Ухвала суду № 18211182, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"04" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К-23056/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                        Степашка О.І.

суддів:                                                  Костенка М.І.

                                                            Маринчак Н.Є.

                                                            Островича С.Е.

                                                            Усенко Є.А.

при секретарі                                                   Патюк А.О.

за участю представників:

позивача –Задорожної Ю.В., Косінова О.І.

відповідача –Скок Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007

у справі №А27/142-07

за позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Мітрідат”

до                              Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції

про                              скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мітрідат” (далі по тексту –позивач, ТОВ “Мітрідат”) звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –відповідач, Нікопольська ОДПІ) від 09.02.2007 № 0001792342/3/5059 та № 0001802342/3/5060.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007, позов задоволено; визнано нечинними спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ “Мітрідат” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005 по 31.03.2006, складено акт від 11.07.2006 № 1231/231.21890386, в якому зафіксовані порушення: а саме: 1)в порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. .2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем включено до складу валових витрат витрати, які не відносяться до валових в сумі 140000 грн. за листопад 2005 року; 2)в порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” підприємством у листопаді 2005 року включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, яка не пов’язана з придбанням послуг, що використовуються у господарській діяльності підприємства на суму в розмірі 28000 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 09.02.2007 Нікопольською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№ 0001792342/3/5059 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 45500 грн., в т.ч.: 35000 грн. –основний платіж та 10500 грн. –штрафні санкції;

- № 0001802342/3/5060 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 42000 грн., в т.ч.: 28000 грн. –основний платіж та 14000 грн. –штрафні санкції.

Судами зазначено, що висновок податкової інспекції про порушення підприємством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «“Про оподаткування прибутку підприємств” ґрунтується на тому, що понесені позивачем в листопаді 2005 року витрати в сумі 140 000 грн. є витратами, пов’язаними з вводом в експлуатацію бульдозерів, які для позивача є товаром, а не основними засобами виробництва.

Також судами встановлено, що 21.09.2005 між ТОВ “Мітрідат” (Постачальник) і філією “Іршанський ГЗК” ЗАТ “Кримський ТИТАН” (Покупець) був укладений договір № 33 поставки бульдозерної техніки ДЕТ-320Б1Р2 виробництва ТОВ “ЧТЗ-Уралтрак”. Згідно із специфікацією від 21.09.2005 предметом поставки були 2 бульдозери ДЕТ-320Б1Р2.

17.10.2005 між ТОВ “Мітрідат” (Замовник) і ПП “ВЦС” (Виконавець) укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування і ремонту техніки, згідно умов якого замовник дає доручення, а виконавець зобов’язується за оплату надати послуги по введенню в експлуатацію (запуску), технічному обслуговуванню і ремонту 2 бульдозерів ДЕТ-320Б1Р2. Виконання вказаного договору підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт.

26.07.2006 ТОВ “Мітрідат” було направлено ПП “ВЦС” листа №305, в якому з посиланням на ст. 637 ЦК України позивач вказав на необхідність тлумачення сторонами договору від 17.10.2005 наступним чином:

1. Предметом договору були послуги та роботи:

- розконсервування частин бульдозерів та монтаж відвалів, брусів, іншого обладнання, в тому числі запчастин та приналежностей, що надавалися до бульдозерів ДЕТ-320Б1Р2;

- перевірка працездатності бульдозерів ДЕТ-320Б1Р2;

- надання зібраним бульдозерам товарного вигляду (видалення іржі, мийка).

2. Фактично було надані послуги і виконані наступні роботи:

- розконсервування частин бульдозерів та монтаж відвалів, брусів, іншого обладнання, в тому числі запчастин та приналежностей, що надавалися до бульдозерів ДЕТ-320Б1Р2;

- перевірка працездатності бульдозерів ДЕТ-320Б1Р2;

- надання зібраним бульдозерам товарного вигляду (видалення іржі, мийка).

Зазначений лист був узгоджений ПП “ВЦС”.

Виконання вказаних робіт підтверджується листом філії “Іршанський ГЗК” ЗАТ “Кримський ТИТАН” від 28.06.2006р. №03/1761, актами приймання-передачі №286 від 11.11.2005р., №287 від 21.11.2005р., інвентарною карткою обліку основних засобів від 10.12.2005р., витратними накладними №604 від 04.11.2005р., №613 від 09.11.2005р., актами приймання-передачі виконаних робіт від 04.11.2005р., 14.11.2004р.

Фактичне введення в експлуатацію бульдозерів було здійснено філією “Іршанський ГЗК” ЗАТ “Кримський ТИТАН”, що підтверджується листом вказаної філії від 28.07.2006 №03/1761, актами приймання від 08.11.2005, 14.11.2005.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначено судами, відповідачем не доведено, що вказані витрати підприємством здійснювались поза межами власної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суди дійшли вірного висновку про правомірне віднесення позивачем до складу валових витрат витрати в розмірі 140000 грн. у зв’язку з отриманням послуг ПП «ВЦС»з технічного обслуговування і ремонту техніки.

А відсутність з боку позивача порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” свідчить і про відсутність порушень пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що підприємством згідно з вимогами чинного законодавства було віднесено до складу податкового кредиту в листопаді 2005 року 28000 грн. за результатами виконання договору від 17.10.2005 з ПП “ВЦС”.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя О.І. Степашко