Рішення № 18213788, 20.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

20.09.11

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 67-28-47, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" вересня 2011 р.Справа № 10/39(2/84)

Позивач: Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”,

вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

В особі : Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль”,

пр-т Перемоги, 21, м. Чернігів, 14017

Відповідач:Приватне мале підприємство „Дом-Лізинг”,

вул. Попова, 18, м. Чернігів, 14001

пр-т Перемоги, 71, м. Чернігів, 14000

керівник ПМП „Дом-Лізинг” Лупіна Ольга Миколаївна,

АДРЕСА_1

Представнику ПМП „Дом-Лізинг” Підгорному К.Є.

АДРЕСА_2

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради,

пр-т Перемоги, 33, м. Чернігів, 14017

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання дійсним договору та права власності

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Позивач: ОСОБА_1, довіреність № 155/09 від 04.12.2010р., гол.юрисконсульт

Відповідач: не з”явився

Третя особа 1: не з”явився

Третя особа 2: не з”явився

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. скасовано рішення господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010року та постанову Київського апеляційного господарського суду України від 15.09.2010року по справі № 2/84 за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль” до Приватного малого підприємства „Дом-Лізинг”за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради та Виконавчого комітету Чернігівської міської ради, про визнання дійсним договору та визнання права власності, а справу № 2/84 направлено на новий розгляд.

В Постанові Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. зазначено, що «…відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже до предмету доказування в даній справі належить встановлення способу виникнення у позивача права власності на спірне майно та його склад, у тому числі в контексті придбання об”єкта незавершеного будівництва і подальшої його зміни шляхом добудови…».

Стаття 111-12 Господарсько-процесуального кодексу України встановлює обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції. Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Протоколом розподілу справ між суддями від 16.02.11р. справу призначено на новий розгляд судді Мурашко І.Г.

Позивач в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги та з урахуванням їх уточнення ( а.с.121 т.3/5) просить суд визнати дійсними договір купівлі-продажу від11.02.97р., укладений між сторонами у справі, акт прийому передачі до цього договору та визнати за ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” право власності на об”єкт нерухомого майна двоповерхову будівлю майстерні по ремонту комп”ютерної та обчислювальної техніки, за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 21А», в цілому.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 11.02.1997р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу в простій письмовій формі, згідно з яким відповідач передав у власність банку майстерню по ремонту обчислювальної та компютерної техніки в м. Чернігові по проспекту Жовтневої революції (на даний час проспект Перемоги), 21. Обєктом купівлі-продажу було незавершене будівництво. 11.02.1997р. був підписаний акт прийому-передачі зазначеного незавершеного будівництва. На підставі цих документів згідно чинного рішення виконкому Чернігівської міської ради № 285 від 15.12.97р., позивач отримав дозвіл на будівництво, а 22.12.1997р. на підставі цього ж спірного договору, позивачу був виданий Державний акт на право постійного користування землею під спірною будівлею, що знаходиться за адресою м. Чернігів, пр.-т Перемоги, 21. Незавершене будівництво поставлене на баланс та в подальшому було добудовано із значним збільшенням площі спірної будівлі.

10.07.2009р. банк отримав лист-претензію відповідача про звільнення спірної будівлі у звязку з закінченням договору про безоплатне користування, саме з цього листа позивач вперше дізнався про існування таких договорів безоплатного користування на спірні приміщення, які позивач вважає підробленими, та виявив, що оригінал банківського екземпляру договору купівлі-продажу від 11.02.1997р. та акту прийому-передачідо нього втрачено, а відповідач оспорює та не визнає те, що договір купівлі-продажу від 11.02.1997р. між сторонами укладався. Від відповідача позивач дізнався, що 23.04.09р. Чернігівським окружним адміністративним судом по справі № 2а-8622/09/2570 було винесено постанову по справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства "Дом-Лізинг" до Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, згідно якої було визнано протиправною відмову Комунального підприємства Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Приватним малим підприємством „ДОМ-ЛІЗИНГ” право власності на об`єкт нерухомого майна цегляне приміщення площею 49,0 кв.м, розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 21 та зобов”язано Комунальне підприємство Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за Приватним малим підприємством „ДОМ-ЛІЗИНГ” право власності на об`єкт нерухомого майна - цегляне приміщення площею 49,0 кв.м, розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 21. Позивач у даній справі до участі в адміністративній справі залучений не був, наслідком чого є пропущення ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” строку на оскаржування зазначеного рішення адміністративного суду.

28.09.2010р. прокуратурою Чернігівської області було порушено кримінальну справу стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3. ( як зазначено у постанові дружини ОСОБА_2) за фактом заволодіння чужим майном (що є предметом даного позову) шляхом обману в особливо великих розмірах, про що позивачем до матеріалів справи надано доказ : зазначену постанову, надіслану позивачу прокуратурою Чернігівської області (а.с.74,75 т.3/3). Після цього відповідач в особі єдиного засновника, власника та директора ПМП «Дом Лізинг»ОСОБА_3. звернувся 29.11.10р. до Чернігівського МБТІ з письмовою заявою про відмову від права власності та інших речових прав на спірне нерухоме майно, до якої надав нотаріально посвідчену заяву про таку відмову на підставі ст.346 Цивільного кодексу України. Заява посвідчена 12.11.10р приватним нотаріусом ОСОБА_4., про що здійснено запис у реєстрі за № 3339, про що позивач надав до матеріалів справи копії зазначених документів з відміткою Чернігівського МБТІ про їх отримання ( а.с.119-120 т.3/5). Однак, в зв»язку із тим, що відповідачем був поданий позов до господарського суду Чернігівської області про виселення позивача із спірної будівлі, позивач звернувся до суду з позовом, що розглядається. До матеріалів справи позивачем надано докази виконання сторонами спірного договору та реконструкції спірної будівлі саме позивачем. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач подав письмові заперечення зазначивши, з посиланням на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р у справі № 2а-8622/09/2570, що на даний час у його власності фактично перебуває нежитлова двоповерхова будівля загальною площею 133,7кв.м.; 28.02.1997р. та 01.03.2001р. між сторонами були укладені договори про безоплатне користування майном, відповідно до яких підприємство передало банку у безоплатне користування майно - обєкт незавершеного будівництва та нежитлову двоповерхову будівлю в м. Чернігові по пр-ту Перемоги, 21. Відповідач стверджував, що всі дозвільні документи на будівництво спірного об”єкту та акт постійного користування землею під спірним об”єктом позивач отримував саме на підставі договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р., та зазначав, що будь-яких актів, спрямованих на передачу будівлі у власність позивачу, між сторонами не підписувалося, а будівництво (добудову) спірного об»єкту здійснено відповідачем, проте, доказів в обгрунтування зазначеного до матеріалів справи відповідачем не надано.Як доказ , відповідачем заявлено клопотання про виклик у судове засідання колишнього керівника позивача ОСОБА_2 для дачі усних пояснень, яке вирішено судом ухвалою суду від 29.03.2011р., а також, оформлений у вигляді пояснень, допит ОСОБА_2, проведеного адвокатом поза судовим засіданням, право на який, на думку адвоката, встановлено ст.6 Закону України «Про адвокатуру». ( а.с.148-151 т.3/5). Оскільки зазначений доказ не є належним та допустимим щодо підтвердження обставин у даній справі, з огляду на вимоги ст.32-36 ГПК України, суд не приймає такий доказ відповідача як доказ у даній справі.

Ухвалами суду від 05.04.11р. та 05.09.11р. для дачі пояснень по суті спору, на підставі ст.30 ГПК України, судом двічі викликався керівник відповідача ОСОБА_3, однак ОСОБА_3 в судове засідання не з»явилась.

Ухвалами суду від 29.03.11р.; від 05.04.11р. та від 05.09.11р. суд зобов»язував відповідача надати докази в обгрунтування доводів та обставин, зазначених ним у запереченнях на позов, однак відповідач будь-яких належних та допустимих господарсько-процесуальним кодексом України доказів, до суду не надав. Також зазначеними ухвалами суду від 29.03.11р., 05.04.11р. та 05.09.11р., судом неодноразово витребовувались для огляду в судовому засіданні оригінали договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р., на які відповідач посилався в обгрунтування своїх доводів та заперечень, а позивач заявляв, що зазначені договори ніколи ним не укладались, однак відповідачем до суду оригінали зазначених договорів так і не були надані.

Представник позивача заявив письмове клопотання про призначення судово-технічної експертизи договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. На думку позивача зазначені договори, на які посилається відповідач в обгрунтування своїх заперечень на позов, виготовлені значно пізніше вказаної в них дати. Позивач заявляв, що в копіях договору про безоплатне користування майном та актах приймання передачі до договору, відбиток круглої печатки “Чернігівська обласна дирекція Україна м. Чернігів Акціонерний поштово пенсійний Банк “Аваль”, які стоять на договорі та акті, не відповідають зразку оригіналу печатки Банку, яка діяла станом на 01.03.01р., оскільки такий вид відтиску печатки був виготовлений лише в 2004році, що підтверджується наданим представником позивача копією витягу з журналу відбитків печаток та штампів Чернігівської обласної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль”( а.с.68-74 т.5/5), а тому така печатка не може бути на договорах, виготовлених у 1997р. та 2001р. Крім того позивачем було надано витяг з інвентарізаційної відомості договорів з господарської діяльності, укладених позивачем, зокрема договорів оренди, в якій відсутні договори, на які посилається відповідач ( а.с.147 т.2/5).

Представник відповідача заперечував проти заявленого клопотання про призначення експертизи.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви, відповідач 21.04.11р. в судове засідання не з”явився, правом на подання питань для роз”яснення судовим експертом до суду не надіслав.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 21.04.11р. клопотання позивача було задоволено, розгляд справи №10/39(2/84) було зупинено для проведення судово-технічної експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Зазначеною ухвалою суду відповідача було зобов»язано для проведення судово-технічної експертизи надати судовому експерту оригінали договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та акти прийому передачі до них для проведення експертного дослідження щодо дати фактичного виготовлення договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та актів прийому-передачі до них; дати фактичного нанесення підписів сторін та печаток на зазначених договорах та актах, можливість виконання таких документів шляхом монтажу, тощо.

19.05.2011р. та 30 червня 2011 року судом було двічі отримано клопотання судового експерта про необхідність надання відповідачем оригіналів документів для проведення експертного дослідження.

Ухвалою господарського суду керівництво відповідача було зобов»язано надати судовому експерту оригінали документів для проведення їх експертного дослідження, призначеного ухвалою суду. Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, оригінали договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та акти прийому передачі, на які він посилається як на підстави своїх заперечень на дослідження судовому експерту так і не надав. Таким чином, матеріалами справи (а.с.95-148 т.5/5) підтверджується ухилення відповідача від отримання ухвал суду, виконання вимог суду щодо надання експертній установі документів, зазначених в ухвалах суду , від проведення призначеного судом експертного дослідження доказів, на які посилався в своїх запереченнях відповідач .

08.08.11р. на адресу господарського суду Чернігівської області від Чернігівського відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово технічної експертизи документів № 1140/11-24 від 08.08.11р. про неможливість проведення експертизи, в зв”язку з ненаданням відповідачем експерту для проведення судово-технічної експертизи оригіналів договорів безоплатного користування майном від 28.02.97р та від 01.03.01р., укладених між Приватним малим підприємством „Дом-Лізинг” та Чернігівською обласною дирекцією АТ „Райффайзен Банк Аваль” про передачу в користування нежитлової двоповерхової будівлі за адресою м. Чернігів, пр.-т Жовтневої Революції, 21 та оригіналів актів прийому передачі до цих договорів, а також оригіналів зразків відтисків печатки Приватного малого підприємства “Дом Лізинг”. Справа № 10/39(2/84) повернута експертною установою без виконання.

В звязку з надходженням матеріалів справи, провадження у справі № 10/39(2/84) ухвалою суду від 05.09.11р. було поновлено та призначено до розгляду .

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, надіславши клопотання про відкладення судового розгляду в зв»язку із неможливістю з»явитись в судове засідання, доказів в обгрунтування заявленного клопотання не надав( а.с.152 т.5/5), а тому зазначене клопотання було відхилено судом.

Крім того, представником відповідача було надіслано клопотання про витребування у позивача доказів прийняття ним рішення про купівлю спірної нерухомості та оригінал довіреності позивача на укладання спірного договору ОСОБА_2., оскільки статутними документами позивача не передбачено можливість укладення такого договору керівником ЧОД АППБ «Аваль»без рішення позивача ( а.с.153-154 т.5/5).

Позивач проти задоволення клопотання заперечував з підстав, викладених ним в п.3 додаткових письмових поясненнях , залучених судом до матеріалів справи 05.04.11р.( а.с.3 т.5/5), зазначивши, що в справі є достатньо доказів того, що придбання та реконструкція спірної нерухомості здійснювалась за волею юридичної особи.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи приписи ст.63 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладення угоди (ст.241 Цивільного кодексу України 2004р.), згідно яких навіть в разі вчинення представником правочину з перевищенням повноважень, такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляють з моменту вчинення цього правочину, у разі наступного схвалення правочину цією особою, при цьому правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, - суд вважає , що заявлене клопотання підлягає відхиленню, оскільки матеріалами справи ( а.с.28, 35,36 т.1/5) підтверджено укладення спірного договору купівлі-продажу та, в подальшому, проведення будівельних робіт ЧОД АППБ «Аваль»з відома юридичної особи.

Представником відповідача також заявлене письмове клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи щодо встановлення факту підписання (непідписання) фінансового звіту відповідача за 9 м-ців 2005р., в якому в основних засобах відсутня на обліку відповідача спірна будівля, - особисто ОСОБА_3. При цьому, в судове засідання ОСОБА_3 на виклик суду не з»явилась, у тому числі для підтримання такого клопотання та відібрання експериментальних зразків її підпису судом , необхідних для призначення такої експертизи.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та заявив клопотання про оголошення перерви на 1 годину для надання можливості надати докази в обгрунтування своїх заперечень. Клопотання було задоволено судом, після перерви суд за клопотанням позивача приєднав до матеріалів справи подані ним документи ( а.с.157-189).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що 15.09.2011р. спливає строк розгляду справи, який вже був продовжений на 15 днів ухвалою суду від 05.04.2011р., а також те, що відповідач мав достатньо часу з 17.02.11р. для подання такого клопотання, суд відхиляє клопотання відповідача та розцінює дії відповідача як перешкоджання своєчасному та повному розгляду справи у строк, визначений законодавством.

Представник третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, в судовому засіданні усно зазначив, що державним реєстратором було відмовлено «Дом Лізинг»(відповідачу) в реєстрації його права власності на спірну нерухомість, однак в подальшому, Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р у справі № 2а-8622/09/2570, КП «Чернігівське МБТІ» було зобов»язано зареєструвати право власності на нежитлову будівлю, площею 49 м2, за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 21 за ПМП «Дом-Лізинг». В судовому засіданні було оглянуто оригінал інвентаризаційної справи № 18187 на будівлю № 21 по пр-ту Перемоги, 21 у м.Чернігові та оригінали звірені з копіями в матеріалах справи (а.с.32-66 т.5/5).

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий комітет Чернігівської міської ради, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, яке було задоволено судом. В своїх письмових поясненнях третя особа 2 вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки згідно постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р у справі № 2а-8622/09/2570 право власності на нерухоме майно зареєстровано за ПМП «Дом-Лізинг».

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив.

11 лютого 1997 року між Приватним малим підприємством „Дом-Лізинг” та Чернігівською обласною дирекцією АППБ „Аваль” було укладено договір купівлі-продажу в простій письмовій формі (далі-Договір), відповідно до якого ПМП „Дом-Лізинг” (продавець) зобов”язується передати у власність ЧОД АППБ „Аваль” (покупця) майстерню по ремонту обчислювальної та комп”ютерної техніки, яка знаходиться в м. Чернігові, по проспекту Жовтневої Революції, 21 (після перейнаменування пр..Перемоги). Об”єкт купівлі-продажу незавершене будівництво.Відповідно п.п. 1.2.-2.2. Договору, майстерня знаходиться на земельній ділянці, яка надана в постійне користування, площею 0,05 га. Об”єкт купівлі-продажу належить ПМП „Дом-Лізинг” на підставі договору купівлі-продажу та дозволу Чернігівського міськвиконкому на будівництво. ЧОД АППБ „Аваль” зобов»язується прийняти майстерню та сплатити за неї 48260,00 грн. Передача майстерні підтверджується двостороннім актом прийому-передачі, також продавець передає покупцю необхідну технічну документацію.

Вартість спірного незавершеного будівництва на момент відчуження (48260 грн.) підтверджується довідкою відповідача про балансову вартість спірного об»єкту, оригінал якої досліджувався судом при огляді інвентарізаційної справи № 18187 ( а.с.128 т.2/5).

11.02.1997р. між сторонами був підписаний акт прийому-передачі зазначеного незавершеного будівництва . Цим же днем, а саме 11.02.1997р., відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу від 11.08.1997р., позивачем було сплачено згідно платіжного доручення № 268 від 11.02.1997р. кошти в розмірі 48260,00 грн. на користь відповідача на р/р № 008644309 (а.с. 16, т.1/5). Призначення платежу: «попередня оплата за основні засоби згідно договору від 11.02.1997 року, без ПДВ». Крім того, на виконання п.2.2 Договору, відповідач передав позивачу рабочий проект на спірну будівлю, що підтверджується тим, що оригінал робочого проекту відповідача знаходиться у позивача, оглянутий за клопотанням позивача в судовому засіданні та звірений судом з копією в матеріалах справи ( а.с.75-77 т.2/5).

Відповідач цей платіж отримав та прийняв, що підтверджується даними операційної системи Банку ПЗ «Ісаод»за 1997 рік, де відсутні дані про повернення або скасування зазначеного платежу. Також зазначене підтверджується Актом перевірки ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»з питання проходження платіжного розрахункового документу та відповідності нормативним документам ведення резервного копіювання інформації та зберігання електронного архіву дирекції від 23.11.09р., за участю представника Управління Національного банку України в Чернігівській області (а.с. 101-113, т1/5 ).

Відповідно до вимог ст.41,42 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладення Договору, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.

В зв»язку із укладенням спірного Договору, відповідач надав згоду на вилучення із його постійного користування земельної ділянки, площею 0,05 га, на якій знаходилась відчужене за Договором від 11.02.1997р. спірне незавершене будівництво ( п.1.2 Договору), що підтверджується витягом із рішення Виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів № 290 від 15.12.1997р., п. 79 якого було вилучено із постійного землекористування ПМП „Дом-Лізинг” земельну ділянку площею 0,05 га по пр.. Жовтневої революції, 21 ( пр..Перемоги), за згодою землекористувача ( а.с.24 т.1/5). Зазначена земельна ділянка по пр. Жовтневої революції, 21(пр.Перемоги) з об»єктом незавершенного будівництва, пунктом 80 цього ж рішення, уточненого Рішенням міськвиконкому № 11 від 19.01.1998р., була надана в постійне користування позивачу та виданий Державний акт серії ЧН-1003 на право постійного користування землею, площею 0,016 га по пр. Жовтневої революції, 21 з об»єктом незавершенного будівництва під відділення дирекції банку ( а.с.21-23 т.1/5; а.с.145 т.2/5)..

Дане незавершене будівництво, а саме майстерня по ремонту обчислювальної та комп”ютерної техніки за адресою проспект Жовтневої Революції, 21 було знято з балансу відповідача, що, зокрема, підтверджується фінансовим звітом ПМП «Дом-Лізинг» ( а.с.2-5 т.2/5), наданим особисто керівником відповідача Лупіною О.М. позивачу, при наданні відповідачем, згідно «Положення про кредитування юридичних осіб», затвердженого Постановою Правління АППБ «Аваль»№ П-45/3 від 25.06.2005р. (а.с.162-167 т.5/5), обов»язкової кредитної документації для отримання кредиту у сумі 1000000 грн. для організації ресторанного бізнесу за кредитним договором № 012/12/141 від 28.10.05р. Оригінал кредитної справи відповідача по кредитному договору № 012/12/141 від 28.10.05р. був оглянутий в судовому засіданні, кредитна документація, до складу якої входить і фінансова звітність, згідно вимог Положення була перевірена службою внутрішньобанківської безпеки та кредитним комітетом, керівник ОСОБА_3 своїм особистим підписом ( а.с.180 т.5/5) підтвердила достовірність даних, наданих нею для отримання кредиту( а.с.157-184 т.5/5).

Про намір нотаріального посвідчення укладеного 11.02.1997р. Договору саме відповідачем, свідчить його звернення до Чернігівського МБТІ з заявою про проведення інвентаризацію незавершенного будівництвом об»єкту по пр. Жовтневої революції, 21 (пр.Перемоги) в зв»язку із відчуженням ( а.с.126 т.2/5) та отримання відповідачем Довідки Чернігівського МБТІ на спірне незавершене будівництво, що знаходиться по пр. Жовтневої революції (пр.Перемоги), вартістю 48260 грн., для пред»явлення в Чернігівську нотконтору ( а.с.126,129 т.2/5) . Зазначені документи досліджені судом при огляді інвентаризаційної справи № 18187 на будівлю № 21 по пр-ту Перемоги, 21 у м.Чернігові.

Цивільний кодекс УРСР, чинний в 1997році, не встановлював обовязкову нотаріальну форму договору купівлі-продажу незавершеного будівництва, а тому непосвідчення у нотаріуса договору купівлі-продажу від 11.02.1997р., укладеного між двума юридичними особами в простій письмовій формі, не має наслідком недійсність такого договору. Судом встановлено та підтверджується вищезазначеними матеріалами справи, що договір купівлі-продажу від 11.02.1997р є укладеним між сторонами відповідно до вимог ст.41,42 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладення Договору , - та виконаний сторонами повністю.

Не можна ухилитися від нотаріального посвідчення договору, який не підлягав такому посвідченню. Тому не може бути в данному випадку судом задоволена вимога позивача про визнання спірного договору дійсним на підставі ст.220 Цивільного кодексу України 2004р., а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Незавершене будівництво в подальшому було згідно робочого проекту добудовано позивачем із значним збільшенням площі спірної будівлі.

15.12.1997р. виконкомом Чернігівської міської ради прийнято рішення № 285 (а.с.19 т.1/5), яким позивачу надано дозвіл на добудову незавершеного будівництва по пр.. Жовтневої революції,21.

На підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради № 285 від 15.12.1997р. 30.12.2001р. ЧОД АППБ „Аваль” було видано дозвіл № 93 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю відділу по справам будівництва і архітектури на реконструкцію приміщення ГРП під майстерню для ремонту обчислювальної техніки.

В зв”язку з чим ЧОД АППБ „Аваль” було укладені договори підряду № 36-10/08-064 від 03.09.2001р. з ТОВ Фірмою „МЖК-Сервіс” щодо встановлення мякої кровлі на реконструйованій будівлі ГРП під майстерню по ремонту компютерної техніки ЧОД АППБ „Аваль” по пр. Перемоги, 21; № 10/08-068 від 20.09.2001р. з ВАТ „Монтажник-538” щодо виконанню сантехробіт по реконструкції будівлі ГРП під майстерню по ремонту компютерної техніки; № 10-10/08-070 від 27.09.2001р. з ВАТ ПМК-82 щодо реконструкції будівлі ГРП під майстерню по ремонту компютерної техніки ( а.с.29-34т.1/5).

Рішенням Виконкому Чернігівської міської ради № 250 від 14.11.2005 р., виконком міської ради вирішив дозволити проектно-пошукові роботи для улаштування автономних джерел теплопостачання ЧОД АППБ „Аваль” для опалення банку „Аваль” по проспекту Перемоги, 21( а.с.37 т.1/5). 19.10.2006р. було складено Акт про прийняття закінченого будівництва об”єкту системи газопостачання внутрішньо цехового газопроводу приміщення для встановлення побутових котлів для опалення банку „Аваль” по пр. Перемоги, 21 ( а.с.39 т.1/5).

Позивачем до матеріалів справи був наданий Висновок № ЧК-434 експертного будівельно-технічного дослідження спеціаліста від 06.11.09р., здійсненим Чернігівською регіональною торгово-промисловою палатою за замовленням ВАТ „Райффайзен банк Аваль”, яким на підставі актів виконаних робіт та довідок про виконання будівельних робіт за 2001-2002 рік було встановлено, що в результаті виконаних позивачем робіт по реконструкції будівлі майстерні по пр-ту Перемоги, 21, її площа, яка згідно проектної документації становить 79,7 м2, збільшилась на 46,8 м2 та становить за даними МБТІ 126,5 кв.м ; виконані банком обсяги робіт по реконструкції будівлі майстерні по ремонту техніки по договорам підряду, заключним в 2001 році, складають 92% від загальної вартості будівлі по пр-ту Перемоги, 21 м. Чернігова на період 2001 року (а.с.68-100 т.1/т.5).

Відповідачем зазначений висновок № ЧК-434 експертного будівельно-технічного дослідження спеціаліста від 06.11.09р. не спростований, будь-яких доказів в обґрунтування твердження відповідача, що спірна будівля будувалась самим відповідачем до суду не надано, хоча судом ухвалами від 29.03.11р.; від 05.04.11р. та від 05.09.11р. витребовувались у відповідача докази в обгрунтування доводів та обставин, зазначених ним у запереченнях на позов.

Не знайшов свого підтвердження також довод відповідача про те, що начебто всі дозвільні документи на будівництво спірного об”єкту та акт постійного користування землею під спірним об”єктом позивач отримував саме на підставі договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р., зокрема, в справі є лист Управління архитектури та містобудування Чернігівської міської ради № 01-18/1719 від 06.07.2010р., в якому конкретно зазначені документи, на підставі яких позивачу надавался дозвіл інспекцією ДАБК на виконання будівельних робіт, серед яких зазначено саме спірний договір купівлі-продажу від 11.02.97р. укладений між сторонами у даній справі ( а.с.146 т.2/5). Крім того, всі заперечення відповідача грунтуються на договорах про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та акти прийому передачі до них, про які позивач, з посиланням на письмові докази у справі (а.с. 147т.2/5; а.с.68-74 т.5/5) заявив, що вони є підробленими та виготовлені значно пізніше вказаної в них дати, однак, відповідач ухилився від надання оригіналів цих договорів суду та експерту для експертного дослідження, призначеного ухвалою суду від 21.04.2011р. для встановлення експертом дати фактичного виготовлення договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та актів прийому-передачі до них та дати фактичного нанесення підписів сторін та печаток на зазначених договорах та актах, можливість виконання таких документів шляхом монтажу, тощо.

Відповідно до вимог ст.32 ГПК УКраїни, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмовими і речовими доказами та висновками судових експертів. Згідно з ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно вимог ст..36 ГПК України, оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає до уваги твердження відповідача про укладення між сторонами договорів про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та підписання його представником позивача (колишнім директором Должиковим) саме 28.02.1997р. та 01.03.2001р., оскільки відповідач ухилявся від надання оригиналів таких документів суду та експерту на виконання вимог ухвал суду від 29.03.11р.; від 05.04.11р.; від 21.04.11р.; від 04.07.11р. та від 05.09.11р. Нотаріальне посвідчення приватним нотаріусом ОСОБА_4. копій зазначених договорів 30.03.11р. ( а.с.152-159 т.3/5) висновків суду не спростовують , оскільки нотаріус не може 30.03.11р. засвідчити факт виготовлення цих документів та підписання таких договорів та актів прийому-передачі до них саме в 1997р. та 2001р., а саме для з»ясовування цих обставин суд призначав судово-технічну експертизу. Крім того, при огляді зразків печатки на наданих відповідачем договорах про безоплатне користування майном від 28.02.1997р. та 01.03.2001р. та актах прийому-передачі до них, судом встановлено, що відбиток печатки на цих договорах та актах ммає відмінності по відношенню до зразків печатки позивача, що діяли в 1997-2001р.( а.с. 68-74т.5/5).

29.04.2010р. позивачем отримано Сертифікат відповідності №ЧГ000139, виданий Інспекцією ДАБК на спірний об»єкт по пр..Перемоги,21 в м.Чернігові ( а.с.72 т.2/5). Зазначений сертифікат виданий на підставі Акта готовності об»єкта до експлуатації від 28.04.2011р.( а.с.73-74 т.2/5).

10.06.10р. позивач звернувся до Чернігівського МБТІ для реєстрації свого права власності на спірний об»єкт , адресу якого рішенням Чернігівської міської ради №109 від 17.05.2010р. змінено на пр..Перемоги, 21-А, однак, на виконання Постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.09р. Комунальним підприємством „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” 03.06.09р вже було зареєстровано право власності на ненежиле приміщення за адресою м. Чернігів, пр. Перемоги, 21, площею 49 м2 за ПМП „Дом-Лізинг” (а.с.18, 114 т.2/т5).

Твердження відповідача, з посиланням на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2009р у справі № 2а-8622/09/2570, про те, що йому на праві власності належить спірна нежитлова двоповерхова будівля загальною площею 133,7кв.м. не знаходить свого підтвердження.

В матеріалах справи є рішення реєстратора від 14.01.09р. про відмову відповідачу ПМП «Дом-Лізинг»в реєстрації права власності на приміщення, площею 49 м2, яке знаходиться по пр.Перемоги,21 в м.Чернігові, за договором купівлі-продажу від 05.03.1993р.(а.с.58, т.5/5). Підставою для відмови було, зокрема, те, що згідно договору купівлі-продажу від 05.03.1993р.( 56-57 т.5/5), площа будівлі складає 49 м2, а згідно матеріалів технічної інвентаризації-133,7 м2. Державний реєстратор зазначив, що для реєстрації права власності на спірну будівлю відповідачу необхідно надати Акт комісії про прийняття зазначеного об»єкту і введення його в експлуатацію, акт про право на землю та отримати свідоцтво про право власності на новий об»єкт..

Матеріалами справи підтверджено, що саме позивач має такі документи.

Відповідач, який таких документів не має, звернувся з адміністративним позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду про визнання дій державного реєстратора неправомірними, скасування рішення та зобов»язання вчинити дії.

23.04.09р. Чернігівським окружним адміністративним судом в справі № 2а-8622/09/2570 було винесено постанову по справі за адміністративним позовом Приватного малого підприємства "Дом-Лізинг" до Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, згідно якої Комунальне підприємство Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації було зобов»язане зареєструвати за Приватним малим підприємством „ДОМ-ЛІЗИНГ” право власності на об`єкт нерухомого майна цегляне приміщення площею 49,0 кв.м, розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 21. Позивач у даній справі до участі в адміністративній справі № 2а-8622/09/2570. залучений не був (а.с.61-64 т.5/5). Рішення суду набуло чинності, а тому було виконано КП Чернігівським МБТІ.

Зазначене рішення суду обґрунтоване тим, що згідно договору купівлі-продажу від 05.03.1993р. відповідач набув право власності на цегляне приміщення площею 49,0 кв.м, розташоване за адресою м. Чернігів, проспект Перемоги, 21. Предметом спору та доказування в даній справі були дії державного реєстратора щодо правомірності чи неправомірності вчинення конкретної реєстраційної дії, а тому, суд , при вирішенні даного спору, висновками суду, викладеними в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду в справі № 2а-8622/09/2570 від 23.04.09р. щодо оцінки дій державного реєстратора не зв»язаний. Саме така позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. по даній справі.

29.11.10р. керівником, єдиним засновником та власником ПМП „Дом-Лізинг” ОСОБА_3., була подана в Чернігівське МБТІ посвідчена 12.11.10р.приватним нотаріусом ОСОБА_4 заява про відмову відповідача від права власності та інших речових прав на нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Чернігів, пр. Перемоги (бувший пр. Жовтневої революції), 21, яке належить ПМП „Дом-Лізинг” на підставі Постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.09р. Підстава відмови зазначена в заяві : ст..346 Цивільного кодексу України.(а.с. 119-120, т3/т5). Однак, відповідач в судовому засіданні право власності позивача на спірну будівлю не визнає.

Відповідно до ч. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги щодо винання права власності позивача на спірний об»єкт є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо визнання дійсним акту прийому-передачі майна від 11.02.97р., суд зазначає, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в господарському суді, відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України., оскільки вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обовязків за договором, є виконанням договору, а ні договором, який може бути предметом спору в господарському суді. Такий документ не породжує самостійних прав чи обовязків, а є тільки технічною фіксацією виконання умов договору, тобто документуванням особами своїх дій по реалізацію набутих прав і прийнятих обовязків.

Не відносяться також оспорюванні акти до актів ненормативного характеру, оскільки вони не є юридичною формою рішень органів, тобто офіційними письмовими документами, які породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і мають обовязковий характер для субєктів цих відносин.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що оспорюваний акт не є договором чи актом ненормативного характеру, суд доходить висновку , що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.За таких обставин провадження у справі підлягає припиненню.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 11.02.2008р. по справі 12/225.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету держмито в сумі 4635,71грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 34, 49, п.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

Визнати за Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль” право власності на об”єкт нерухомого майна двоповерхову будівлю майстерні по ремонту комп”ютерної та обчислювальної техніки в цілому, за адресою м. Чернігів, пр-т Перемоги, 21А.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства «Дом-Лізинг»(14001, м. Чернігів, вул. Попова, 18, м. Чернігів, 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 71, код ЄДРПОУ 14220337) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Чернігівської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(14017, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 21, рахунок № 29095744 в ЧОД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348, код 14245308) 4635,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині визнання дійсним договору купівлі-продажу від 11.02.97р. укладеним між Приватним малим підприємством «Дом-Лізинг»та Чернігівської обласною дирекцією АППБ «Аваль»про купівлю Чернігівською обласною дирекцією АППБ «Аваль»незавершеного будівництва за адресою м. Чернігів, по проспекту Перемоги, 21, у позові відмовити.

4. В частині визнання дійсним акту від 11.02.97р. прийому-передачі незавершеного будівництва за адресою м. Чернігів, по проспекту Перемоги, 21, провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 19.09.2011р.

Суддя І.Г. Мурашко