Постанова № 18241535, 13.09.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/1384/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –Панової І.Ю.,

суддів –Білошкап О.В.,

Хандуріна М.І.,

за участю представників сторін:

Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства –Філатової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. в частині відмови у стягненні 12025,36 грн. інфляційних витрат, 2342,31 грн. 3% річних та судових витрат по справі №5023/1384/11 за позовом Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав", Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства про стягнення 95932,84 грн.,-

в с т а н о в и в:

          Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року по справі № 5023/1384/11 позов задоволено частково.Стягнуто з Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю 71965,06 грн. основного боргу, 11874,18 грн. інфляційних витрат, 1165,59 грн. –3% річних, 850,04 грн. витрат по сплаті державного мита, 204,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Стягнуто з ТОВ "Оргпрім твердосплав" та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства солідарно на користь Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю 1165,59 грн. –3% річних, 11,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 2,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. апеляційну скаргу Фірми "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ залишено без задоволення.Апеляційну скаргу Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства задоволено частково.Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Холдингової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ 71 965,06 основного боргу, 11 874,18 грн. інфляційних витрат, 1 165,59 трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 850,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 204,63 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ "ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ" та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ 1 165,59 трьох відсотків річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 11,65 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 2,80 грн.

          Фірма "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. в частині відмови у стягненні 12025,36 грн. інфляційних витрат, 2342,31 грн. 3% річних та судових витрат скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Холдингової компанії " АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ 12025,36 грн. інфляційних витрат, 105,42 грн. державного мита та солідарно стягнути з ТОВ "ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ" та Холдингової компанії " АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь фірми "ДіМєрус Інженерінг" ТОВ 2342,31 грн. трьох відсотків річних та судових витрат, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ", перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Фірмою "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю (продавець) та Холдінговою компанією "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (покупець) був укладений договір № 147Ри від 29.01.2007 р. про поставку продукції з подальшою пролонгацією додатковими угодами.

Згідно п. 2.2 договору розрахунок за виготовлену продукцію здійснюється шляхом переказу грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця у вигляді 50% передоплати протягом 30 днів після підписання договору, решта –50 % протягом 15 днів після одержання продукції.

Специфікацією № 2 від 18.10.2007 р. сторонами узгоджена вартість продукції на загальну суму 178199,64 грн.

18.10.2007 р. сторонами підписана додаткова угода № 1 до договору, на підставі якої вартість продукції збільшилась на суму 178199,64 грн. і складає 274630,44 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Холдінгова компанія "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на виконання умов договору на підставі рахунку № СФ-0001374 від 21.11.2007 р. перерахувала позивачу грошову суму в розмірі 89099,82 грн. згідно банківської виписки.

Позивачем на виконання своїх зобов’язань за договором 30.07.2008 р., 20.08.2008 р., 02.09.2008 р. та 19.11.2008 р. згідно видаткових накладних №№ РН-0000386, РН-0000422, РН-0000455, РН-0000640, РН-0000641 та відповідно довіреностей №№ 023225, 023400, 024724, 024725 2-му відповідачу була поставлена продукція на загальну суму 161064,88 грн.

Холдінгова компанія "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства у відповідності з п. 2.2 договору оплату продукції не здійснила, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість в розмірі 71965,06 грн.

Додатковою угодою № 3 від 04.01.2010 р. до договору № 147Ри продовжено строк дії договору до 31 грудня 2010 року. Згідно п. 2.10 –остаточну оплату в сумі 71965,06 грн. за продукцію, отриману протягом 2008 року, покупець зобов’язується оплатити в строк до 01.03.2010 р.

Як встановлено судами, Холдінгова компанія "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства у визначений додатковою угодою № 3 від 04.01.2010 р. строк з позивачем не розрахувалась.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з покупця 71965,06 грн. основного боргу, 11874,18 грн. інфляційних витрат, 1165,59 грн. –3% річних, 850,04 грн. витрат по сплаті державного мита, 204,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, та відмовляючи в стягненні 12025,36 грн. інфляційних витрат, 2342,31 грн. 3% річних та судових витрат суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на доведеність позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а також на те, що додатковою угодою № 3 до договору сторони визначили, що остаточну оплату в сумі 71965,06 грн. за продукцію покупець зобов’язаний сплатити в строк до 01 березня 2010 року, в зв’язку з чим заборгованість у відповідача виникла з 01.03.2010 р.

Відповідно до п.5.1 договору поруки від 10.12.2009р.,укладеного між ТОВ "ОРГПРІМ ТВЕРДОСПЛАВ", Холдинговою компанією " АвтоКРАЗ" та фірмою "ДіМєрус Інженерінг", поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за прострочення оплати вартості товару кредитора за основним договором у вигляді трьох процентів річних від простроченої суми.

Тому судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, тсягнуть з ТОВ "Оргпрім твердосплав" на користь Фірми "ДіМєрус Інженерінг"1165,59 грн. –3% річних, а також солідарно стягнуто з ТОВ "Оргпрім твердосплав" та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю 1165,59 грн. – 3% річних, 11,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 2,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

Однак, з такими висновками судів повністю погодитися не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 6 статті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу про договір купівлі-продажу.

Частина 1 статті 663 Цивільного кодексу України передбачає обов’язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Враховуючи доведеність та обґрунтованість позивачем суми основного боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про стягнення з відповідача 71965,06 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає у цей строк (термін).

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що саме з 01.03.2010 р. відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов’язання, та саме з цієї дати позивач має право вимагати стягнення інфляційних витрат та сплати 3% річних, оскільки додатковою угодою № 3 від 04.01.2010 р., яка є невід’ємною частиною договору № 147Ри від 29.01.2007 р., сторони погодили, що остаточну оплату в сумі 71965,06 грн. за продукцію отриману протягом 2008 року покупець зобов’язується оплатити в строк до 01.03.2010 р.

Так як остаточну оплату в сумі 71965,06 грн. за продукцію, отриману протягом 2008 року, покупець повинен був оплатити в строк до 01.03.2010 р. згідно п. 2.10 додаткової угоди до договору, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вірно нарахував інфляційні витрати в розмірі 11874,18 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2011 р.

Враховуючи п. 5.1 договору поруки, судами правильно нараховано 3% річних в розмірі 2331,19 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2011 р., які підлягають стягненню солідарно з ТОВ "Оргпрім твердосплав" та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі ВАТ.

За договором поруки згідно зі ст. 553 Цивільного Кодексу України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 Цивільного Кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до яких у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, приймаючи рішення про стягнення 3% річних в розмірі 2331,19 грн. за період з 01.03.2010 р. по 31.03.2011 р. солідарно з обох відповідачів, суд першої інстанції помилково стягнув 1165,59 грн. окремо з Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, а також солідарно стягнув 1165,59 грн. з ТОВ "Оргпрім твердосплав" та Холдінгової компанії "АвтоКРАЗ" у формі ВАТ на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не надав належної правової оцінки.

У зв'язку з наведеним, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011р. підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Фірми "ДіМєрус Інженерінг" Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2011р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2011р. по справі №5023/1384/11 скасувати .

Справу №5023/1384/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.