Рішення № 18241703, 19.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1383/11 за позовом підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк до відповідача:комунального підприємства «Зелене господарство міста Луцька», м. Луцьк

про стягнення 18 460грн. 00коп.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_2 - довіреність у справі

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність у справі

Суть спору: позивач підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд з позовною заявою до комунального підприємства «Зелене господарство міста Луцька», в якій просить стягнути 18 460грн. 00коп. заборгованості за поставлений товар на підставі видаткової накладної № ПП-000007 від 12.02.2010р.

Представник відповідача у заперечені на позовну заяву №457 від 12.09.2011р. з позовними вимогами не погоджується, аргументуючи це тим, що відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і ціні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. У накладній №ПП- 000007 від 12.02.2010р. відсутні відомості про номер довіреності та дату її виписування. Окрім того, в Журналі реєстрації довіреностей у період з 10.12.09 по 22.03.10 відсутній запис про видачу довіреності на отримання матеріальних цінностей від ПП ОСОБА_1. А згідно статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Оскільки, між позивачем та КП «Зелене господарство м. Луцька»не було укладено договору, то Відповідач щодо позивача не набув ніяких зобовязань щодо оплати за отриманий товар. Згідно ст..3-4 ГПК країни судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, так відповідач вважає, що позивач не надав суду переконливих доказів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.

В судовому засіданні ОСОБА_4, колишній начальник дільниці зеленого будівництва, надав письмове пояснення від 13.09.2011р., в якому повідомив, що в лютому 2010 року підприємцем ОСОБА_1 було поставлено 2 бензопили та витратні засоби до них на підставі усної домовленості з директором, після огляду та перерахування зазначених матеріальних цінностей за усною вказівкою директора, ОСОБА_4 була підписана накладна на їх отримання. При складанні матеріального звіту, що повинно бути відображено в бухгалтерських документах відповідача.

Позивачем було подано додаткові пояснення від 19.09.2011р., де зазначається, що факт отримання товарно-матеріальних цінностей відповідачем підтверджується поясненнями начальника дільниці зеленого будівництва - ОСОБА_4, який був відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 30.04.2008р., матеріально відповідальною особою і вправі був приймати від імені КП "Зелене господарство м. Луцька" товарно-матеріальні цінності.

Проти отримання вказаних товарно-матеріальних цінностей відповідач не заперечує. Відповідно до матеріального звіту за лютий - березень 2010р. оприходувані матеріальні цінності знаходяться у користуванні відповідача.

Відповідачем було використано податкову накладну на даний товар для підтвердження податкового кредиту, чим фактично схвалено факт отримання товару.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив: позивач - підприємець ОСОБА_1 на підставі видаткової накладної №ПП-000007 від 12.02.2010р. передав відповідачу комунальному підприємству «Зелене господарство міста Луцька»матеріальних цінностей на загальну суму 18 460грн. 00коп.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки.

Відповідно до цього цивільні права і обовязки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обовязок по оплаті в семиденний строк з дня предявлення вимоги кредитором.

За отриманий товар відповідач оплату не провів.

20.04.2010р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості, про що свідчить поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист, проте вимога залишена без відповіді.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 18 460,00грн., що підтверджується матеріалами справи: видатковою накладною №ПП-000007 від 12.02.2010р., матеріальними звітами за лютий - березень 2010р., атом звірки розрахунків станом на 21.06.2010р., письмовим поясненям від 13.09.2011р. ОСОБА_4 Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем у справі не доведено належним чином та не представлено відповідних доказів в підтвердження обставин, що стали підставою для заперечень.

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 18 460,00грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 530, 526, 599 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Зелене господарство м. Луцька»(м. Луцьк, вул. Рівненська, 119, код 35751123) на користь підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) 18460,00грн. заборгованості, 184,60грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.< Текст >

Суддя П. Р. Слободян