Рішення № 18212381, 16.09.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.09.11р.Справа № 21/5005/9475/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС - Груп", м. Дніпропетровськ

про стягнення 37 731,90 грн. пені та повернення безпідставно набутого майна

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Скиба Т.М.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1., дов. № 10/4829 від 21.04.11р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми пені у розмірі 37 731,90 грн. та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно.

Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору № 1293 від 10.09.10р.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України слухання справи відкладалось до 02.11.2010р. у звязку з тим, що відповідач у призначенні судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи без поважним причин не надав.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористалися своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.10р. між ВАТ „Дніпроенерго” у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17.09.2008 року 20.04.2011 року перейменовано у Публічне акціонерне товариство „Дніпроенерго” (далі - замовник, позивач) та ТОВ „МКС-Груп” (далі - виконавець, відповідач) укладено договір про надання послуг № 1293 (далі - Договір).

Строк дії Договору встановлюється з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками до 31.12.10 р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань (п.9.5 Договору).

Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобовязується зі своїм матеріалом, обладнанням і інструментом, надати 28.51.1. Послуги з покриття металів - 2 лота, лот 1: Відновлення шийок валу електродвигуна молоткової дробарки методом наплавлення; лот 2: Відновлення бабітового шару вкладишів підшипників молоткової дробарки (далі - послуги) відповідно до калькуляцій витрат, наданих виконавцем, а замовник зобов'язується прийняти й отримати надані послуги. Послуги надаються після підписання договору з моменту отримання письмового повідомлення замовником.

Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, до повного виконання обов'язків сторонами (п.1.2 Договору).

Вартість послуг за даним Договором складає: лот-1 - 48789,00 грн., 2 лот - 33000, 00 грн. (п.2.1 Договору).

Витрати на надання послуг визначає калькуляція відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 (додатки № 1, 2 до Договору).

Пунктами 3.1., 3.2. Договору передбачено, що оплата послуг за даним Договором здійснюється згідно з рахунком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, за фактом наданих послуг, протягом 45 календарних днів після підписання акту прийому-передачі наданих послуг. З актом прийому-передачі наданих послуг надається податкова накладна, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним. Виконавець зобов'язується виконати ремонт шийок валу електродвигуна молоткової дробарки та бабітового шару вкладишів підшипників молоткової дробарки протягом 30 календарних днів з моменту постачання шийок валу електродвигуна молоткової дробарки та бабітового шару вкладишів підшипників молоткової дробарки в ремонт.

На виконання умов Договору замовник передав виконавцю в ремонт наступне обладнання:

-по акту приймання-передачі від 15.10.10р. № 1293/01 - 6шт. вкладишів підшипників молоткової дробарки вартістю 72, 45 грн. на загальну суму 434, 70 грн.;

-по акту приймання-передачі від 03.11.10р. № 1293/01 № 1293/01-1 - 2шт. валів електродвигуна молоткової дробарки вартістю 5376, 02 грн. на загальну суму 10752, 04 грн.

Відповідно до вимог п. 3.2. Договору граничний термін виконання робіт виконавцем становив:

-по акту приймання-передачі від 15.10.10р. № 1293/01 - 14.11.10р.,

-по акту приймання-передачі від 03.11.10р. № 1293/01 № 1293/01-1 - 03.12.10р.

Оскільки відповідач свої обовязки по договору не виконав, відремонтоване обладнання, у встановлені договором строки, не повернув, позивач направив на його адресу претензію № 000075 від 11.01.11р. з вимогою повернути відремонтоване обладнання та сплатити за прострочення виконання зобов'язання пеню у розмірі 7469, 96 грн.

Відповідач на претензію не відповів, обладнання з ремонту не повернув, пеню не сплатив у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх прав.

Згідно пояснень позивача, спірний Договір був укладений за результатами проведення процедури відкритих торгів (тендеру) на підставі Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (далі - Положення).

Відповідно п. 84 Положення, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобовязань сторонами.

Відповідно до умов п. 9.5 Договору строк його дії закінчився 31.12.10р.

У зв'язку з чим позивач вважає що відповідач утримує у себе майно позивача без достатніх правових підстав.

Позивач просить застосувати до спірних відносин положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, згідно яких особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а також застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вказаною нормою визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Суд вважає неможливим застосування до спірних правовідносин приписів ст.1212ЦК України, оскільки між сторонами виникли цивільно-правові відносини в силу укладеного Договору.

Однак, враховуючи невиконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами послуг, які регулюються нормами законодавства про послуги, в тому числі главою 63 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач обладнання після ремонту позивачу у встановлені договором строки не повернув, відсутність своєї провини у невиконанні своїх обов'язків по Договору суду не довів, вимоги позивача в частині повернення майна є такими що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 37731, 90 грн.

Свої вимоги обґрунтовує посиланням на п. 7.1. Договору, відповідно до якого за несвоєчасну оплату чи порушення строків надання послуг з винної сторони стягується пеня в розмірі 0,2% від суми невиконаних зобовязань за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений законом як граничний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, враховуючи встановлення Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені (розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за договором може бути стягнута лише сума неустойки, яка не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене та перевіривши розрахунки позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення вимог в сумі 7651, 56 грн.

В частині стягнення 30080, 34 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 174, 193, 231, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 629,638, 639, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС-Груп" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, буд. 149; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36206346) на користь Публічного акціонерного товариства "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130872) пеню у сумі 7 561, 56 грн. (сім тисяч шістсот п'ятдесят одна грн. 56 коп.), державного мита у сумі 188, 40 грн. (сто вісімдесят вісім грн. 40 коп.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 92, 04 грн. (дев'яносто дві грн. 04 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення 30080, 34 грн. - відмовити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС-Груп"(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Берегова, буд. 149; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36206346) повернути Публічному акціонерному товариству "Дніпроенерго" (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00130872) безпідставно набуте майно, а саме:

- 6 шт. вкладишів підшипників молоткової дробарки вартістю 72,45 грн. на загальну суму 434,70 грн.;

2 шт. валів електродвигуна молоткової дробарки вартістю 5 376,02 грн. на загальну суму 10 752,04 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 16.09.2011р.