Рішення № 18213371, 08.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11           Справа № 5021/1798/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Енерготехніка», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродоптторг», м.Суми

про стягнення 2212 грн. 40 коп.

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 349 від 29.08.2011 року позивач просить суд стягнути з відповідача по справі суму основного боргу 1861 грн. 75 коп., пеню в сумі 98 грн. 82 коп., штраф в розмірі 10% від простроченої суми в сумі 186 грн. 17 коп., 3% в сумі 19 грн. 12 коп., інфляційні в сумі 46 грн. 54 коп., які виникли за Договором поставки 02СО від 23.02.2011 року та судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов суду не подав, за таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ухвалу від 18.08.2011 року № 5021/1798/2011, яка направлялася на адресу: м. Суми, вул. Воскресенська, 15, було повернуто на адресу господарського суду з відміткою на поштовому конверті «За зазначеною адресою не знаходиться», але відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зазначено, що ТОВ «Сумипродоптторг» знаходиться саме за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 15. Статус відомостей про вказану юридичну особу підтверджено, таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

          23.02.2011 року між сторонами по справі було укладено договір поставки товару № 02СО (надалі Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця товари народного споживання (п. 1.1 Договору).

          Відповідно до п.2.2 Договору поставка конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення покупця, яке пред’являється постачальнику за допомогою електронної пошти, факсимільного зв’язку, що забезпечує фіксування тексу замовлення, або іншим зручним для сторін способом.

Відповідно до п. 2.6 Договору датою поставки товару вважається день передачі товару постачальником покупцю відповідно до видаткової накладної, в якій вказується дата передачі товару, передача проводиться уповноваженими представниками сторін Договору.

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов договору 22.03.2011 року поставив відповідачу товар на суму 1 861 грн. 75 коп., що підтверджується видатковою накладною № З-85588.

Відповідно до розділу 3 Договору, який визначає порядок розрахунків, вказано, що покупець проводить оплату поставленого товару на умовах відстрочки платежу на протязі одного календарного дня з моменту отримання товару шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або шляхом внесення коштів в касу постачальника.

           Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання за договором не виконав, оплату за отриманий товар в розмірі 1 861 грн. 75 коп. не провів. Факт заборгованості відповідача в зазначеній сумі підтверджується видатковою накладною від 22.03.2011 року № З-85588 та Актом звірки взаєморозрахунків, які наявні в матеріалах справи, таким чином позовні вимоги позивача в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

          Відповідно до п. 5.2 Договору за порушення строків оплати, вказаних в п. 3.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, без обмежень по нарахуванню штрафних санкцій.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення платежу відповідачу нараховано пеню в сумі 98 грн. 82 коп.

Оскільки пеня в сумі 98 грн. 82 коп. нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, у випадку прострочки однією із сторін Договору своїх обов’язків більше ніж на 30 днів, винна сторона сплачує штраф в розмірі 10% від суми невиконаного в строк зобов’язання (п. 5.3 Договору). Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити на користь відповідача 186 грн. 17 коп. штрафу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, відповідачу також нараховано 19 грн. 12 коп. – 3% річних та 46 грн. 54 коп. – інфляційних збитків.

За таких обставин, на час розгляду справи загальна сума боргу відповідача становить 2 212 грн. 40 коп., а саме: 1 861 грн. 75 коп. – основного боргу, 98 грн. 82 коп. – пені, 186 грн. 17 коп. – штрафу, 19 грн. 12 коп. – 3% річних та 46 грн. 54 коп. - інфляційних втрат.

Факт заборгованості відповідача в зазначеній сумі підтверджено матеріалами справи. Відповідач в засідання суду не з’явився, аргументованого заперечення на позов не подав, не подав і доказів сплати боргу. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. – 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумипродоптторг» (40030, м. Суми, вул. Воскресенська, 15; код 37429923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Енерготехніка» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, кім. 210; код 22678151) 1 861 грн. 75 коп. основного боргу, 98 грн. 82 коп. пені, 186 грн. 17 коп. штрафу, 19 грн. 12 коп. – 3% річних, 46 грн. 54 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. – витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 12.09.2011 року.