Постанова № 18247336, 09.09.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2288/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

за участю представника позивача Василюка І.М.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгбуд-Сервіс"до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волиньторгбуд-Сервіс" звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 10.02.2011 року №0018101601/1 та №0018111601/1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкових декларацій позивача з податку на додану вартість, за результатами яких складені акти від 14.10.2010 року №7150/15-115/36892677 та від 18.10.2010 року №7310/15-115/36892677. На підставі даних актів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 року №0018101601/0 та №0018111601/0.

Позивач оскаржив дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скаргу платника податків залишено без задоволення, а за наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 10.02.2011 року №0018101601/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку додану вартість в розмірі 106441 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 101372 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5069 грн. 00 коп.;

- від 10.02.2011 року №0018111601/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку додану вартість в розмірі 43654 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 41575 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2079 грн. 00 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення позивач вважає незаконними, оскільки відповідні податкові декларації були подані позивачем та прийняті податковим органом, будь-яких заперечень щодо існування розбіжностей по завищенню податкового кредиту та статусу контрагента як платника податку на додану вартість не виникало, що свідчить про відсутність на момент подання декларації перешкод для формування податкового кредиту. Крім того, позивач не має вільного доступу до АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а тому неможливо було надати письмові докази володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей» статусом платника податку на додану вартість. Позивач просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 10.02.2011 року №0018101601/1 та №0018111601/1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав повністю, подав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей», щодо якого 05.05.2010 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, чим порушив вимоги підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальні невиїзні (камеральні) перевірки податкової декларації позивача з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року, за результатами яких складені акти від 14.10.2010 року №7150/15-115/36892677 та від 18.10.2010 року №7310/15-115/36892677 (а.с.6-7). На підставі даних актів перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2010 року №0018101601/0 та №0018111601/0 (а.с.8-9).

Позивач оскаржив дані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скаргу платника податків залишено без задоволення, а за наслідками процедури адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 10.02.2011 року №0018101601/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку додану вартість в розмірі 106441 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 101372 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5069 грн. 00 коп. (а.с.12);

- від 10.02.2011 року №0018111601/1, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку додану вартість в розмірі 43654 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 41575 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2079 грн. 00 коп. (а.с.13).

Як вбачається з актів перевірки, позивачем включено до складу податкового кредиту за серпень 2010 року суми податку на додану вартість по суб'єкту господарювання, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей», щодо якого 05.05.2010 року анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону встановлює, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пунктів 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 статті 9 Закону про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Судом встановлено, що в податковій декларації за серпень 2010 року позивач включив до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей» після дати анулювання його свідоцтва про реєстрацію у якості платника ПДВ, тобто за відсутності у вказаного продавця статусу платника ПДВ і відсутності у виписаних ним після цієї дати податкових накладних юридичної значимості.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що він не має вільного доступу до АІС «Автоматизована система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а тому неможливо було надати письмові докази володіння Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей» статусом платника податку на додану вартість, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 35 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (чинного на час виникнення спірних правовідносин), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.04.2000 року за № 208/4429, для інформування платників податку Державна податкова адміністрація України щомісяця, у термін до 12 числа місяця, оприлюднює на web-сайті Державної податкової адміністрації України (www.sta.gov.ua): дані з Реєстру із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, індивідуального податкового номера, номера Свідоцтва або Спеціального свідоцтва, дати його видачі; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку на додану вартість за заявою платника податку або з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме: про анульовані Свідоцтва та Спеціальні свідоцтва платників податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Пунктом 13 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) від 25.03.2005 року № 2505-IV встановлено, що для інформування платників податку центральний податковий орган: не менш як один раз на місяць оприлюднює реєстр платників податку на додану вартість на офіційній сторінці (сайті) глобальної комп'ютерної мережі Інтернет, надання інформації з якої є вільним (безоплатним); періодично (але не рідше ніж: один раз на півріччя) оприлюднює перелік осіб, позбавлених податкової реєстрації за ініціативою податкових органів чи рішенням суду.

Наведені норми дають підстави вважати, що у позивача на момент включення до складу податкового кредиту за серпень 2010 року сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей», була можливість перевірити статус свого контрагента як платника ПДВ.

Суд також не бере до уваги твердження позивача, що акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість було вручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей» 07.10.2010 року, оскільки, як вбачається з відповіді Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 05.09.2011 року №12201/9/10-209 та копії наданого акту, датою анулювання реєстрації є 05.05.2010 року.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Разом з тим, позивачем не доведено ту обставину, що акт анулювання виданий ДПІ в Печерському районі міста Києва саме 07.10.2010 року. Будь-яких судових рішень про скасування зазначеного акту сторонами надано не було.

Таким чином, позивач не мав права включати до складу податкового кредиту за серпень 2010 року суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей», оскільки вони видані особою, яка відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» не мала права їх видавати.

Частина друга статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, у звязку з чим суд в межах даної справи не може надавати оцінку правовідносинам, які виникли між ДПІ в Печерському районі міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елфра Дисплей» з приводу анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства України та враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 10.02.2011 року №0018101601/1 та №0018111601/1, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньторгбуд-Сервіс"до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 14 вересня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока