Ухвала суду № 18209863, 09.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" серпня 2011 р. м. КиївК/9991/14526/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Рибченко А.О.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі № 2а-3440/10/2670

за позовом приватного підприємства “Ястреб” (далі ПП «Ястреб»)

до ДПІ,

за участю прокуратури Оболонського району м. Києва,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

ПП «Ястреб»- Детюка А.М., Нестор Н.В.,

ДПІ Іващенко О.С., Косякевич Ю.С.,

Генеральної прокуратури України Чубенка В.В.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, позов задоволено повністю; скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.02.2010 №0000222304/0 та від 25.02.2010 №0000212304/0. У прийнятті цих рішень попередні судові інстанції виходили з того, що податковим органом не подано належних доказів нікчемності угод, якими опосередковувалося надання позивачеві спірних транспортних та конфіденційних послуг, тоді як факт поставки цих послуг позивачеві підтверджується наявними у справі доказами. За висновком судів, на момент виконання спірних господарських операцій з поставки послуг контрагент позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Фокс»(далі ТОВ «Трейд Фокс») - мало необхідний обсяг податкової правосубєктності, а відтак подальша втрата ним статусу платника ПДВ не впливає на спірні правовідносини.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про реєстрацію ТОВ «Трейд Фокс»на підставну особу, що свідчить про нікчемність спірних договорів, укладених позивачем з названим постачальником, а відтак і про незаконність формування валових витрат та податкового кредиту підприємства позивача за наслідками виконання операцій за цими договорами та на підставі первинних документів, складених ТОВ «Трейд Фокс». До того ж, скаржник зазначає про відсутність у справі документів, які б містили інформацію про надані послуги, як-от маршрути перевезення пасажирів, транспортний засіб, який використовувався для перевезень тощо, а також про відсутність у ТОВ «Трейд-Фокс»ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засідання представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що за наслідками проведення ДПІ планової виїзної перевірки ПП «Ястреб»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, оформленої актом від 15.02.2010 №63/2304/31520728, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.02.2010 №0000222304/0, за яким позивачеві визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1861326,38 грн. (у тому числі 1240884,25 грн. за основним платежем та 620442,13 грн. за штрафними санкціями), а також податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 2703994,49 грн. (у тому числі 1551105,31 грн. за основним платежем та 1152889,18 грн. за штрафними санкціями).

В основу прийняття зазначених рішень податковим органом було покладено висновок про незаконність включення позивачем до валових витрат вартості транспортних, конфіденційних та рекламних послуг, а також до податкового кредиту ПДВ у складі вартості цих послуг, з огляду на нікчемність договорів, які були укладені ПП «Ястреб»(замовник) та ТОВ «Трейд-Фокс»(виконавець) та опосередковували поставку цих послуг. Вказаний висновок ґрунтується на тому, що ТОВ «Трейд-Фокс»було зареєстровано на підставну особу без наміру здійснювати підприємницьку діяльність; а відтак і складені ним первинні документи не мають правового значення та не можуть бути підставою для податкового обліку позивача.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

В основу здійснення оспорюваних донарахувань ДПІ було покладено висновок про нікчемність договорів, на підставі яких відбувалася поставка позивачеві спірних послуг.

Втім відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють не самі по собі правочини, а вчинювані таким платником господарські операції.

Адже господарська операція (тобто дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобовязань. Аналіз реальності господарських операції здійснюється на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин. Оцінка господарських операцій та їх змісту може здійснюватися окремо від застосування положень про цивільні правочини чи господарські зобовязання, оскільки дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції, і навпаки недотримання вимог цивільного чи господарського законодавства не тягне за собою автоматичної зміни відображення господарських операцій у податковому обліку.

Так само і відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Отже, в даному разі для перевірки законності здійснених донарахувань оспорюваних сум податкових зобовязань позивачеві дослідженню підлягають обставини щодо реальності здійснення господарських операцій та правильності формування даних податкового обліку за наслідками виконання цих операцій.

У розгляді цієї справи суди не надали будь-якої правової оцінки факту притягнення до кримінальної відповідальності директора ПП «Ястреб»ОСОБА_1 за частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість) за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 01.12.2010. Так, у цьому вироку зазначено, що внаслідок неналежного виконання директором ПП «Ястреб»ОСОБА_1 своїх службових обовязків не було сплачено до державного бюджету податкових зобовязань у загальній сумі 1869469,31 грн.

Названі обставини залишилися поза межами дослідження судовими інстанціями, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Відтак відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення місцевого та апеляційного судів зі справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, надати правову оцінку названому вироку у контексті спірних правовідносин, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2а-3440/10/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак С.Е. Острович А.О. Рибченко