Рішення № 18242319, 15.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2011 р. Справа № 5010/1737/2011-2/86

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Круглової О. М.

при секретарі Кошилович М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мораксель", вул.Нечипуренка, 9/3, м. Одеса, Одеська область, 65045

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 3 873,34 грн. боргу

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист, (довіреність №45 від 01.09.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - начальник юридичного відділу, (довіреність №1003 від 29.08.2011р.).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№2892 від 30.08.11 про стягнення з відповідача 3245,23 грн. пені, та 628,11 грн. - 3% річних.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на несвоєчасну оплату відповідачем поставленої продукції згідно Договору купівлі-продажу №31/12 МПТД від 31.12.10.

Відповідач договірні відносини з позивачем визнав та підтвердив отримання продукції згідно накладних, на виконання умов договору купівлі-продажу №31/12 МПТД від 31.12.2010р., та просив зменшити розмір пені на 1000 грн., оскільки термін прострочення платежів не значний.

Представник позивача не заперечував проти зменшення розміру пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

На виконання умов договору купівлі-продажу №31/12 МПТД від 31.12.10 позивач поставляв відповідачу продукцію (соя, макуха соняшникова), а саме:

Відповідно до Специфікації № 1 від 04.01.2011 р. Позивачем була здійснена поставка сої, українського походження, врожаю 2010 р. у кількості 2001,691 метричних тонн на загальну суму 7 430 276,99 грн., що підтверджується наступними актами прийому-передачі та видатковими накладними:

Акт №2 та видаткова накладна № РН-0000002 від 31.01.2011 р. на 395,720 т. - 1 468 912,64 грн.;

Акт № 3 та видаткова накладна № РН-0000003 від 31.01.2011 р. на 981,340 т. - 3 642 734,08 грн.;

Акт № 4 та видаткова накладна № РН-0000010 від 04.02.2011 р. на 624,631 т. - 2318 630,27 грн.

На підставі п. 4.3 даного Договору Сторонами були оформлені податкові накладні: № 2 від 31.01.2011 р. на 1 468 912,64 грн., № 3 від 31.01.2011 р. на 3 642 734,08 грн., № 10 від 04.02.2011 р. на 2 318 630,27 грн., а також були виставлені рахунки - фактури: № СФ-0000003 від 31.01.2011 р. на суму 3 642 734,08 грн., № СФ-0000002 від 31.01.2011 р. на суму 1 468 912,64 грн., № СФ-0000010 від 04.02.2011 р. на суму 2 318 630,27 грн.

Згідно Специфікації № 2 від 04.01.2011 р. Позивачем була здійснена поставка сої, у кількості 1000 метричних тонн на суму 3 712 000,00 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі № 1 від 25.01.2011р., видатковою накладною № РН-0000001 від 25.01.2011 р. на 1000 т. на суму 3 712 000,00 грн., податковою накладною № 1 від 25.01.2011 р. на суму 3 712 000,00 грн. та рахунком - фактурою № СФ-0000001 від 25.01.2011 р. на суму 3 712 000,00 грн.

Згідно Специфікації № 3 від 13.01.2011 р. Позивачем була здійснена поставка макухи соняшникової у кількості 3850 метричних тонн на загальну суму 7 777 000,00 грн., що підтверджується наступними Актами прийому-передачі та видатковими накладними:

Акт № 5 та видаткова накладна № РН-0000011 від 22.02.2011 р. на 2000 т. - 4 040 000,00 грн.;

Акт № 6 та видаткова накладна № РН-0000012 від 24.02.2011 р., на 1850 т. - 3 737 000,00 грн.

На підставі п. 4.3 даного Договору Позивачем були оформлені податкові накладні: № 12 від 22.02.2011 р. на 4 040 000,00 грн. № 13 від 24.02.2011 р. на 3 737 000,00 грн., а також були виставлені рахунки - фактури: № СФ-0000011 від 22.02.2011 р. на загальну суму 4 040 000,00 грн., № СФ-0000012 від 24.02.2011 р. на загальну суму 3 737 000,00 грн.

Згідно Специфікації № 4 від 19.01.2011 р. Позивачем була здійснена поставка сої, у кількості 934,545 мт. на загальну суму 3 925 089,00 грн., що підтверджується наступними документами:

1) Актом № 1 від 09.03.2011р. приймання-передачі 870,545 тонн сої;

- видатковою накладною №РН-0000021 від 09.03.2011 р., на поставку 870,545 тон сої на суму 3 656 289,00 грн.;

- податковою накладною № 22 від 09.03.2011 р., на суму 3 656 289,00 грн.;

- рахунком-фактурою № СФ-0000021 від 09.03.2011 р. на суму 3 656 289,00 грн.

2) Актом № 2 від 14.03.2011р. приймання-передачі 64 тони сої;

- видатковою накладною № РН-0000022 від 14.03.2011 р., на поставку 64 т. сої на суму 268 800,00 грн.;

- податковою накладною № 23 від 14.03.2011 р. на суму 268 800,00 грн.;

- рахунком-фактурою № СФ-0000022 від 14.03.2011р. на суму 268 800,00 грн.

Оригінали вищезазначених документів були оглянуті судом, належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи (а.с.9-44).

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата товару за цим договором проводиться не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання товару.

Протягом квітня-липня 2011 року відповідач проводив оплату за товар по договору купівлі-продажу №31/12 МПТД від 31.12.10, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (а.с.45-155). Однак, за товар по видатковій накладній №РН-0000021 від 09.03.2011 (рахунок-фактура № СФ-0000021 від 09.03.2011 р. на суму 3 656 289,00 грн.), термін оплати по якій минув 09.06.11, відповідач допустив прострочку оплати 318000 грн., а тому пеня в сумі 2565,78 грн. та 3% річних - 496,6 грн. за заявлений період є обгрунтованими; по видатковій накладній № РН-0000022 від 14.03.2011 (рахунок-фактура № СФ-0000022 від 14.03.2011р. на суму 268 800,00 грн.), термін оплати по якій минув 14.06.11, відповідач допустив прострочку оплати 200000 грн., а тому пеня в сумі 679,45 грн. та 3% річних - 131,51 грн. за заявлений період є обгрунтованими, всього пеня становить 3245,23 грн., а 3% річних - 628,11 грн.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст.15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як зазначалось вище, відповідач допустив прострочку оплати 318000 грн. на 19 днів та 200000 грн. на 8 днів, в зв"язку з чим відповідачу було нараховано пеню в сумі 3245,23 грн. та 3% річних в сумі 628,11 грн., які є обгрунтованим, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.3 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день її нарахування, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано та нараховано пеню в межах шестимісячного терміну.

Щодо клопотання позивача щодо зменшення розміру пені на 1000 грн.. суд зазначає наступне:

Зокрема, згідно вимог п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшення пені є правом суду, яке застосовується ним лише у виняткових випадках, причому, у відповідності до п. 2.4 Розяснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань», вирішуючи питання про зменшення пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, ступеня виконання зобовязань, причини неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконанні зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Враховуючи, що в даному випадку період прострочки є незначним, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 1000 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 2245,23 грн. В інший частині пені в розмірі 1000 грн. відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 2245,23 грн. пені та 628,11 грн. - 3% річних, які визнані відповідачем.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати в повному обсязі, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, а розмір штрафу зменшено судом.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст.11,15-16, 509, 526, 530, 546, 549, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мораксель" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" про стягнення 3 873,34 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатський торговий дім" (вул. Ребета, 3, м. Івано-Франківськ, 76000, код 23801375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мораксель", вул.Нечипуренка, 9/3, м. Одеса, 65045, код 37420695) 2245 (дві тисячі двісті сорок п"ять) грн. 23 коп. пені, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 11 коп. - 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити .

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 19.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 19.09.11