Ухвала суду № 18241697, 19.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"19" вересня 2011 р. Справа № 5004/563/11 Суддя господарського суду Волинської області Демяк В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління", м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амріта", м. Луцьк

про стягнення 65 729,96 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. (дов. від 06.10.2010р.)

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач ПАТ “Банк “Фінанси та кредит”в особі філії “Північно-Західне регіональне управління” звернувся в господарський суд Волинської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Амріта” про стягнення 65729,96грн., в т.ч. 56000 грн. заборгованості по кредиту, 7641,28грн. відсотків, 2088,68грн. пені.

В обґрунтування зазначених позовних вимог посилається на договір про відновлювану кредитну лінію № 0002-01-07 від 30.05.2007р., меморіальний ордер № 35 від 30.05.2007р., виписку по особовому рахунку за період з 29.05.2009р. по 21.06.2010р., претензію № 216 від 09.03.2010р., № 2344 від 07.12.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в призначене судове засідання не прибув, свого повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 01.082011р. не виконав. Водночас, судом встановлено, що ухвала суду від 29.08.2011р. про поновлення провадження у вказаній справі та призначення її до розгляду направлялась відповідачу за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, однак була повернута відділенням поштового звязку із відміткою «вибула».

Разом з тим, як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, місцезнаходженням ТЗОВ «Амріта»значиться: 43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 48.

Відповідно до ст. 64 ГПК України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

30 травня 2007 року між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Амріта" було укладено договір про відновлювану кредитну лінію № 0002-01-07.

Відповідно до п. 1.1. договору, Банк зобовязався відкрити Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на суму 150000 грн., а останній повернути отримані кошти з кінцевим терміном погашення до 29.05.2009р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 18,5%.

Позивач, на виконання умов договору, видав, а відповідач отримав, кредитні кошти в сумі 150000 грн., що стверджується меморіальним ордером № 35 від 30.05.2007р.

Разом з тим, Позичальник зобовязання по поверненню отриманих коштів та сплаті процентів за користування ними здійснював частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 63641 грн. 28 коп., з них: 56000 грн. заборгованості по кредиту, 7641,28грн. процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів за користування ними, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

На підставі наведеного позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 2088 грн. 68 коп. за період з 23.04.2010р. по 21.06.2010р.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов'язки на підставі кредитного договору.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Водночас, господарським судом встановлено, що 22.06.2010р. порушено провадження у справі № 7/64 - Б про визнання банкрутом ТОВ «Амріта»(м.Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 13354225). Відповідно до п. 3 вказаної ухвали, введено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, під час якого забороняється стягнення на підставі виконавчих документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства недоїмки (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції на невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань щодо сплати податків, зборів, обовязкових платежів.

Ухвалою господарського суду від 21.10.2010р. затверджений реєстр вимог кредиторів, визнано грошові вимоги кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Амріта” (м. Луцьк, вул. Рівненська, 48, код ЄДРПОУ 13354225) в тому числі ПАТ “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно-Західне регіональне управління” банк “Фінанси та кредит” на суму 1199399 грн. 22 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Відповідно до абзацу другого п. 55 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство”, у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.

Аналогічна правова позиція викладена і в п. 8.13 рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Керуючись ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, ст. 82, ст. 84, ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

провадження у справі припинити.

Суддя В. М. Дем`як