву про уточнення адміністративного позову, в якій просив суд скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.04.2011 року, затвердженої начальником Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку Осолінкер І.М.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що у нього на виконанні відділу перебували накази № 36/232, виданий 15.07.2009 року Господарським судом Донецької області, про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ЗАТ«Бетон Нова» 1300,00 грн. (виконавче провадження № 14117156) та № 36/232, виданий 08.02.2010 року Господарським судом Донецької області, про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ЗАТ «Бетон Нова» 262537,04 грн. (виконавче провадження № 17611690).

При цьому, представник відповідача зазначив, що у межах виконавчого провадження № 17611690, з метою забезпечення виконання рішення суду, 20.04.2010 року накладено арешт на все майно боржника, здійснені заходи щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, а саме: направлено запити до БТІ м. Донецьк, ВРЕР №1 м. Донецьк, ДПІ у Київському районі м. Донецька та ГУ статистики у Донецькій області. Втім, у межах виконавчого провадження № 14117156 державним виконавцем зазначені заходи не здійснювались, оскільки відповідні заходи були зроблені в межах виконавчого провадження № 17611690 на виконання наказу № 36/232, виданого 08.02.2010 року Господарським судом Донецької області.

У звязку з викладеним відповідач вважає, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 14117156 були прийняті всі заходи примусового виконання, у звязку з цим не має підстав для поновлення виконавчих проваджень, скасування постанов про повернення виконавчого провадження та постанов про зняття арешту з майна боржника. При цьому відповідач зауважив що позивач не позбавлений права повторного предявлення виконавчого документу до виконання. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

За приписами ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Враховуючи дату отримання позивачем відповіді щодо скарги на бездіяльність державного виконавця 14.07.2011р. згідно поштовому повідомленню (а.с.25) судом встановлено, що позивач не пропустив строк звернення до адміністративного суду.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що на примусовому виконанні ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку знаходиться наказ № 36/232, виданий 15.07.2009 року Господарським судом Донецької області, про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ЗАТ «Бетон Нова» суми боргу у розмірі 1300,00 грн. (а.с.24).

03 серпня 2009 року головним державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 36/232. Боржнику було запропоновано виконати наказ добровільно та наданий строк для виконання у семиденний строк з моменту отримання. Зазначеною постановою про відкриття виконавчого провадження відповідачем був накладений арешт на все майно, що належить ПП «Агро Транс» та заборона на здійснення відчуження всього майна, що належить боржнику.

08.06.2010 року було змінено найменування юридичної особи з Закритого акціонерного товариства «Бетон Нова» у Приватне акціонерне товариство «Бетон Нова».

Позивач зазначає, що у межах виконавчого провадження ВП №14117156, державним виконавцем не були здійснені заходи саме з виконання наказу Господарського суду № 36/232 від 15.07.2009 року передбачені ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з цим, позивачем не заперечується той факт, що в межах виконавчого провадження ВП №17611690 відповідачем були здійснені заходи на виконання наказу Господарського суду № 36/232 від 08.02.2010 року, а саме 24.02.2010 року був надісланий лист до Головного управління статистики в Донецькій області про повідомлення про місцезнаходження боржника, листи начальнику МРЕВ ДАЇ у Донецькій області та БТІ у місті Донецьку про наявність у боржника нерухомого майна та зареєстрованих транспортних засобів, начальнику ДПІ у Київському районі міста Донецька про наявність у боржника відкритих рахунків у банках.

22.04.2011 року головним державним виконавцем ВДВС Київського РУЮ у м. Донецьку Мініною Т.В. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме наказу № 36/232, виданого 15.07.2009 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ЗАТ «Бетон Нова» заборгованості в сумі 1300,00 грн.

З огляду на встановлені по справі обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Спірні відносини між сторонами стосовно виконання рішення господарського суду врегульовані Законом України “Про виконавче провадження” № 606-XIV від 21.04.1999р. в редакції, яка діяла на час прийняття державним виконавцем спірних постанов (надалі за текстом Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Згідно частині 2 вказаної статті про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

З огляду на встановлені по справі обставини суд вважає, що відповідачем не встановлено достатніх підстав для повернення виконавчого документу, оскільки відповідачем не доведено вжиття достатніх заходів щодо розшуку майна боржника.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З матеріалів справи вбачається, що боржником у виконавчому провадженні є Приватне підприємство «Агро Транс». Відповідно до ч. 4 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Склад майна у сфері господарювання визначений ст. 139 Господарського кодексу України, якою передбачено наступне:

1. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

2. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

3. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

4. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.

5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

6. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

7. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

За приписами ст. 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі, має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до статті 5 Закону № 606-XIV вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Згідно визначеному Законом № 606-XIV загальному порядку звернення стягнення на майно боржника, за приписами ст. 52 вказаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Особливостями звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи у ст. 66 Закону № 606-XIV встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари));

2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

З наведених норм випливає, що обсяг майна боржника юридичної особи, на яке слід звернути стягнення у разі недостатності грошових коштів, не обмежується лише майном, яке підлягає державній реєстрації, зокрема обєктами нерухомого майна, транспортними засоби тощо.

При цьому, твердження відповідача про те, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 14117156 були прийняті та вжиті всі заходи примусового виконання рішення суду, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки відповідні заходи щодо розшуку рухомого та нерухомого майна боржника, а саме: направлення запитів до БТІ м. Донецьк, ВРЕР №1 м. Донецьк, ДПІ у Київському районі м. Донецька та ГУ статистики у Донецькій області були здійсненні в межах виконавчого провадження № 17611690, на виконання наказу № 36/232, виданого 08.02.2010 року Господарським судом Донецької області про стягнення з ПП «Агро Транс» на користь ПАТ «Бетон Нова» 262537,04 грн.

Разом з цим, державний виконавець не встановив факт наявності належного боржнику рухомого та нерухомого майна, яке використовується чи не використовується у виробництві. Зокрема, відповідачем не надано жодних доказів того, що державним виконавцем вжито заходів з виявлення та звернення стягнення на інше належне боржнику майно. В тому числі, державним виконавцем не витребувані у посадових осіб боржника облікові відомості про основні і оборотні кошти боржника, інвентаризаційні дані основних фондів, що знаходяться на балансі боржника. Відсутні відомості про вихід державного виконавця за місцезнаходженням боржника, виклик посадових осіб боржника для дачі пояснень, реалізації державним виконавцем інших повноважень, наданих статтею 11 Закону № 606-XIV.

За таких умов, суд вважає, що відповідачем не вжиті всі можливі заходи щодо встановлення майна боржника та звернення на нього стягнення, передчасно винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та про зняття арешту з всього майна боржника, без належного встановлення факту, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо накласти стягнення. Отже, відповідач не вжив всіх передбачених законом щодо своєчасного і повного виконання рішення господарського суду, не вчинив необхідних виконавчих дій у спосіб і порядок, визначений законом.

Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведені обставини, з урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірних постанов відповідачем не дотримані приписи законодавства, що регулює відповідні правовідносини стосовно здійснення виконавчого провадження, тому заявлені по справі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» до Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку про скасування постанови про повернення виконавчого документу задовольнити.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м. Донецьку від 22.04.2011року про повернення виконавчого документу стягувачеві стосовно наказу Господарського суду Донецької області № 36/232 виданого 15.07.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Бетон Нова» (код ЄДРПОУ 32406629) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 вересня 2011 року в присутності представників позивача та відповідача.

Постанова у повному обсязі виготовлена 09 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кочанова П.В.