Постанова № 18201466, 07.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/13151/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Чучко В.М.

при секретаріБолховій А.В.

за участю представників: позивача Сеніної Н.В. (наказ про призначення директором від 01.06.1998 року № 1к), відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 29.04.2011 року № 589/10/32-0329-2), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос-Віс» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Донецькій області про відміну та визнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фобос-Віс» (далі ТОВ «Фобос-Віс», позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Донецькій області (далі Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача фактична перевірка, яка здійснювалась Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, проведена з суттєвими порушеннями норм чинного законодавства, зокрема: у наказі на проведення цієї перевірки та направленні не зазначені підстави її проведення, акт перевірки складений не за затвердженою формою для актів фактичної перевірки, проведення саме зазначеної перевірки не відноситься до повноважень Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області. При цьому відповідачем в ході проведення фактичної перевірки не зясовані всі наявні факти та документи, не враховані діючі норми законодавства, що призвело до помилкових висновків у спірному акті перевірки та необґрунтованого прийняття рішення про застосування фінансових санкцій від 24 червня 2011 року № 0516710673-32189, а тому позивач у судовому порядку просить відмінити та визнати протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 24 червня 2011 року № 0516710673-32189.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позовні вимоги визнати у повному обсязі.

У ході судового розгляду справи представником позивача надана заява, за якою останній вважав за необхідне доповнити позов вимогою щодо визнання відсутності повноважень у начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області на підписання направлення на проведення перевірки від 08.06.2011 року № 000383 та наказу від 08.06.2011 року № 255, оскільки Департамент є підрозділом у складі Державної податкової служби у Донецькій області, а посада - директор Департаменту не прирівнюється до поняття «керівник органу державної податкової служби або його заступник».

Усною ухвалою суду від 07.09.2011 року позивачеві відмовлено у прийнятті вказаної заяви, оскільки фактично дана заява є зміною предмету позову та заявлена після початку судового розгляду справи, що не відповідає вимогам ст.137 Кодексу про адміністративне судочинство України, за якою позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову до початку судового розгляду справи по суті.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем дотримані вимоги щодо умов допуску на проведення фактичної перевірки, як це передбачено податковим законодавством. Перевірка була розпочата за наявністю наказу та направлення, що підтверджено розпискою представника позивача про ознайомлення з направленням та отриманням копії наказу. За результатами фактичної перевірки встановлені порушення, які відображені в акті перевірки від 08.06.2011 року № 429/03/13478186 та стали підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій від 24 червня 2011 року № 0516710673-32189 на суму у розмірі 4400,00 грн. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фобос-Віс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області 22.05.1991 року за № 1256120 0000 002319, ідентифікаційний код юридичної особи 13478186, місцезнаходження 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Комсомольська, буд. 24. ТОВ «Фобос-Віс» перебуває на податковому обліку у Горлівській обєднаній державній податковій інспекції.

Судом встановлено, що Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області 8 червня 2011 року на підставі направлення від 08.06.2011 року № 000383, наказу на проведення фактичної перевірки від 08.06.2011 року № 255 проведена фактична перевірка ТОВ «Фобос-Віс», про що складений акт від 08.06.2011 року № 429/03/13478186 (далі за текстом Акт перевірки № 429/03/13478186).

Згідно висновкам Акту перевірки № 429/03/13478186 Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області встановлено, що ТОВ «Фобос-Віс» порушено ст.ст. 15, 15-2 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон України № 481/95-BP) та п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, а саме: нерозміщення наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!» та роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії.

За результатами Акту перевірки № 429/03/13478186 відповідачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 24 червня 2011 року № 0516710673-32189 на загальну суму у розмірі 4400,00 грн.: у т.ч. - 3400,00 грн. за нерозміщення наочної інформації, 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

1. Щодо правомірності підстав та повноважень відповідача на проведення фактичної перевірки ТОВ «Фобос-Віс», та її (перевірки) документального оформлення.

На виконання Указу Президента України від 11 липня 2001 року № 510 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» Кабінетом Міністрів України Постановою від 7 серпня 2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» утворено у складі Державної податкової служби Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі Департамент) як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи, у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - регіональні управління Департаменту з правами юридичної особи та їх територіальні підрозділи. У виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 № 58 «Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів», відповідно до Указу Президента України від 11.07.2001 № 510 «Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору» Державною податковою адміністрацією України згідно з наказом від 10.02.2007 року № 71 затверджено Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України /зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12.02.2007 року за № 116/13383/ (далі Положення № 71).

У відповідності до п. 6.1 цього Положення Департаменту підпорядковані регіональні управління, які функціонують у складі державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Положенням № 71 за Регіональними управліннями у межах їх компетенції закріплені функції, в тому числі: контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; контроль за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства з питань зберігання, транспортування та реалізації спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; ліцензування діяльності суб'єктів господарювання з роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, зупинення дії та анулювання виданих ними ліцензій; застосування до суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами; звернення до суду з позовами, в тому числі про стягнення з суб'єктів господарювання сум фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в подальшому за текстом ПКУ) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 ПКУ, в межах їх повноважень (п. 61.2 ст.61 ПКУ).

Приписами статті 41 ПКУ визначено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач Регіональне управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області є самостійним органом державної податкової служби, функції якої затверджені законодавчим органом Кабінетом Міністрів України.

Отже, за вказаними вище нормами законодавства начальник Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області, як керівник органу державної податкової служби, має необхідний обсяг повноважень (та дієздатності) на видання наказу та направлення на проведення фактичної перевірки.

Перевірка - це спосіб здійснення контролю органами ДПС правильності нарахування, своєчасності та повноти сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

Перевірки поділяються на такі види: камеральні; документальні - планові невиїзні, планові виїзні, позапланові невиїзні, позапланові виїзні; фактичні.

Фактична перевірка регулюється пп. 75.1.3 ст. 75, ст. 8081 Податкового кодексу України.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така податкова перевірка здійснюється щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Згідно з зазначеними нормами ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, зокрема: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Фобос-Віс» слугувало отримання відповідачем листа від 30.05.2011 року № 27/942 Відділу кримінальної міліції у справах дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з проханням виділити працівників Регіонального управління для відпрацювання магазинів та розважальних закладів Донецької області у червні-липні 2011 року, оскільки є виявлені факти з продажу неповнолітнім алкогольних, слабоалкогольних та тютюнових виробів закладами торгівлі. До цього листа наданий перелік магазинів та розважальних закладів, у якому за порядковим номером 12 є товариство з обмеженою відповідальністю «Фобос-Віс» (код за ЄДРПОУ 13478186).

Отже, правовою підставою для проведення фактичної перевірки позивача виступила інформація Відділу кримінальної міліції у справах дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, що узгоджується з положеннями пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Щодо документальної організації перевірки, яка виступила підставою для винесення спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку (п. 81.1 ст. 81 ПКУ).

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Непредявлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або предявлення направлення, оформленого з порушенням вищевказаних вимог є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб субєкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З огляду на направлення від 08.09.2011 року № 000383 на проведення фактичної перевірки вбачається, що воно оформлене з урахуванням всіх вимог, передбачених пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, та предявлене посадовим особам позивача до проведення перевірки, про що свідчить відповідний підпис на направленні посадової особи ТОВ «Фобос-Віс».

Відносно доводів позивача про те, що форма направлення на проведення спірної фактичної перевірки належить іншому виду перевірки позаплановій, суд зазначає наступне.

З метою удосконалення державного контролю за організацією і проведенням контрольно-перевірочної роботи Департаментом контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України (далі - Департамент) та його регіональними управліннями, за дотриманням суб'єктами господарювання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового та забезпечення єдиного порядку оформлення матеріалів таких позапланових перевірок на підставі частини 1 ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України (затвердженого наказом ДПА України від 10.02.2007 № 71) наказом Державної податкової адміністрації України від 21 серпня 2009 року № 453 затверджені Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів позапланових перевірок діяльності суб'єктів господарювання у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, парфумерно-косметичної продукції та лікарських засобів із використанням спирту етилового (далі - Методичні рекомендації № 453).

Вказаними методичними рекомендаціями № 453 встановлена форма направлення на проведення позапланової перевірки, у відповідності до якої відповідачем оформлене спірне направлення від 08.09.2011 року № 000383.

Разом з тим суд зазначає, що і фактична перевірка, і позапланова перевірка мають однакові загальні принципи такі перевірки не є запланованими перевірками. Здійснення цих перевірок проводяться державними податковими органами за наявності хоча б однієї обставин, визначених Податковим кодексом України (ст. 75 ПКУ). Відмінність фактичної перевірки від позапланової перевірки полягає у тому, що позапланова перевірка це документальна перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, тоді як фактична перевірка є перевіркою окремих господарських операцій у сфері торгівлі, перелік яких вже наведений вище за текстом цієї постанови.

При цьому, п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що направлення на перевірку (як документальної виїзної, так і фактичної перевірки) є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Як вже встановлено судом, відповідачем виписане спірне направлення на проведення фактичної перевірки позивача у межах компетенції, при цьому направлення містить підпис начальника Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Донецькій області та печатку цього органу державної податкової служби. Отже, вказане направлення (його форма та зміст) узгоджується з вимогами податкового законодавства.

Судом також не приймаються доводи позивача відносно того, що у звязку з реорганізацію Державної податкової адміністрації України на Державну податкову службу України назва відповідача у документах, що супроводжують перевірку (наказ, направлення) не відповідає дійсності, а тому є однією з підстав для визнання фактичної перевірки незаконною.

Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», яким визначено, що реорганізація міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади (у т.ч. - Державна податкова адміністрація України на Державну податкову службу України), встановлено, що після такої реорганізації центральні органи виконавчої влади є правонаступниками органів, які реорганізуються (п.5 Указу). При цьому, з огляду на податкове законодавство з урахуванням проведених змін і доповнень на сьогоднішній час вбачається наступне.

Так, Закон України від 04.12.1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в України» передбачає, що до системи органів державної податкової служби належить, зокрема: Державна податкова адміністрація України, а Положенням № 71 передбачається, що Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів функціонує як самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи у складі Державної податкової адміністрації України.

Отже, доводи позивача щодо належності відповідача до Державної податкової служби, а не Державної податкової адміністрації, не змінюють направлення діяльності цього органу державної податкової служби, його функцій, повноважень, та не впливають на обсяг дієздатності у спірних правовідносинах.

Виходячи з зазначеного суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо видання наказу від 08.06.2011 року № 255 та направлення від 08.09.2011 року № 000383 на проведення фактичної перевірки є правомірними та здійснені у межах своїх повноважень, а сама перевірка проведена на законних підставах, враховуючи інформацію щодо можливих порушень законодавства з боку в тому числі і позивача, отриману відповідачем від Відділу кримінальної міліції у справах дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

2. Щодо правомірності виявлених фактичною перевіркою порушень.

Як встановлено судом, за результатами фактичної перевірки ТОВ «Фобос-Віс» встановлені наступні порушення:

- нерозміщення наочної інформації, яка складається із відповідного графічного знаку та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!»

- роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

Так, в акті фактичної перевірки від 08.06.2011 року № 429/03/13478186 зазначено, що в приміщенні магазину, розташованому за адресою м. Горлівка, вул. Черняхівського, 82, який належить ТОВ «Фобос-Віс» курити заборонено, але не розміщена наочна інформація, яка складається з графічного знаку про заборону куріння та тексту «Куріння заборонено!», чим порушено ст. 15-2 Закону України № 481/95-ВР (із змінами і доповненнями).

З акту перевірки № 429/03/13478186 також вбачається, що він підписаний бухгалтером Петровською В.М. без зауважень та за відсутністю претензій до осіб, які здійснювали перевірку.

Згідно із статтею 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!».

Куріння зокрема заборонено у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності.

Згідно із статтею 17 Закону України № 481/95-BP за порушення наведеної норми цього Закону, а саме за нерозміщення наочної інформації про заборону куріння передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Частиною 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України. Конституцією України гарантовано право зайняття підприємницької діяльності, яка не заборонена законом (ст. 42). При цьому, нормою ст. 68 Конституції України передбачена обовязковість кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про порушення ТОВ «Фобос-Віс» вимог ст. 15-2 Закону України № 481/95-ВР в частині не розміщення графічного знаку про заборону куріння та тексту такого змісту: «Куріння заборонено!», що підтверджене матеріалами справи, та позивачем не спростовувалося. Таким чином, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відносно порушення в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (ЕККА), не зазначений у ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Фобос-Віс» мав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № 111427 від 22.09.2009 року з терміном дії з 24.09.2009 року по 24.09.2010 року, до якої було внесено ЕККА з фіскальним номером № 0573000524. За заявою позивача від 11.08.2010 року до зазначеної ліцензії внесений ЕККА з фіскальним номером № 0573000841.

У ході фактичної перевірки встановлено факти роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ЕККА, не зазначений у ліцензії на день перевірки. А саме, згідно контрольної стрічки від 10.08.2010 року (ЕККА з фіскальним номером № 0573000841) встановлені факти реалізації алкогольних напоїв (пряма мова:) «водка 1» за чеком № 0002 на суму 11,50 грн. та за чеком № 0003 на суму 10,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, зазначений ЕККА внесено до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями 11.08.2010 року, тобто після реалізації горілки за чеками №№ 0002 та 0003.

Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_4, 10.08.2010 року під час введення найменування товарів до реєстратору розрахункових операцій (РРО) нею помилково роздруковані чеки за № 0002 на суму 11,50 грн. та № 0003 на суму 10,00 грн. з назвою товару «водка» замість товару «Whiskas» на суму 11,50 грн. та «Kitecat» на суму 10,00 грн. У звязку із збігом вартості товару касир ОСОБА_4 не стала робити відміну проведеної розрахункової операції, а надала директору письмове пояснення щодо цього факту (а.с. 17).

Проте, позивач не зміг довести суду у документальному вигляді докази збігу вартості товару «Whiskas» та «Kiticat» з товаром «водка». Крім того, при проведенні перевірки до уваги осіб, які проводили перевірку, не було доведено факту наявності письмових пояснень продавця ОСОБА_4 щодо помилки, до того ж у позивача була можливість надати вказані пояснення у наступному (як вказано у акті перевірки до 09.06.2001 року), чого зроблено не було.

Пунктом 4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614 (далі - Порядок), скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача», крім цього, як передбачено пунктом 4.8 Порядку застосування РРО необхідно скласти акт про відміну помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа, акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Також згідно п. 5 Інструкції щодо заповнення «Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1 Порядку подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) - якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4 - 7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.

Отже, ТОВ «Фобос-Віс» не здійснені необхідні заходи щодо виправлення, як слідує з пояснень його представника, допущеної помилки.

Таким чином, судом критично оцінюються показання свідка та доводи представника позивача із приводу допущеної помилки, оскільки аналізуючи у сукупності всі наявні у справі докази суд дійшов висновку про відсутність помилки та наявність факту правопорушення у сфері оподаткування в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ЕККА, не зазначений у ліцензії.

Отже враховуючи, що електронно-контрольний касовий апарат з фіскальним номером № 0573000841 внесений до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями 11.08.2010 року, а розрахункові операції на реалізацію товару з назвою «водка» проведені 10.08.2010 року, суд дійшов висновку, що дії відповідача у визнанні встановленого факту порушенням вимог ст. 15 ПКУ та застосування до відповідача штрафу в розмірі 1000,00 грн. є обґрунтованими та правомірними. До того ж, як вже зазначено спірний акт фактичної перевірки підписаний з боку позивача без зауважень та за відсутністю претензій до осіб, які проводили перевірку.

Згідно зі ст. 17 Закону України № 481/95-ВР за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

З урахуванням наведеного дії відповідача із притягнення до відповідальності ТОВ «ФобосВіс» за правопорушення у сфері оподаткування в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ЕККА, не зазначений у ліцензії, є законними.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін, свідка з боку позивача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, не можна вважати належними доказами у справі, адже вони не містять вичерпної інформації, яка б об'єктивно обґрунтовувала незаконність акту відповідача, оскільки останній прийнятий у формальній відповідності до приписів діючого законодавства.

Таким чином, на думку суду спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 24 червня 2011 року № 0516710673-32189 на загальну суму у розмірі 4400,00 грн. (у т.ч. - 3400,00 грн. за нерозміщення наочної інформації, 1000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії) прийняте відповідачем обґрунтовано та на підставі діючого законодавства, відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій субєкта владних повноважень позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фобос-Віс» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Донецькій області про відміну та визнання протиправним рішення про застосування фінансових санкцій відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 07.09.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 09.09.2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.