Ухвала суду № 18241742, 15.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.09.11р.Справа № 5005/707/2011 За скаргами: Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

на дії та бездіяльність підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

У справі:

за позовом Прокурора Дніпропетровської області, м Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 4 284 968 грн. 00 коп. збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

прокурор: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача (скаржника): ОСОБА_1, дов. № 77/016-юр від 23.08.11р.;

ОСОБА_2., дов. № 6/01610 від 23.03.11р.;

від третьої особи: ОСОБА_3., дов. №3-2233-2-1 від 29.12.10р.

від ДВС: ОСОБА_4, дов. № 4 від 05.01.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2011р. у справі № 5005/707/2011 за позовом Прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області про стягнення 4 284 968 грн. 00 коп. збитків заподіяних порушенням природоохоронного законодавства в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.11р. по справі № 5005/707/2011 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.11р. скасовано.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду 11.05.11 року видано накази про примусове виконання постанови у справі № 5005/707/2011.

03.06.2011р. від Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла скарга від 02.06.11р. № 1344101-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області , в якій Відповідач просить:

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з відкриття виконавчого провадження № 26668064 від 24.05.2011 року та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 24.05.2011 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області із заміни назви сторони виконавчого провадження (боржника) від 24.05.2011 року та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 24.05.2011 року про заміну назви сторони виконавчого провадження (боржника) відкрите акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" на Публічне акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" у межах виконавчого провадження № 26668064;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з арешту майна боржника (ПАТ "ДніпроАЗОТ") та заборони його відчуження від 24.05.2011 року та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 24.05.2011 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах виконавчого провадження № 26668064;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з арешту коштів, що належать боржнику (ПАТ "ДніпроАЗОТ") та містяться на рахунках в банках від 24.05.2011 року та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 24.05.2011 року про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 26668064.

20.06.2011р. від Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла скарга від 20.06.11р. № 1480/01-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області , в якій Відповідач просить:

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) з арешту майна боржника (ПАТ "ДніпроАЗОТ") у межах суми 5 075 879,34 грн., що містяться на рахунках в банку та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 24.05.2011 року про арешт коштів боржника від 08.06.2011 року в межах виконавчого провадження № 26668064 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) зі стягнення з боржника (ПАТ "ДніпроАЗОТ") виконавчого збору у розмірі 507 664,80 грн. та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.06.2011 року в межах виконавчого провадження № 26668064 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року.

21.06.2011р. від Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла скарга від 21.06.11р. № 1510/01-06 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій Відповідач просить:

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) з оголошення розшуку майна - усіх автотранспортних засобів, зокрема автотранспортних засобів згідно повідомлення Управління ДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 17.05.2011 року, вих. № 14/7039, що належить ПАТ "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620), та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 08.06.2011 року про розшук майна боржника в межах виконавчого провадження № 26668064 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) з винесення постанови про затримання, у разі виявлення, усі транспортні засоби, що належать боржнику - ПАТ "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620), та направлення їх на штраф майданчик ДАІ, та скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_4. від 09.06.2011 року, яка видана на виконання постанови про розшук майна боржника від 08.06.2011 року, про затримання, у разі виявлення, усі транспортні засоби, що належать боржнику - ПАТ "ДніпроАЗОТ", та направлення їх на штраф майданчик ДАІ в межах виконавчого провадження № 26668064 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року.

21.06.2011р. від Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" надійшла скарга від 21.06.11р. № 1509/01-06 на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій Відповідач просить:

- визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) ОСОБА_4., яка виразилась у не зупиненні виконавчого провадження № 26668064 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року за заявою ПАТ "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) від 10.06.2011 року;

- визнати незаконними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а) по відмові у задоволенні заяви ПАТ "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) про зупинення виконавчого провадження № 26668064 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року, оформлені листом від 15.06.2011 року № 1114/14836;

- скасувати рішення підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1а), оформлене листом від 15.06.2011 року № 1114/14836, яким відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "ДніпроАЗОТ" (51909, Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) про зупинення виконавчого провадження № 26668064 з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5005/707/2011 від 11.05.2011 року.

Частиною 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

У зв'язку з розглядом касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.11р. справа перебувала у Вищому господарському суді України, господарський суд Дніпропетровської області відклав вирішення питань про прийняття вищевказаних скарг до розгляду.

Після повернення справи № 5005/707/2011 з Вищого господарського суду України суд прийняв дані скарги до розгляду та призначив їх у судове засідання на 11.08.11р.

Розгляд скарг по справі №5005/707/2011 відповідно до ст. 77 ГПК України відкладався з 11.08.11р. по 25.08.11р., з 25.08.11р. по 15.09.11р.

В призначені судові засідання не зявились прокурор, позивач, про дату та час розгляду скарг повідомлені належним чином.

Відповідач (скаржник) підтримав скаргу в повному обсязі, надав усні пояснення по справі.

Представник відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надав відзиви на скарги скаржника - ВАТ "ДніпроАЗОТ", у яких вважає вимоги скаржника щодо захисту його прав їх безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства, на підставі чого просить в задоволенні скарг відмовити в повному обсязі.

Розглянувши вищенаведені скарги, вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про відхилення скарг на підставі наступного.

1. Відносно Скарги від 02.06.11 р. № 1344101-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2011 р. ВП № 26668064 суд встановив наступне.

24.05.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження ВП № 26668064 шляхом винесення відповідної постанови.

Дослідивши заяву про відкриття виконавчого провадження та додані до неї документи (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) державним виконавцем встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції від 03.02.11) змінено найменування Відкрите акціонерне товариство "ДніпроАзот" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДНІПРОАЗОТ", з залишенням того самого ідентифікаційного коду юридичної особи - № 05761620, її місцезнаходження - м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1, на підставі чого державним виконавцем винесено постанову про зміну назви боржника.

На виконання ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем разом з відкриттям виконавчого провадження за заявою стягувача накладено арешт на майно боржника в межах суми стягнення.

При цьому вимоги скаржника щодо захисту його прав в тому числі шляхом визнання незаконними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з відкриття виконавчого провадження № 26668064; зміни назви сторони виконавчого провадження (боржника); з арешту майна боржника; з арешту коштів боржника та скасування постанов головного державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, щодо зміни назви сторони виконавчого провадження (боржника), щодо арешту грошових коштів боржника, щодо арешту майна боржника є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження, про що не заперечує і сам скаржник. Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Крім цього за прокурором закріплена можливість подання заяви про відкриття виконавчого провадження, у разі представлення у суді інтересів держави, ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", що в даному випадку й було зроблено. Таким чином твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за заявою прокуратури Дніпропетровської області є неслушними та не можуть прийматися до уваги. Додатково варто зазначити, що скаржник посилається на доводи в обґрунтування неправомірності дій державного виконавця, які носять взагалі незрозумілий характер, а саме не наводячи жодного підтвердження існування таких доводів, лише стверджуючи що останньому стало відомо про їх існування.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право надати заяву до державної виконавчої служби накладення арешт одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, підстав відмови у задоволенні вказаної заяви у державного виконавця Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено, окрім підстав відмови у відкритті виконавчого провадження (ст. 26) та незадоволенні заяви про арешт коштів та майна боржника. Таким чином у разі наявності вказаної заяви стягувача державний виконавець виносить відповідні постанови разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник неодноразово сам стверджував, що державним виконавцем накладено арешт на кошти та майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим документом. Так ст.ст. 52, 65 Закону України "Про виконавче провадження" закріплений алгоритм роботи державного виконавця щодо звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, а саме: державний виконавець звертає стягнення на усі рахунки (за виключенням прямо передбачених у Законі) в усіх банківських та фінансових установах.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. В даному випадку, що не заперечує сам скаржник, державним виконавцем чітко визначений розмір суми на яку накладено арешт, а тому банківською установою буде припинено видаткові операції лише в межах суми стягнення зазначеною у постанові про арешт коштів боржника, що не перешкоджає користування іншими грошовими коштами боржнику у разі їх наявності.

Таким чином, складання скаржником суми боргу за постановою про арешт коштів боржника у кількості відкритих розрахункових рахунків та твердження щодо неправомірності дій державного виконавця які виражені у накладенні арешту в межах набагато перевищуючих суму заборгованості є блюзнірством і не може прийматися до уваги, як підтвердження неправомірності дій державного виконавця.

Те саме стосується і твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" (ст.ст. 25, 52, 57) у державного виконавця не має обовязку конкретизувати арештоване майно чи описувати його, окрім суми стягнення, вартість же описаного майна встановлюється не державним виконавцем, а субєктом оціночної діяльності- субєктом господарювання, який залучається до участі у виконавчому проваджені.

Твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця щодо винесення останнім постанови про зміну назви боржника є безпідставним, оскільки на виконання імперативної норми закріпленої у ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження, що й було зроблено в даному випадку на підставі доданих стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження документів, а саме витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого державним виконавцем встановлено, що на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції від 03.02.11) змінено найменування Відкрите акціонерне товариство "ДніпроАзот" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДНІПРОАЗОТ", з залишенням: того самого ідентифікаційного коду юридичної особи № 05761620, місцезнаходження - м. Дніпродзержинськ, вул. Горобця, 1.

2. Відносно Скарги від 20.06.11 р. № 1480/01-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт коштів боржника від 08.06.2011 р. ВП № 26668064 та про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.06.2000 р. суд встановив наступне.

24.05.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови ВП № 26668064.

На виконання ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем разом з відкриттям виконавчого провадження, того ж дня, за заявою стягувача накладено арешт на майно боржника в межах суми стягнення.

08.06.11 державним виконавцем підрозділу винесено ще одну постанову про арешт коштів боржника, оскільки, не дивлячись на те, що постанова державного виконавця чи рішення суду про стягнення коштів, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню (ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність"), банківськими установами постанова про арешт коштів боржника від 24.05.11 не прийнята до виконання з посиланням на невідповідність вказаної постанови вимогам "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року, № 74/5, до якої ще не внесені зміни відповідно до редакції від 08.03.11 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому вимоги скаржника щодо захисту його прав в тому числі шляхом визнання незаконними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з арешту коштів боржника; стягнення з боржника виконавчого збору та скасування постанов головного державного виконавця щодо арешту грошових коштів боржника, щодо стягнення з боржника виконавчого збору є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право надати заяву до державної виконавчої служби про накладення арешту одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, підстав відмови у задоволенні вказаної заяви у державного виконавця Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, окрім підстав відмови у відкритті виконавчого провадження (ст. 26) та незадоволенні заяви про арешт коштів та майна боржника. Таким чином у разі наявності вказаної заяви стягувача державний виконавець виносить відповідні постанови разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. В даному випадку, що не заперечує сам скаржник, державним виконавцем чітко визначений розмір суми на яку накладено арешт, а тому банківською установою буде припинено видаткові операції лише в межах суми стягнення, зазначені у постанові про арешт коштів боржника, що не перешкоджає користування іншими грошовими коштами боржнику у разі їх наявності.

Таким чином, складання скаржником суми боргу за постановою про арешт коштів боржника у кількості відкритих розрахункових рахунків та твердження щодо неправомірності дій державного виконавця які виражені у накладенні арешту в межах набагато перевищуючих суми заборгованості не може прийматися до уваги, як підтвердження неправомірності дій державного виконавця.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець визначає строк для самостійного виконання в залежності від характеру вимог і способу виконання, але до семи (від одного до семи) днів для такого роду вимог. З огляду на те, що від дати набрання законної сили рішенням суду до дня відкриття виконавчого провадження минув майже місяць, що є достатнім строком для узгодження дій скаржника для реалізації ст. 124 Конституції України, а виконання полягає в оформлені перерахування коштів, то в постанові і визначено строк у шість днів та попереджено позивача, зокрема, про стягнення з нього виконавчого збору за ст. 28 цього Закону, за якою єдиним юридичним фактом для такого стягнення є невиконання постанови у встановлений для самостійного виконання строк.

За змістом Закону України "Про виконавче провадження" строки встановлюються у календарних днях, де строки мають процесуальний характер, а санкція за їх порушення - втрата можливості вчинити ту процесуальну дію, для вчинення якої встановлено цей строк.

Через своєчасне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, про що свідчить відсутність заяви боржника щодо відкладення провадження виконавчих дій, у державного виконавця не існує правових підстав ігнорувати та не виконувати імперативну норму ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що скаржником встановлений державним виконавцем строк пропущено, державним виконавцем прийнято відповідну постанову, яка відповідає вимогам закону.

Скаржник в обґрунтування неможливості самостійного виконання послався на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.05.11, яку він отримав 27.05.11 про що зазначає у своїй скарзі, та на оскарження постанови про арешт коштів боржника від 24.05.11, не посилаючись на жодну норму чинного законодавства, яку на думку скаржника порушив державний виконавець виносячи постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

3. Відносно Скарги від 21.06.11 р. № 1509/01-6 про зупинення виконавчого провадження суд встановив наступне.

24.05.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

На виконання ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем разом з відкриттям виконавчого провадження, того ж дня, за заявою стягувача накладено арешт на майно боржника в межах суми стягнення.

08.06.11 державним виконавцем підрозділу винесено ще одну постанову про арешт коштів боржника, оскільки не дивлячись на те, що постанова державного виконавця чи рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню (ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність») банківськими установами постанова про арешт коштів боржника від 24.05.11 не прийнята до виконання з посиланням на невідповідність вказаної постанови вимогам "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року, № 74/5, до якої ще не внесені зміни відповідно до редакції від 08.03.11 Закону України «Про виконавче провадження».

08.06.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, з метою своєчасного повного виконання рішення суду, винесено постанову про розшук майна боржника, та направлено її до відповідних установ.

09.06.11 державним виконавцем винесено постанову, якою зобовязано органи внутрішніх справ у разі виявлення розшукуваних транспортних засобів затримати їх та направити на відповідний штрафмайданчик про що повідомити підрозділ.

10.06.11 до підрозділу примусового виконання рішень надійшла заява боржника щодо зупинення виконавчого провадження на підставі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», до вказаної заяви додано ухвалу Вищого Господарського суду України від 07.06.11, по справі № 5005/707/2011, якою зупинялось виконання даного виконавчого документу.

При цьому вимоги скаржника щодо захисту його прав в тому числі шляхом визнання незаконними бездіяльності підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо незупинення виконавчого провадження, визнання незаконними дії підрозділу щодо відмови у задоволені заяви про зупинення виконавчого провадження та скасування рішення підрозділу оформленого листом від 15.06.11 є безпідставними з огляду на таке.

В ході здійснення заходів примусового характеру в межах даного виконавчого провадження 10.06.11 на адресу підрозділу надійшла заява боржника про зупинення виконавчого провадження разом з копією ухвали Вищого господарського суду України від 07.06.11 по справі № 5005/707/11, якою, зокрема зупинено, виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.11, по справі № 5005/707/2011. Дослідивши вказану заяву та додану до неї копію ухвали Вищого господарського суду України від 07.06.11, по справі № 5005/707/11, державним виконавцем встановлено, що у задоволенні вказаної заяви належить відмовити з наступних причин.

З метою приведення порядку та організації роботи з діловодства у Вищому господарському суді України у відповідність з чинним законодавством, Наказом Вищого господарського суду України від 21.04.11, № 56 затверджено та введено в дію «Інструкцію з діловодства у Вищому господарському суді України».

Пунктом 4.6. вказаної вище Інструкції зазначено, що процесуальні документи суду надсилаються поштою всім учасникам судового процесу. Оригінал процесуального документа (ухвали, постанови) залишається в матеріалах справи. Учасникам судового процесу надсилаються копії процесуальних документів, засвідчених відміткою, складеною зі слів "Згідно з оригіналом". Зазначається назва посади, особистий підпис відповідальної особи, яка засвідчує примірник, її ініціали, прізвище. Копія процесуального документу скріплюється відповідною (не гербовою) печаткою суду так, щоб відбиток печатки охоплював останні кілька літер назви посади та початок підпису відповідальної особи, що засвідчує документ (що в даному випадку не виконано). Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа "Підпис".

Згідно посилань відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області , відповідно до розяснення директора департаменту державної виконавчої служби від 01.04.08, № 25-32/313 через надходження до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист Голови Печерського районного суду м. Києва в якому повідомлялось про виявлення випадків підроблення судових рішень. З метою вжиття заходів щодо запобігання прийняттю на виконання до органів державної виконавчої служби підроблених рішень, а саме процесуальних судових документів, які не відповідають вимогам чинного законодавства зокрема Інструкціям з діловодства, зобовязано державних виконавців вживати заходів щодо встановлення факту винесення судом таких процесуальних документів.

На підставі вказаного факту державним виконавцем підрозділу зроблено запит до Вищого господарського суду України щодо підтвердження факту ухвалення вищезазначеної ухвали по справі № 5005/707/2011, від 07.06.11 з направленням належним чином оформленої копії даної ухвали.

На момент надання даної заяви в Єдиному державному реєстрі судових рішень така ухвала не містилась.

22.06.11 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов припис заступника прокурора області згідно якого повідомлялось, що станом на 22.06.11 підстав для зупинення виконавчого провадження або завершення останнього не має, у звязку з чим державного виконавця зобовязано невідкладно вчинити всі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового характеру.

Таким чином, твердження скаржника щодо неправомірності дій, які полягають в оцінці судового рішення є безпідставними, оскільки в даному випадку не надавалась оцінка судовому рішенню, а встановлювався факт існування вказаного рішення взагалі, що підтверджується використанням прав та обовязків державного виконавця у точній відповідності з вимогами чинного законодавства, а саме: після надходження 29.06.11 до підрозділу Вищого Господарського суду України відповіді на запит та належним чином оформленої ухвали від 07.06.11 у справі № 5005/707/2011 державним виконавцем 01.07.11 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

4. Відносно Скарги від 21.06.11 р. № 1510/01-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про розшук майна боржника від 08.06.2011 р. ВП № 26668064 суд встановив наступне.

24.05.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження шляхом винесення відповідної постанови.

На виконання ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем разом з відкриттям виконавчого провадження, того ж дня, за заявою стягувача накладено арешт на майно боржника в межах суми стягнення.

08.06.11 державним виконавцем підрозділу винесено ще одну постанову про арешт коштів боржника, оскільки не дивлячись на те, що постанова державного виконавця чи рішення суду про стягнення на кошти, які знаходяться на рахунках юридичних чи фізичних осіб, підлягають негайному і безумовному виконанню (ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність») банківськими установами постанова про арешт коштів боржника від 24.05.11 не прийнята до виконання з посиланням на невідповідність вказаної постанови вимогам "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року, № 74/5, до якої ще не внесені зміни відповідно до редакції від 08.03.11 Закону України «Про виконавче провадження».

08.06.11 державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, з метою своєчасного повного виконання рішення суду, винесено постанову про розшук майна боржника, та направлено її до відповідних установ. 09.06.11 державним виконавцем винесено постанову, якою зобовязано органи внутрішніх справ у разі виявлення розшукуваних транспортних засобів затримати їх та направити на відповідний штрафмайданчик про що повідомити підрозділ.

При цьому вимоги скаржника щодо захисту його прав в тому числі шляхом визнання незаконними дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області з розшуку майна боржника та затримання розшукуваних автотранспортних засобів та скасування постанов головного державного виконавця щодо розшуку майна боржника та постанови про затримання розшукуваного автотранспорту є безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач має право надати заяву до державної виконавчої служби накладення арешт одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, підстав відмови у задоволенні вказаної заяви у державного виконавця Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено, окрім підстав відмови у відкритті виконавчого провадження (ст. 26) та незадоволенні заяви про арешт коштів та майна боржника. Таким чином у разі наявності вказаної заяви стягувача державний виконавець виносить відповідні постанови разом з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Статтями 52, 65 Закону України "Про виконавче провадження" закріплений алгоритм роботи державного виконавця щодо звернення стягнення на кошти боржника - юридичної особи, а саме: державний виконавець звертає стягнення на усі рахунки (за виключенням прямо передбачених у Законі) в усіх банківських та фінансових установах.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. В даному випадку, що не заперечує сам скаржник, державним виконавцем чітко визначений розмір суми на яку накладено арешт, а тому банківською установою буде припинено видаткові операції лише в межах суми стягнення зазначеною у постанові про арешт коштів боржника, що не перешкоджає користування іншими грошовими коштами боржнику у разі їх наявності.

Таким чином, складання скаржником суми боргу за постановою про арешт коштів боржника у кількості відкритих розрахункових рахунків та твердження щодо неправомірності дій державного виконавця які виражені у накладенні арешту в межах набагато перевищуючих суму заборгованості є блюзнірством і не може прийматися до уваги, як підтвердження неправомірності дій державного виконавця.

Те саме стосується і твердження скаржника щодо неправомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржника, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»(ст.ст. 25, 52, 57) у державного виконавця не має обовязку, якимось чином конкретизувати арештоване майно чи описувати його, окрім суми стягнення, вартість же описаного майна встановлюється не державним виконавцем, а субєктом оціночної діяльності- субєктом господарювання, який залучається до участі у виконавчому проваджені.

З повідомлення банківських установ щодо прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника від 08.06.11 встановлена недостатність грошових коштів для виконання вказаної постанови та рішення суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" одразу після встановлення відсутності грошових коштів боржника у достатній кількості для задоволення вимог стягувачів державний виконавець звертає стягнення на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, крім цього дана стаття передбачає певну черговість звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи, а сам: в першу чергу звертається стягнення на автотранспорт, що й було зроблено державним виконавцем в даному випадку, шляхом винесення постанови про розшук майна боржника.

Твердження скаржника щодо неправомірності та надмірності дій державного виконавця, що полягає у винесенні 09.06.11 постанови, якою зобовязано органи внутрішніх справ у разі виявлення розшукуваних транспортних засобів затримати їх та направити на відповідний штрафмайданчик про що повідомити підрозділ є також безпідставним, оскільки відповідно до п. 3.2 спільного наказу Міністерства Внутрішніх Справ України та Міністерства Юстиції України від 25.06.2002, за номером 607/56/5 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)" у разі виявлення органами внутрішніх справ, транспортних засобів оголошених у розшук, у триденний термін з моменту виявлення повідомляють ініціатора розшуку про місце знаходження, а транспортні засоби боржника негайно затримують та доставляють на спеціальні майданчики чи стоянки тимчасового зберігання Державтоінспекції.

Таким чином, постанова державного виконавця від 09.06.11 носить формальний характер, оскільки отримавши постанову про розшук майна боржника від 08.06.11 працівники органів внутрішніх справ і без вимог постанови від 09.06.11 на виконання вищезазначених нормативно-правових актів повинні бути вчинити оскаржувані дії.

Крім вищевикладеного, суд зазначає, що на момент розгляду вказаної скарги предмет оскарження відсутній оскільки постановою про закінчення виконавчого провадження від 11.07.11 чинність арештів накладених оскаржуваними постановами про арешт коштів боржника припинена, чинність розшуку оголошеного оскаржуваними постановами від 08.06.11 та 09.06.11 припинена.

Відповідно до ч.7 п.8 Розяснень Президії Вищого Господарського Суду від 28.03.2002 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі наведеного, враховуючи непідтвердженість та спростування доводів скаржника щодо неправомірності дій державної виконавчої служби, господарський суд прийшов до висновку про відхилення скарг.

Керуючись ст.ст. 1, 8, 19, 25, 52, 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 121-2 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" від 02.06.11 р. № 1344101-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2011 р. ВП № 26668064 - відхилити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" від 20.06.11 р. № 1480/01-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень про арешт коштів боржника від 08.06.2011 р. ВП № 26668064 та про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.06.2000 р. - відхилити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" від 21.06.11 р. № 1509/01-6 про зупинення виконавчого провадження - відхилити.

Скаргу Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" від 21.06.11 р. № 1510/01-6 на дії та постанови підрозділу примусового виконання рішень про розшук майна боржника від 08.06.2011 р. ВП № 26668064 - відхилити.

Суддя Н.Г. Назаренко