Постанова № 18247347, 11.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

11.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/3559/11

02 вересня 2011 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

суддіЛуніної О.С.

суддіКучми К.С.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представників позивачаБичкова В.В., Анциупової С.В.

за участю представника відповідачів №1,5 Муравйової О.О.

за участю представника відповідачів №3,4Волошиної В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф»до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та нарахованої пені, визнання протиправною бездіяльності,-

ВСТАНОВИВ:

29 березня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф», в якому позивач просить, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 16.05.2011р.:

- стягнути на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 3400853грн. та за жовтень 2010 року в сумі 1656715грн.;

- стягнути на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області нараховану з 03.02.2011р. по 16.05.2011р. пеню за прострочку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 44082грн. 42коп:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853грн., за жовтень 2010 року 1656715грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2011р. було відкрито провадження у даній справі та призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Згідно декларацій з податку на додану вартість за липень, жовтень 2010 року позивач повинен був отримати від'ємне значення податку на додану вартість внаслідок здійснення експортних операцій. Керуючись п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач скористався своїм правом прийняття рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку шляхом подання до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська податкових декларацій з податку на додану вартість разом з додатками до них, а саме: №3 розрахунок суми бюджетного відшкодування та №4 заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За вказаними вище розрахунками бюджетному відшкодуванню підлягали наступні суми: за липень 2010 року - 3400853грн., за жовтень 2010 року - 1656715грн., тобто всього 5057568грн.

Відповідно до вимог п.7.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Державною податковою інспекцією в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська були проведені перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку, за результатами яких були складені довідки №3722/23-4 від 09.12.2010р. та від 06.01.2011р. №5/23-4, якими підтверджене право позивача на відшкодування сум від'ємного значення податку на додану вартість.

Тобто, як зазначає позивач, спору між сторонами щодо розміру суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на той момент не існувало. Однак, на час звернення позивача до суду, на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» жодних коштів по відшкодуванню податку на додану вартість за відповідними податковими деклараціями за період липень 2010 року та жовтень 2010 року перераховано не було.

Отже, позивач вважає, що у звязку з неотриманням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідними податковими деклараціями за період липень 2010 року та жовтень 2010 року в розмірі 5057568грн, відповідачі безпідставно відмовляються виконувати функції покладені на них діючим законодавством та яке регулює правовідносини в сфері відшкодування державою сум податку на додану вартість, чим були порушені майнові інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф».

30.08.2011р. позивач звернувся до суду з заявою про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у звязку з перерахуванням 15.08.2011р. на поточні рахунки ТОВ «Аквалайф» суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року та жовтень 2010 року в розмірі 5057568грн.

Ухвалю Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2011р. було задоволено клопотання представника позивача від 30.08.2011р. про відмову від адміністративного позову в частині позовних вимог та закрито провадження в зазначеній частині позовних вимог.

Отже, розгляду в порядку адміністративного судочинства та вирішення питання по суті підлягають наступні позовні вимоги щодо:

- стягнення на користь позивача з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області нарахованої з 03.02.2011р. по 16.05.2011р. пені за прострочку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 44082грн. 42коп:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853грн., за жовтень 2010 року 1656715грн.

В обґрунтування заяви про збільшення позовних вимог від 16.05.2011р. позивач зазначає наступне. Підпунктом 200.23 ст.200 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законом строку. Оскільки станом на 16.05.2011р. сума податку за жовтень 2010 року в розмірі 1656715грн. залишається не відшкодованою, позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог в частині нарахування пені з 21.04.2011р. по 16.05.2011р., тобто за 26 днів прострочення сплати суми відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року в розмірі 1656715грн., отже сплаті підлягає нарахована позивачем пеня з 03.02.2011р. по 16.05.2011р. в розмірі 44082грн. 42коп.

В обґрунтування позовної вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року в сумі 3400853грн., за жовтень 2010 року в сумі 1656715грн., позивач зазначив, що з порушенням строків, визначених законодавством, 15.08.2011р. на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» надійшли кошти в сумі 5057568грн. по відшкодуванню податку на додану вартість за липень 2010 року та жовтень 2010 року, однак позивач, незважаючи на примирення сторін вважає, що даний спір в частині відшкодування припиненим, однак є таким, що виник з вини субєктів владних повноважень відповідачів. Оскільки на час подання цього адміністративного позову, як зазначає позивач, жодний з відповідачів не визнав свою бездіяльність щодо несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість протиправною, а надані відповідачами письмові заперечення зводяться до невизнання позову, а також враховуючи, що наявні у справі матеріали не дають можливості позивачу визначитися, хто саме з відповідачів та на якій стадії відшкодування ПДВ своєчасно не виконав покладені на нього законом обов'язки, та враховуючи, що відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України жодний відповідач не вжив дій щодо повного нарахування пені на суму бюджетної заборгованості у зв'язку з порушенням строку, визначеного п.200.13. ст. 200 ПКУ з метою поновлення законних прав та інтересів платника податку, позивач вважає за доцільне в іншій частині залишити позовні вимоги без змін.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в частині позовних вимог щодо стягнення з державного бюджету пені в розмірі 44082грн. 42коп. та визнання бездіяльності відповідачів №1-5 протиправною.

Представники відповідачів №1,5 та №3,4 в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову в частині щодо стягнення з державного бюджету пені в розмірі 44082грн. 42коп. та визнання бездіяльності відповідачів протиправною та просили відмовити в задоволенні зазначених позовних вимог, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 03.06.2011р. вих.№12347/10/10-030, від 03.06.2011р., від 03.06.2011р. вих.№15-12/516-5192, від 03.06.2011р. вих.№15-12/515-5190. Також зазначили, що довідки ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська №3722/23-4/33669809 від 09.12.2010р. та №5/23-4/33669809 від 06.01.2010р. не є беззаперечним фактом, який підтверджує право платника податків на отримання бюджетного відшкодування. Позивачем не було надано жодних документів на підтвердження сплати ПДВ до бюджету, будь-яких квитанцій, платіжних доручень тощо, з яких можливо було визначити суму такого податку та відповідну частину відємного значення.

Відповідач №2 в судове засідання не зявися, по дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом було досліджено наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Аквалайф»; довідки про включення ТОВ «Аквалайф» до ЄДРПОУ; свідоцтво платника ПДВ №03928787 від 12.08.2005р.; податкові декларації за липень 2010р. з додатками №3 та №4; податкові декларації за жовтень 2010р. з додатками № 3 та № 4; довідка №3722/23-4/33669809 від 09.12.2010р.; довідки №5/23-4/33669809 від 06.01.2010р.; запит №009 від 17.03.2011 р.; запит №010 від 17.03.2011р.; відповідь ГУ ДКУ у Дніпропетровській обл. від 25.03.2011р. №06-19/288-2581; відповідь УДК в АНД районі від 22.03.2011р. № 03-43/441; відповідь ДПІ в АНД районі від 22.03.2011р.№7480/10/19-47; висновки по суми відшкодування ПДВ від 16.03.2011р.; лист від 17.03.2011р.; лист від 09.08.2011р.; реєстр висновків від 09.08.2011р.; висновки про суми відшкодування ПДВ від 08.08.2011р.; лист ДПА у Дніпропетровській області від 02.08.2011р. №22870\8\19-271; витяг із зведеної інформації ДПА у Дніпропетровській області про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по ТОВ «Аквалайф» за жовтень 2010 року в сумі 1656715грн. та липень 2010р. в сумі 3400853грн., надісланих до ДПА України; витяг із узагальнених матеріалів ДПА України щодо можливих обсягів відшкодування грошовими коштами по ТОВ «Аквалайф» за жовтень 2010 року в сумі 1656715грн. та липень 2010р. в сумі 3400853грн., надісланих до ДПА у Дніпропетровській області; реєстр висновків про суми відшкодування ПДВ по ТОВ «Аквалайф» за жовтень 2010 року в сумі 1656715 грн. та липень 2010р. в сумі 3400853 грн.; лист ДПА України від 08.08.2011р. №9079\1519-0416 до Державної казначейської служби України про відшкодування ПДВ з витягом із узагальненої інформації, сформованої за зверненням ДПА у Дніпропетровській області щодо повернення ТОВ «Аквалайф» 9135076грн. 20коп., в тому числі за жовтень 2010 року в сумі 1656715грн. та липень 2010р. в сумі 3400853 грн.; виписка по рахунку ТОВ «Аквалайф» станом на 15.08.2011р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 02.08.2005р. та знаходиться на обліку платників придатків в Державній податковій інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з 12.08.2005р.

Позивачем до податкового органу були подані податкові декларації з ПДВ за липень 2010 року та жовтень 2010 року із розрахунками бюджетного відшкодування та заявою про повернення на розрахунковий рахунок ТОВ «Аквалайф» суми такого відшкодування. Державною податковою інспекцією в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка щодо підтвердження відшкодування сум з ПДВ, зазначеною в заяві позивача. За результатами перевірки податковим органом були сформовані довідки №3722/23-4 від 09.12.2010р. та №5/23-4/33669809 від 06.01.2010р., відповідно до яких порушень податкового законодавства не було встановлено та підтверджено суму ПДВ в розмірі 500000грн.

Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області в порядку контролю за діями посадових осіб Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка документів обовязкової звітності ТОВ «Аквалайф», за результатами якої було виявлено неповне зясування обставин при розгляді заяви ТОВ «Аквалайф» на бюджетне відшкодування ПДВ за липень 2010 року та серпень 2010 року, і як наслідок, при складанні довідок №3722/23-4 від 09.12.2010р. та №5/23-4/33669809 від 06.01.2010р. не були враховані всі обставини справи, що мають значення для вирішення питання щодо здійснення такого відшкодування.

При перевірці посадовими особами Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області було встановлено, що за декларацією з ПДВ за липень 2010 року по відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача підлягала сума в розмірі 3,4млн.грн.

Згідно додатку №2 до декларації, довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду від'ємне значення, задеклароване платником податків до відшкодування сформовано у наступних податкових періодах за травень 2010 року в сумі 2,1млн.грн. та червень 2010 року в сумі 1,3млн.грн. Від'ємне значення за травень 2010 року частково сформовано за рахунок коригування податкових зобов'язань до зменшення на суму 7,8млн.грн., в т.ч. ПДВ 1,3млн.грн.

Зазначене вище коригування податкових зобов'язань до зменшення було проведено в порушення п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., який був чинний на момент виникнення правовідносин сторін повязаних з бюджетним відшкодуванням ПДВ за липень 2010 року та жовтень 2010 року, та наказу ДПА України від 30.05.97 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання».

Згідно розрахунку - коригування до декларації за травень 2010 року підставою для коригування платником податків було зазначено - збій в програмі, тобто фактично умовні втрати бюджету склали 1,3млн.грн.

При перевірці посадовими особами Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області було встановлено, що за декларацією з ПДВ за жовтень 2010 року по відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача підлягала сума в розмірі 2,9млн.грн.

Згідно додатку №2 до декларації від'ємне значення, задеклароване позивачем до відшкодування, сформовано у вересні 2010 року. Застереженнями щодо відшкодування сум ПДВ на рахунок ТОВ «Аквалайф» є формування платником від'ємного значення відповідно до п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за рахунок здійснення коригування податкових зобов'язань у бік зменшення по взаємовідносинах з ТОВ «Біотрейд», в т.ч. за періодами: червень 2009 року - 198млн.грн., в т.ч. ПДВ 33млн.грн.; травень 2010 року - 7,8млн.грн., в т.ч. ПДВ 1,3млн.грн.

Отже, зазначені вище коригування податкових зобов'язань вплинули на формування від'ємного значення, яке згідно п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником задекларовано до відшкодування по деклараціях за наступні звітні періоди.

Підставою для коригування податкових зобов'язань до зменшення за червень 2009 року є повернення передплат ТОВ «Біотрейд» згідно п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість». Підстави для проведення коригування податкових зобов'язань у червні 2009 року з урахуванням руху грошових коштів на банківських рахунках за цільовим призначенням наведено не було, тобто порушено вимоги п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх одержувача та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахункам картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від одержувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Також, згідно довідки ВАС України від 20.10.2006р. право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Згідно з п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування цього податку згідно з Законом.

Тобто, з наведеного вище вбачається, що однією з обов'язкових підстав включення суми до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

Законодавством встановлений взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку, при цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.

Отже, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість ціни товару.

Згідно довідки ВАС України від 26.06.2008р. факт надмірної фактичної сплати податку підлягає встановленню в судовому процесі, як юридичний факт, з яким Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених дим Законом, пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків. Вимога п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

У зв'язку з чим факт надмірної фактичної сплати податку за результатами звітного податкового періоду платником податку, який звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості, підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, з який Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування у визначених ним випадках.

Згідно п.3 р.І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства від 22.12.2010р. №984 податковий орган має право оформлювати результати документальних перевірок у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Довідка це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Пунктом 1 р.І Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів від 18.04.2008р. №266 передбачено, що ці методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Методичні рекомендації застосовуються органами державної податкової служби всіх рівнів при опрацюванні податкової звітності, складеної за результатами звітного періоду (починаючи з березня 2008 року) для платників ПДВ, які застосовують місячний податковий період, та з I кварталу 2008 року для платників ПДВ, які застосовують квартальний податковий період.

В п.5.1 р.V Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів зазначено, що підрозділами податкового контролю, оподаткування фізичних осіб на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» №509 від 04.12.1990р. та матеріалів, переданих підрозділом оподаткування юридичних осіб, проводиться позапланова виїзна перевірка платника ПДВ (постачальника, отримувача). Позапланова виїзна перевірка проводиться в порядку та терміни, визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні", наказами ДПА України №441, №253, №327.

Підрозділами податкового контролю юридичних осіб (оподаткування фізичних осіб) першочергово вживаються заходи для опрацювання обсягів розбіжностей у показниках податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ підприємств-контрагентів у сумі понад 1млн.грн. (для суб'єктів господарювання - фізичних осіб понад 100тис.грн.) шляхом організації та проведення позапланових виїзних або невиїзних документальних перевірок платників.

Отже, з наведених вище норм вбачається що відповідачі №2-4 мали право та повноваження на проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації по бюджетному відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853грн., за жовтень 2010 року 1656715грн.

Щодо визнання протиправною бездіяльності відповідачів №4,5 - Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державного казначейства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до повноважень органів Державного казначейства України, визначених ст.43 Бюджетного кодексу України, Положенням про Державне казначейство України від 21.12.2005р. № 1232 органами Державного казначейства здійснюються наступні функції: операції з коштами Державного бюджету, розрахунково - касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями; в межах своїх повноважень контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання Державного бюджету.

Згідно ст.45 Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

В свою чергу органи стягнення, а саме: митні, податкові та інші органи державної влади, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та інших доходів відповідно до законодавства.

Відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів Державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерство фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004р. за №451/501/132, органи Державного казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими від податкових органів реєстром та висновками.

Тобто, відповідно до вищевказаного порядку, реєстри є обов'язковим документом для відшкодування податку на додану вартість. Виходячи з результатів завершених перевірок Департамент оподаткування юридичних осіб ДПА України за наявності достатніх підстав згідно з висновками Департаменту контрольно - перевірочної роботи та Головного управління податкової міліції ДПА України готує та надає керівництву Державної податкової адміністрації реєстри суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування ПДВ.

В свою чергу ДПА України надає Державному казначейству України вищевказаний реєстр з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України, податкова адміністрація України повідомляє і державні податкові адміністрації в областях про обсяги можливих сум відшкодування та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки для проведення відшкодування податку.

Отже, Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування ПДВ підприємствам згідно з отриманим реєстром та висновками.

В матеріалах справи містяться висновки щодо сум відшкодування ПДВ від 16.03.2011р. №0000000108, 0000000107 на загальну суму 5057568грн., які були отримані управлінням Державного казначейства України Амур Нижньодніпровського району м.Дніпропетровська у березні 2011 року, однак ці висновки були повернуті у звязку з відсутністю реєстру субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ з бюджету, оскільки відповідно до вищевказаного порядку такі реєстри є обовязковими для відшкодування ПДВ.

29.03.2011р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, оскільки на той час йому не було відшкодовано сум з державного бюджету за ПДВ за липень 2010 року та жовтень 2010 року в розмірі 5057568грн., однак на час розгляду даного адміністративного позову, а саме 15.08.2011р. позивачу була відшкодована зазначена вище сума в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 15.08.2011р. №1653,1652, також в матеріалах справи містяться реєстри висновків від 09.08.2011р. №18 та висновки про суми відшкодування ПДВ від 08.08.2011р. №00000000136 та №0000000137, що виключає сумнів в правомірності дій відповідачів №1-5 та підтверджує обґрунтованість вчинених дій відповідачами №1-5 щодо проведення заходів по додатковій перевірці права ТОВ «Аквалайф» на бюджетне відшкодування з ПДВ за липень 2010 року та жовтень 2010 року на загальну суму 5057568грн.

Щодо нарахування позивачем пені в сумі 44082грн. 42коп., суд зазначає наступне.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Пунктом 1.1 ст.1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків, зокрема, має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 2 ст.21 КАС України, передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно - правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно - правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Тобто, зі змісту наведених вище норм чинного законодавства України не вбачається права платника податків на нарахування та стягнення з Державного бюджет України пені, нарахованої внаслідок вчинення дій чи бездіяльності субєктами владних повноважень податковими органами.

Посилання позивача на зміст п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість та на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, не може трактуватися як заборгованість держави перед платником податків.

Позивач у судовому засіданні не зміг навести будь-які норми чинного законодавства України в підтвердження свого права та механізму відшкодування самостійно нарахованої платником податків пені на суму простроченого бюджетного відшкодування.

Згідно ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду не належить розгляд справ щодо стягнення з Державного бюджету України пені, самостійно нарахованої платниками податків за прострочення виплати сум бюджетного відшкодування, при цьому платник податків не наділений повноваженнями щодо нарахування та стягнення пені, відповідно до ст.17 ПК України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 ст.71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду даної справи представник позивача не довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853грн., за жовтень 2010 року 1656715грн. Також, позивач не зміг надати жодної відповіді на питання суду щодо вчинення бездіяльності, як кожним відповідачем окремо, так і відповідачами №1-5 в сукупності.

Натомість, відповідачами - суб'єктами владних повноважень була доведена правомірність підстав здійснення перевірки податкових декларацій з ПДВ за липень 2010 року та жовтень 2010 року, видання довідок про результати такої перевірки №3722/23-4/33669809 від 09.12.2010р. та №5/23-4/33669809 від 06.01.2010р., здійснення додаткової перевірки зазначених податкових декларацій ТОВ «Аквалайф» у звязку з встановленням неповного зясування обставин при складанні зазначених довідок та здійснення бюджетного відшкодування ПДВ шляхом перерахування сум на розрахункові рахунки позивача.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин суд не вбачає підстав, передбачених чинним законодавством України для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України про стягнення нарахованої пені за прострочення виплати сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 44082грн. 42коп та визнання протиправною бездіяльності відповідачів.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» до Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України про:

- стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Дніпропетровській області нараховану з 03.02.2011р. по 16.05.2011р. пеню за прострочку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 44082грн. 42коп;

- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Державної податкової адміністрації України щодо проведення дій по складанню висновків, узагальненої інформації та бюджетному відшкодуванні товариству з обмеженою відповідальністю «Аквалайф» податку на додану вартість за липень 2010 року 3400853грн., за жовтень 2010 року 1656715грн. відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07.09.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >Є.О. Жукова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >