Рішення № 18213369, 08.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.09.11

Справа № 5021/1766/2011.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД», м. Київ

до відповідача Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків, Охтирський район

про стягнення 6 538 грн. 25 коп.

СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.

Представники:

від позивача не з’явився;

від відповідача не з’явився;

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Молодецька В.О.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 39/11-ю від 22.07.2011 року позивач просить суд стягнути з відповідача по справі 6 583 грн. 25 коп., в яких 5 240 грн. 00 коп. боргу за поставлений товар, 1 039 грн. 82 коп. інфляційних та 303 грн. 43 коп. – 3% річних та просить покласти на відповідача судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов суду не подав, тому справа розглядається за наявним в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до рахунків-фактур № ЦХВ-000857 від 18.08.2009 року та № ЦХВ-000685 від 10.07.2009 року, видаткової накладної № ЦХВ-001307 від 20.08.2009 року, заказів-нарядів № ЗН-0000959 від 20.08.2009 року та № ЗН-0000792 від 17.07.2009 року, товаро-транспортної накладної № 17/07, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач поставив, а відповідач прийняв товар для відгодівлі тварин на суму 13 240 грн. 00 коп.

Оплату товару відповідач здійснив частково в сумі 8 000 грн. 00 коп., таким чином залишилась несплаченою сума боргу в розмірі 5 240 грн. 00 коп.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько – господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до Рахунку-фактури № ЦХВ-000857 від 18.08.2009 року встановлено строк оплати товару до 28.08.2009 року. відповідно до Рахунку-фактури № ЦХВ-000685 від 10.07.2009 року строк оплати встановлено до 18.07.2009 року.

В зазначений термін зобов’язання відповідачем виконано не було, тому 12.11.2009 року позивачем було направлено на адресу відповідача Лист-Вимогу № 103/09-ю, в якій вказано, що станом на 12.11.2009 року борг відповідача складає 5 240 грн .00 коп. і має бути погашений на протязі 7 днів з урахуванням штрафних санкцій, що разом становить 5 963 грн. 44 коп. Проте відповіді на вимогу та сплати боргу відповідачем здійснено не було.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість відповідача за поставлений товар становить 5 240 грн. 00 коп., що підтверджено матеріалами справи, зокрема первинними документами та виписками з банку. За таких обставин, вимоги позивача в цій частині визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було нараховано відповідачу 1 039 грн. 82 коп. інфляційних збитків та 303 грн. 43 коп. – 3% річних. Враховуючи той факт, що нарахування вказаних сум було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджено розрахунком, суд вважає за доцільне задовольнити вимоги позивача в цій частині.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків (42768, Сумська область, Охтирський район, с. Сонячне, вул. Леніна, 1, код 00729899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цехаве Корм ЛТД» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 32-Г, офіс 8, код 32708265) 5 240 грн. 00 коп. – боргу, 303 грн. 43 коп. – 3% річних, 1 039 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОП’ЯНЕНКО

Повний текст рішення підписано 12.09.2011 року.