Постанова № 18248317, 26.08.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2212/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі – УПФ в Луцькому районі) звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» (далі – ВАТ «Волиньрибгосп») про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, використовує найману працю і відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464-VI) зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідачем не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень, червень 2011 року в сумі 22653, 48грн., а тому позивач просить стягнути з ВАТ «Волиньрибгосп» на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 22653, 48грн.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття до суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив. Пред’явлені позовні вимоги не оспорив, заперечення на адміністративний позов не подав.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» є юридичною особою та зареєстроване Луцькою райдержадміністрацією 12.02.1999 року, ідентифікаційний код 21746732.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців)

Єдиний внесок, відповідно до статті 7 цього Закону нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідач зареєстрований як платник внесків до Пенсійного фонду України, з дня набрання чинності цим Законом вважається платником єдиного внеску.

Відповідно до пункту 8 статті 9 цього Закону, платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звітів за травень, червень 2011 року та розрахунку ціни позову, поданого відповідачем до сплати підлягало 21862, 55 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яку відповідач не своєчасно не сплатив.

Відповідно до частин 2, 11 статті 25 Закону України № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 14 статті 25 Закону України № 2464-VI передбачено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

В зв’язку з несвоєчасною платою єдиного внеску начальником управління ПФУ в Луцькому районі було прийнято рішення № 143 від 20.06.2011 року про застосування до відповідача штрафних санкцій в сумі 783,09 грн. та нарахування пені в сумі 7,84 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» перед позивачем складає 22653, 48 грн., яка на момент розгляду справи непогашена.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст.128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Волиньрибгосп» на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень, червень, фінансових санкціях та пені в сумі 22653 (двадцять дві тисячі шістсот п’ятдесят три) гривні 48 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Суддя                                                                                 Ф.А. Волдінер