Рішення № 18212296, 19.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1238/11 за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Відділення "2300 "Луцька дирекція ПАТ "Банк Форум"", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Аміко-Кераміка", с .Зміїнець, Луцького району

про стягнення 100401,88 євро та 716512,92грн.

Суддя Слободян П. Р.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність у справі

від відповідача: ОСОБА_2. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Відділення "2300 "Луцька дирекція ПАТ "Банк Форум"", м. Луцьк звернувся в господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Аміко-Кераміка", с. Зміїнець, Луцького району, в якій просить стягнути 100401,88 євро заборгованості по кредитному договору та 716512,92грн. пені за порушення умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 2929 від 04.08.2011р. та представник в судовому засіданні позов не визнає з наступних підстав:

У позовній заяві позивач зазначив, що у відповідача наявна заборгованість за щомісячними платежами по погашенню основного тіла кредиту у розмірі 85735,18 євро, за відсотками у розмірі 14666,70 євро та заборгованість по нарахованій пені згідно умов кредитного договору за несплату кредиту та відсотків у розмірі 716512,92 грн.

При цьому пеня за прострочення погашення платежів була нарахована позивачем виходячи з розміру 0,2 % від суми простроченого тіла кредиту або суми прострочених відсотків за кожен день прострочення.

Пунктом 4.1. кредитного договору від 07.07.08 p. №0026/08/22-KLMV передбачено, що за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну або часткову сплату процентів, Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та /або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Позивачем не було враховано, що законодавством України встановлені обмеження максимального розміру пені за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, пеня повинна обчислюватись виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, з врахуванням вимог законодавства, пеня за прострочення тіла кредиту та відсотків повинна визначатися у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України. Облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. становила 9,5%, з 08.07.2010 - 8,5%, з 10.08.2010 p.-7,75%.

Таким чином, розмір пені за періоди, вказані у позовній заяві, повинен визначатися виходячи з 0,04%- 0,05% (а не 0,2 % як визначив позивач) від суми простроченого тіла чи відсотків за кожен день прострочення.

Крім того, позивачем неправильно нарахована пеня по основній сумі боргу за період понад 6 місяців з моменту прострочення платежу.

З огляду на положення п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, нарахування пені за період понад 6 місяців є неправомірним.

Таким чином, нарахування пені у розмірі 54870,52 Євро за прострочення погашення тіла кредиту в сумі 85735,18 Євро за період понад 6 місяців, а саме за період з 07.07.2010р по 23.05.2011 р. (320 днів) є необгрунтованим.

Крім того, при визначенні розміру пені за прострочення тіла кредиту та відсотків позивач не врахував спеціальний строк позовної давності для вимог про стягнення пені, який становить один рік та визначений частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Таким чином, необгрунтованим є стягнення пені за прострочення погашення тіла та відсотків за період прострочення до 16 червня 2010 року включно, оскільки позов подано до суду 16 червня 2011 року.

Відповідач у додатковому поясненні до позовної заяви № 2979 від 12.09.2011р. та представник в судовому засіданні повідомив, що розмір пені, розрахований відповідачем ТОВ «ТД Аміко-Кераміка» відповідно до умов кредитного договору та вимог законодавства України становить 7782,77 Євро (88404,4 грн.).

В судовому засіданні відповідач подав клопотання № 2680 від 12.09.2011р. та представник в судовому засіданні повідомив, що на даний час у ТзОВ "Торговий Дім Аміко-Кераміка" складне фінансове становище, відсутня достатня кількість обігових коштів, необхідних для виконання зобов'язань по кредитному договору. В даний момент існує значна заборгованість дебіторів перед товариством за товари, роботи, послуги у розмірі 1174000,00 грн. та бюджетна заборгованість перед товариством у розмірі 516000,00 грн., що підтверджується витягом з балансу ТзОВ "Торговий Дім Аміко-Кераміка". Стягнення з відповідача пені призведе до блокування діяльності товариства та ускладнить виконання судового рішення, в частині стягнення основної заборгованості за тілом кредиту, а також відсотках. Відсутність достатнього обсягу обігових коштів унеможливить здійснення ефективної господарської діяльності, оскільки постачальники надають товар товариству "ТД Аміко-Кераміка" переважно на умовах передоплати.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Так, як позивач нарахував відсотки за весь час прострочення повернення кредиту, що відповідно компенсує втрати банку від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню кредитних коштів, вважаємо, що збитки як такі банку не завдані товариством, просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

7 липня 2008р. між сторонами у справі було укладено кредитний договір №0026/08/22-КLMV (надалі - кредитний договір), згідно з п.1.1. якого позивач зобовязався надати відповідачу кредитні кошти у гривні та/або доларах США та/або Євро у формі кредитної лінії на поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі, еквівалентній 700000 грн.

Згідно п.1.2. кредитного договору, в редакції додаткового договору №1 від 07.07.2009р., кредитні кошти надаються строком по 06.07.2010р.

Згідно п.1.4. кредитного договору за користування кредитними коштами було встановлено плату в розмірі: 23 проценти річних за користування кредитними коштами в гривні; 13,5 процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США.

7.07.2009р. сторонами підписано додатковий договір №1, яким п.1.4. кредитного договору викладено в новій редакції: за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі: 25 процентів річних за користування кредитними коштами в гривні; 17 процентів річних за користування кредитними коштами в доларах США, 17 процентів річних за користування кредитними коштами в Євро.

Додатковим договором №1 від 07.07.2009р. встановлено графік погашення кредитних коштів: з серпня 2009 року по березень 2010 року - 1500 дол. США щомісячно; квітень 2010 року 2000 дол. США, з травня 2010 року - по липень 2010 року - 26060 дол. США щомісячно.

Пунктом 3.2.3. кредитного договору передбачено право банку вимагати повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобовязань, а також у випадку невиконання чи неналежного виконання поручителем /заставодавцем), іпотекодавцем зобовязань за договорами, які є забезпеченням виконання позичальником зобовязань за цим договором.

На виконання умов договору №0026/08/22-КLMV від 07.07.2008р. позивач надав відповідачу кредит на суму 92180,00 євро, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 6627 від 09.07.2008р.

Відповідач, у строки, визначені умовами кредитного договору, кредитних коштів не повернув те не сплачував у повному обсязі процентів за користування кредитними коштами, заборгованість за кредитом на момент розгляду справи складає 85735,18 євро, заборгованість за процентами за користування кредитом становить 14666,70 євро (розрахунки кредитної заборгованості, заборгованості за відсотками знаходяться в матеріалах справи).

На час розгляду справи в суді відповідач не подав доказів повернення кредитних коштів, що надані йому банком за кредитним договором, та не спростував факту несплати у встановлені строки процентів за користування кредитом.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частин 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1056 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З огляду на викладені положення законодавства та умови кредитного договору, у звязку із порушенням відповідачем умов кредитного договору, в частині своєчасного погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, у позивача виникло право вимагати дострокового повернення відповідачем кредитних коштів та сплати процентів.

Оскільки, відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів, позовна вимога про стягнення з відповідача 85735,18 євро кредитної заборгованості, 14666,70 євро заборгованості за процентами за користування кредитом обґрунтована і підлягає до задоволення.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 3.2.6., 4.1 кредитного договору передбачено, що банк має право стягувати з позичальника неустойку, штраф, пеню за невиконання чи неналежне виконання умов договору, а відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту або відсотків по ньому у вигляді пені в розмірі 0,2 %, що обчислюється від суми неповерненого кредиту та/або процентів за кожен день прострочення.

Позивач нарахував і просить стягнути з відповідача 716512,92грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів за користування кредитом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з врахуванням викладеного вище, пеня повинна обчислюватись, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ.

Окрім того, позивачем неправильно нарахована пеня по основній сумі боргу за період понад 6 місяців з моменту прострочення платежу.

У відповідності до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст.. 258 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як випливає з матеріалів справи, 11.08.2011р. відповідачем до господарського суду Волинської області було подано відзив - заяву № 2929 про застосування позовної давності.

Таким чином, необгрунтованим є стягнення пені за прострочення погашення тіла та відсотків за період прострочення до 16 червня 2010 року включно, оскільки позов подано до суду 16 червня 2011 року.

Дослідивши розрахунки пені, виконані сторонами, суд погоджується з розрахунками відповідача в тому, що пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів не може перевищувати 88404,40грн

Разом з тим, представник, в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання № 2680 від 12.09.2011р. повідомив суд про те, що наданий час, у ТзОВ "Торговий Дім Аміко-Кераміка" дуже складне фінансове становище, відсутня достатня кількість обігових коштів необхідних для виконання зобов'язань по кредитному договору. В даний момент існує значна заборгованість дебіторів перед товариством за товари, роботи, послуги у розмірі 1174000,00 грн. та бюджетна заборгованість перед товариством у розмірі 516000,00 грн., що підтверджується: витягом з балансу ТзОВ "Торговий Дім Аміко-Кераміка", довідкою № 2679/1 від 09.09.2011р. Стягнення з відповідача пені призведе до блокування діяльності товариства та ускладнить виконання судового рішення, в частині стягнення основної заборгованості за тілом кредиту та відсотках. Відсутність достатнього обсягу обігових коштів унеможливить здійснення ефективної господарської діяльності, оскільки постачальники надають товар товариству "ТД Аміко-Кераміка" переважно на умовах передоплати, призведе до заборгованості по виплаті заробітної плати. Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, відповідач просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 233 ГК України, п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене вище, важке фінансове становище відповідача, той факт, що позивач нарахував відсотки за весь час прострочення повернення кредиту і суд задоволив позов, в цій частині, що відповідно компенсує втрати банку від неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню кредитних коштів; відсутності прямих збитків банку, господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та можливість зменшення розміру пені до 10% і стягнення її в сумі 8840,44грн.

В решті, стягненні пені слід відмовити.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 232, 233, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 267, 526, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Аміко-Кераміка", (Волинська область, Луцький район, с. Зміїнець, вул. Шкільна, 1/5, код 32857115) на користь публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі відділення № 2300 м. Луцька (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 7 код ЄДРПОУ 21574573) 85735,18 євро заборгованості по кредитному договору, 14666,70 євро заборгованості за відсотками, 8840,44грн. пені, 1004,02євро та 7165,13грн. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Суддя П. Р. Слободян

Повний текст рішення

складено та підписано

19.09.11