Рішення № 18225657, 07.09.2011, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 2-707/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Янюк Ю. Б.

при секретарях Максимовій Н.А., Кордонській Л.А.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Музикантової Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації у звязку з порушенням строку виплати заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, компенсації у звязку з порушенням строку виплати заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що працював у відповідача з 10 серпня 2004 року юрисконсультом за сумісництвом, а 1 березня 2011 року припинив з відповідачем трудові відносини за власним бажанням по ч.3 ст.38 КЗпП України у звязку з невиконанням останнім умов трудового договору. Про це він 15 лютого 2011 року подав відповідну заяву. У день звільнення остаточний розрахунок з ним проведений не був, заборгованість по заробітній платі складає 641грн.73коп. У звязку з цим просив стягнути з відповідача на його користь, заборгованість по заробітній платі в розмірі 641грн.72коп., середній заробіток за час затримки розрахунку з дня звільнення по день ухвалення рішення по справі; грошову компенсації за невикористані щорічні відпустки з 2004 року по дату звільнення у розмірі 5989грн.62коп., компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 407грн.02коп., вихідну допомогу при звільненні у розмірі 1925грн.16коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що позивач був звільнений з підприємства 15 лютого 2011 року за прогули без поважних причин на підставі ст.40п.4 КЗпП України. На день звільнення йому нарахована компенсація за невикористану відпустку за 181 день в розмірі 2589грн.68коп. та компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 407грн.02коп. 17 лютого 2011 року ця компенсація йому була сплачена, а також сплачена заборгованість по заробітній платі за деякі місяці з жовтня 2008 року по січень 2011 року в розмірі 2798грн.33коп., зарплата за листопад 2010 року 641грн.73коп. В подальшому, 18 березня 2011 року і 24 березня 2011 року йому була перерахована компенсація за невикористану відпустку відповідно у розмірі 1025грн. та 1564грн.62коп. Таким чином, позивач отримав усі належні йому суми і його вимоги є безпідставними.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача з 10 серпня 2004 року юрисконсультом за сумісництвом, а 15 лютого 2011 року був звільнений з роботи за прогули без поважної причини (неявка на роботу з 1 лютого 2011 року по 15 лютого 2011 року) за ст.40п.4 КЗпП України у відповідності до наказу №46-л від 15 лютого 2011 року (а.с.16).

Саме ця дата та підстава звільнення позивача з роботи приймається судом до уваги, оскільки звільнення ОСОБА_1 проведено повноважною на це особою виконуючим обовязки директора КП «КТУ», законність такого звільнення позивачем не оспорюється, хоча ці обставини стали йому відомі ще 2 червня 2011 року.

Доводи позивача про припинення ним трудових відносин з 1 березня 2011 року на підставі заяви про звільнення за власним бажанням за ч.3ст.38 КЗпП України у звязку з невиплатою заробітної плати від 15 лютого 2011 року (а.с.8) не може бути прийнята судом до уваги, оскільки таке звільнення позивача у встановленому законом порядку відповідачем не здійснялося, віза на заяві, зроблена особою, яка з 15 лютого 2011 року обовязки директора підприємства не виконувала, про що свідчить розпорядження міського голови №6-о від 14 лютого 2011 року (а.с.20), яким виконання обовязків директора МКП «КТУ» покладено на замісника директора Татаренко Е.О.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 був звільнений з роботи за прогули, його вимоги про виплату вихідної допомоги у відповідності до вимог ст.44 КЗпП України задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ч.1ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що в день звільнення ОСОБА_1 належні при звільненні суми виплачені відповідачем не були, тобто мала місце затримка розрахунку при звільненні.

В той же час, заборгованості по заробітній платі, по виплаті компенсації у звязку з порушенням строку виплати заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки у відповідача перед позивачем ОСОБА_1 немає.

Так, 17 лютого 2011 року на картковий рахунок ОСОБА_1 перерахована нарахована відповідачем компенсація у звязку з порушенням строку виплати заробітної плати в розмірі 407грн.02коп. (а.с.48,49), а також заборгованість по заробітній платі в розмірі 2798грн.33коп, в тому разі, за жовтень 2008 року 475грн.61коп., за листопад 2008 року 388грн.21коп., за вересень 2009 року 303грн.32коп., за жовтень 2009 року 303грн.32коп, за листопад 2009 року 315грн.62коп., за грудень 2009 року 311грн.09коп., за жовтень 2010 року 357грн.01коп., за січень 2011 року 344грн.15коп., та, крім того, заборгованість по заробітній платі за листопад 2010 року в розмірі 641грн.73коп., а всього 3440грн.06коп. (а.с.48,50).

Відповідно до наказу про звільнення ОСОБА_1 нарахована компенсація за невикористану відпустку за період роботи з 11 серпня 2004 року по 31 січня 2011 року за 181 календарний день у загальній сумі 2589грн.68коп.(а.с.47), і ця сума двома частинами перерахована на картковий рахунок позивача, а саме, 18 березня 2011 року в розмірі 1025грн.06коп. (а.с.51), та 24 березня 2011 року в розмірі 1564грн.62коп. (а.с.52).

Доводи позивача про те, що сплачені йому суми заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористані відпустки не відповідають дійсності не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки доказів такої невідповідності позивач суду не надав.

В той же час, у звязку з тим, що остаточний розрахунок з позивачем був проведений 24 березня 2011 року, а не у день звільнення, у відповідності до вимог ст.117 КЗпП України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з 15 лютого 2011 року по 24 березня 2011 року.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 з відповідними змінами. Згідно п.2 Порядку обчислення такого середнього заробітку визначається виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою повязана відповідна виплата.

У даному випадку подією, з якою повязана виплата середнього заробітку є звільнення позивача з роботи 15 лютого 2011 року. Останні два календарних місяці, протягом яких працював позивач і які суд бере до уваги для розрахунку, були грудень 2010 року та січень 2011 року. Згідно з довідкою (при пятиденному робочому тижні) за 23 робочих дні в грудні 2010 року заробітна плата позивача склала 700грн., а в січні 2011 року за 19 робочих днів 700грн. (а.с.47).

Таким чином, середня заробітна плата позивача на час звільнення складала 700грн. (700+700):2, а середньоденний заробіток 33грн.33коп. (700грн.+700грн.) : (23дні + 19днів). При пятиденному робочому тижні час затримки розрахунку складає 26 днів, і, таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку, який слід стягнути з відповідача на користь позивача складає 866грн.58коп. (33,33грн. х 26 днів).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне згідно з вимогами ст.88 ЦПК України присудити з відповідача судові витрати, а саме, стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 51грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 47, 116, 117, 147, 221, 238 КЗпП України, ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління», з розрахункового рахунку №26002266483691 в Костянтинівському відділенні ДОФ АКБ Укрцоцбанка» м.Донецьк, МФО 334011, код ЗКПО 32942399, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15 лютого 2011 року по 24 березня 2011 року у розмірі 866 (вісімсот шістдесят шість) гривень 58 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Костянтинівське трамвайне управління» судовий збір в доход держави в розмірі 51 (пятдесят одна) гривня, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя