Постанова № 18201769, 01.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2011 року 2а-3659/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Кудрявцевої Д.В.

представника відповідача: Оржехівського Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області до Виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал»про стягнення економічних санкцій, -

в с т а н о в и в:

Державна інспекція з контролю за цінами в Київській області (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал»(надалі - відповідача) про стягнення економічних санкцій.

В обґрунтування вказує, що позивачем при перевірці Виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал»було встановлено, що за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2011 при нарахуванні плати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення II групі споживачів м. Тетіїва допущено порушення порядку формування та застосування тарифів, які розраховувались із застосуванням рівня рентабельності, що перевищує граничний рівень 15% , в результаті чого підприємство необґрунтовано отримало виручку в сумі 15875,67 грн.

Зазначила, що відповідачем порушено вимоги п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення»(надалі - Постанова КМУ № 959).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що згідно ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, встановлення в порядку і межах визначених законодавством тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної громади.

Зазначив, що враховуючи збитковість підприємства через не відповідність тарифів на воду та водовідведення фактично понесеним витратам, рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 28.12.2010 № 183 «Про розгляд тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення для II та III груп споживачів»тарифи для бюджетних установ розраховані із застосуванням рівня рентабельності по послузі водопостачання 30%, по послузі водовідведення 30,1%.

На думку відповідача він не має права самостійно регулювати тарифи, а був лише виконавцем даного рішення, тому й не може нести відповідальність за встановлення тарифів.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, перевіривши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач має статутс юридичної особи та включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України довідка АБ №159451 від 11.11.2010, вид діяльності: збирання, очищення та розподілення води.

Виробниче управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал»здійснює свою виробничу діяльність у відповідності до статуту, який затверджено Тетіївською міською радою 25.06.1999 та зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією 06.08.1999 за № 20.

Основним видом діяльності підприємства є надання споживачам послуг водопроводу і каналізації згідно з укладеними договорами та встановленнями лімітами на спецводокористування.

На підставі посвідчення від 10.06.2011 № 41, виданого Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області, та на підставі ст. 13 Закону України від 03.12.1990 № 508-XII «Про ціни та ціноутворення»(надалі Закон № 508), Постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»було проведено планову перевірку Виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал».

Предметом перевірки було додержання порядку формування, встановлення та застосування тарифів.

Під час перевірки було встановлено ряд порушень, а саме:

-п. 3 наказу Міністерства економіки України «Про затвердження Порядку надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів»від 07.03.2007 № 67 в частині затвердження відкорегованих тарифів без погодження з Державною інспекцією з контролю за цінами в Київській області;

-п. 21 розділу III Постанови КМУ № 959, в результаті якої за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 підприємством отримано необґрунтовану виручку у сумі 15875,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 301 від 04.07.2011 тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення відповідач формує самостійно, виходячи із фактичних витрат попереднього періоду та відповідно до Постанова КМУ № 959.

Відповідно ст. 4 до Закону № 508 Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи які затверджуються відповідними органами державного управління.

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення погодженні рішенням виконавчого комітету Тетіївської міської ради від 28.12.2010 № 183 «Про розгляд тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення для II та III груп споживачів», запропоновані відповідачу не були оприлюдненні у засобах масової інформації та в період з 01.01.2011 по 30.05.2011 застосовувалися без висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Київській області.

Запропоновані тарифи були розраховані із застосуванням рівня рентабельності по послузі водопостачання 30%. По послузі водовідведення 30,1%.

Так відповідно до п. 21 розділу III Постанови КМУ № 959 граничний рівень рентабельності при формуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для II групи (бюджетні споживачі) не повинна перевищувати 15%.

Виходячи з вищенаведеного, завищення граничного рівня рентабельності при розрахунку та застосуванні тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для II групи споживачів призвело до необґрунтовано отриманої виручки в сумі 15875,67 грн.

На підставі акту перевірки № 301 від 04.07.2011 позивачем було винесено Рішення № 116 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

За вказаним рішення з відповідача було вирішено вилучити в дохід Державного бюджету необґрунтовано отриману суму виручки 15875,67 грн. та штраф в сумі 31751,34 грн.

Згідно ст. 14 Закону № 508 вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Підприємства, організації та інші юридичні і фізичні особи мають право оскаржити до суду порушення цін з боку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних і фізичних осіб і вимагати відшкодування завданих їм збитків у випадках реалізації їм товарів та послуг з порушенням вимог чинного законодавства.

Однак, відповідачем вищевказане Рішення № 116 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін оскаржене до суду не було.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затверджена Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції та Міністерством фінансів України від 03.12.2001 за № 1047/6238 (надалі - Інструкція) необґрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється:

- при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні вільних цін замість фіксованих або регульованих (декларованих) - як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) і вартістю від реалізації продукції (послуг, робіт) за цінами, які повинні застосовуватись згідно з вимогами законодавства;

- при неправомірному застосуванні цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, - уся сума незаконно стягнутих коштів;

- при включенні у вартість продукції та послуг, ціни на які регулюються, фактично не виконаних послуг (робіт) або виконаних не в повному обсязі - як різниця між одержаною виручкою від реалізації і вартістю продукції та послуг, визначеною відповідно до нормативів, з урахуванням фактичних обсягів виконання.

Пунктом 3.1 Інструкції передбачений порядок вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій, так Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.

Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Виробничого управління водопровідно каналізаційного господарства «Тетіївводоканал» на користь Державного бюджету (УДК в Тетіївському районі за кодом бюджетної класифікації 21081100, код ЗКПО 23571544, р\р 31113106700616, банк одержувач УДК у Київській області, МФО 821018) необґрунтовано отриману суму виручки в розмірі 15875 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят пять) грн. 67 коп. та штраф в сумі 31751 (тридцять одна тисяча сімсот пятдесят один) грн. 34 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена <Дата >.