Рішення № 18200958, 09.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

09.09.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06 вересня 2011р. справа №14/93

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

вул..Горького,40, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Приватного підприємства «Люсьєн»,

пр.Миру,151, кв.20, м. Чернігів, 14000

Про стягнення 435грн. 51коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт довіреність №28/3489 від 05.09.11р.

Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 384,46грн. за активну електроенергію згідно договору №6396 від 10.01.08р., 13,16грн. інфляційних нарахувань за період березень 2011р. липень 2011р., 4,85грн. три проценти річних за період з 11.03.11р. по 15.08.11р., 33,04грн. пені за період з 11.03.11р. по 15.08.11р.

Представник позивача в судовому засіданні надав клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні надав додаткові пояснення від 06.09.11р., в яких зазначив, що 03.03.11р. ПАТ «Чернігівобленерго»було надіслано відповідачу рекомендований лист №57/347 від 03.03.11р. з додатками, направлення рекомендованого листа підтверджується фіскальним чеком поштового звязку від 03.03.11р., що відповідно до п.4.1 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів»встановлено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку. Так, для пересилання місцевої кореспонденції встановлено строк Д+2 (без урахування вихідних днів обєктів поштового звязку), де Д день подання поштового відправлення до пересилання в обєкт поштового звязку, що згідно з п.4.2 «Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» при пересилання рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в п.4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день, що враховуючи вищевикладене, для пересилання місцевої рекомендованої кореспонденції встановлено строк Д+3. Позивач зазначає, що оскільки він та відповідач знаходяться в межах одного міста, то при розрахунку кінцевого терміну отримання відповідачем рекомендованого листа враховуються строки, передбачені для пересилання місцевої рекомендованої кореспонденції, у звязку з чим кінцевий термін отримання відповідачем рекомендованого листа від 03.03.11р. та дата отримання рахунку за активну електричну енергію №6396_02-2011 від 20.02.11р. є 07.03.11р., що відповідно до додатку №3 до договору про постачання електричної енергії №6396 від 10.01.08р. остаточний розрахунок проводиться не пізніше трьох днів з дня отримання рахунку, отже право ПАТ «Чернігівобленерго»на нарахування штрафних санкцій виникає з 11.03.11р., що 21.03.11р. ПАТ «Чернігівобленерго» було надіслано відповідачу рекомендований лист №57/449 від 21.03.11р. з додатками, що підтверджується фіскальним чеком поштового звязку від 21.03.11р., що кінцевий термін отримання відповідачем рекомендованого листа від 21.03.11р. 24.03.11р., дата отримання рахунку за активну електроенергію №6396_03-2011 від 20.03.11р. 24.03.11р, право ПАТ «Чернігівобленерго»на нарахування штрафних санкцій виникає з 28.03.11р. Крім того, позивачем надано розрахунки 3% річних за період з 11.03.11р. по 15.08.11р. в сумі 4,74грн., пені за період з 11.03.11р. по 15.08.11р. в сумі 32,70грн., інфляції за період з 11.03.11р. по 31.07.11р. в сумі 11,63грн.

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Ухвали про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача вказану у позовній заяві повернулася до суду з відміткою відділу поштового звязку за закінченням терміну зберігання.

Оскільки до повноважень господарського суду не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому, за загальним правилом особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, якщо ухвала суду надіслана на поштову адресу зазначену у позовній заяві.

З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копій ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресою вказаною в позовній заяві.

Незявлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, зясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго», ідентифікаційний код 22815333, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Горького,40, зареєстроване виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 22.05.1995р., підстава заміни свідоцтва про державну реєстрацію зміна найменування юридичної особи, дата заміни свідоцтва 20.04.2011р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1064105 0030 001479.

Відповідно до п.1.1 та 1.3 Статуту в новій редакції, зареєстрованої 20.04.11р. державним реєстратором, номер запису 1064105 0030 001479 Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії «Чернігівобленерго», та є правонаступником останнього по всьому майну, правам та обовязкам.

Згідно довідки №2376 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої 04.01.06р. головним управлінням статистики у Чернігівській області, приватне підприємство «Люсьєн», має статус юридичної особи, ідентифікаційний код 31275263, місцезнаходження пр-т Миру, 151, к.20.

10.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством енергопостачальна компанія «Чернігівобленерго», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір №6396 про постачання електричної енергії (далі - договір).

Згідно п.1 договору постачальник (позивач по справі) продає електричну енергію споживачу (відповідачу по справі) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6,0кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення додатку №4 «Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії»до договору №6396 від 10.01.08р. не фіксував та не заносив в «Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії»фактичні обсяги електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду з 21.01.11р. по 20.02.11р. та з 21.02.11р. по 20.03.11р., а також не отримував у постачальника рахунків на оплату спожитої електричної енергії.

Відповідно до умов додатку №4 до договору №6396 від 10.01.08р. постачальник має право самостійно, у вищевказаний термін, проводити зняття показань розрахункових приладів обліку, заносити в «Акт-звіт про зняття показань розрахункових приладів обліку електроенергії»та надавати на погодження відповідальній особі споживача.

Кількість спожитої відповідачем електроенергії за розрахунковий період з 21.01.11р. по 20.02.11р. (294 кВтгод) та за розрахунковий період з 21.02.11р. по 20.03.11р. (160 кВтгод) підтверджується відповідно актами контрольного огляду засобів обліку відповідача №1892-02 від 20.02.11р. та №1892-01 від 20.03.11р., які складені працівниками позивача.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання умов договору № 6393 від 10.01.08р. поставив за розрахунковий період з 21.01.11р. по 20.02.11р. відповідачеві 294 кВтгод електроенергії і виставив відповідачу рахунок за даний розрахунковий період №6396_02-2011 від 20.02.11р. на суму 262,33грн. За розрахунковий період з 21.02.11р. по 20.03.11р. позивачем відповідачеві поставлено 160 кВтгод електроенергії і виставлено рахунок за даний розрахунковий період №6396_03-2011 від 20.03.11р. на суму 147,68грн.

Всього відповідачем спожито електроенергії за вказані періоди на суму 410,01грн.

Відповідно до п.п.2.3.3 договору відповідач зобовязаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими в цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з умовами Додатку №3 «Порядок розрахунків»та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»до цього договору та діючого законодавства.

На виконання укладеного між сторонами Додатку №3 до договору відповідач зобовязався здійснювати оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 21 числа попереднього місяця по 20 число наступного місяця включно, остаточний розрахунок не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку.

У п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976, наведено визначення терміну операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та за наявності технічної можливості здійснюється їх оброблення, передавання і виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

В підтвердження направлення відповідачу рахунку №6396_02-2011 від 20.02.11р. позивачем надано копію листа №57/347 від 03.03.11р. та копію фіскального чеку від 03.03.11р. про направлення рекомендованого листа №1400014434463.

В підтвердження направлення відповідачу рахунку №6396_03-2011 від 20.03.11р. позивачем надано копію листа №57/449 від 21.03.11р. та копію фіскального чеку від 21.03.11р. про направлення рекомендованого листа №1402700885172.

Як вбачається із вищевказаних документів, позивач направляв відповідачу рахунки на оплату спожитої електроенергії рекомендованою кореспонденцією без поштового повідомлення про їх вручення адресату, а тому відсутні дані щодо дати (число, місяць, рік) отримання відповідачем вищезазначених рахунків.

У п.4 Додатку №3 до договору сторони встановили, що неотримання з вини споживача рахунку не звільняє його від сплати пені.

Згідно п.4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України від 12.12.2007р. №1149 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007р. за №1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового звязку, що для пересилання місцевої кореспонденції встановлено строк Д+2 (без урахування вихідних днів обєктів поштового звязку), де Д день подання поштового відправлення до пересилання в обєкт поштового звязку. Згідно з п.4.2 при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в п.4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що операційний день це є фактично робочий день, що при обліку строку доставки рекомендованої кореспонденції не враховуються вихідні дні обєктів поштового звязку, суд доходить висновку, що кінцевий термін отримання відповідачем рекомендованого листа №1400014434463 з датою відправки 03.03.11р. є 7.03.11р., а кінцевий термін отримання відповідачем рекомендованого листа №1402700885172 з датою відправки 21.03.11р. є 24.03.11р.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після спливу відповідної календарної дати або настання події, якою повязано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

За таких обставин, враховуючи приписи цивільного законодавства та умов договору №6396 від 10.01.08р. суд доходить висновку, що відповідач повинен був оплатити рахунок №6396_02-2011 від 20.02.11р. у строк 11.03.11р. включно, а рахунок №6396_03-2011 від 20.03.11р. оплатити у строк до 29.03.11р. включно.

Як свідчать матеріали справи, виставлені рахунки №6396_02-2011 від 20.02.11р. на суму 262,33грн., №6396_03-2011 від 20.03.11р. на суму 147,68грн. відповідач не оплатив, а тому прострочка виконання відповідачем зобовязань по оплаті рахунків за спожиту електроенергії відповідно виникла з 12.03.11р. та з 30.03.11р. Позивачем при визначенні кінцевого строку оплати відповідачем спожитої електроенергії безпідставно в операційні дні (п.4 додаткової угоди №3 до договору) враховані вихідні дні.

При визначенні остаточного розміру заборгованості відповідача позивачем врахована сума 25,55грн., яка рахується за даними позивача як залишок авансового платежу вчиненого відповідачем 12.02.08р. Тобто, заборгованість відповідача за активну електроенергію склала 384,46грн. (410,01грн.-25.55грн.), що підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду справи в суді відповідач у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів виконання зобовязань по оплаті вартості спожитої електроенергії в повному обсязі.

За таких обставин, борг в сумі 384,46грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочку оплати у сумі 33,04грн. за період з 11.03.11р. по 15.08.11р.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору передбачено відповідальність споживача за несвоєчасне внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 договору, з порушенням термінів визначених в Додатку №3, сплата постачальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобовязань щодо оплати спожитої електроенергії, суд доходить висновку, що пеня за прострочку оплати спожитої електроенергії підлягає стягненню частково в сумі 24грн.31коп. за період з 12.03.2011 року по 15.08.2011р. В решті стягнення пені вимоги позивача задоволенню не підлягають у звязку з тим, що останнім при розрахунку не враховано що з 10.08.10р. діє облікова ставка НБУ в розмірі 7,75% та не враховані дати фактичного виникнення прострочки оплати зі сторони відповідача по кожному рахунку.

Позивач просить стягнути з відповідача 13,16грн. інфляційних нарахувань за період березень 2011р. липень 2011р., 4,85грн. три проценти річних за період з 11.03.2011р. по 15.08.2011р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наведені позивачем розрахунки стягуваних сум, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 3% річних в сумі 4,66грн. за період з 12.03.11р. по 15.08.11р., в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 11,18грн. за період березень 2011р. липень 2011р. В решті стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань позовні вимоги задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю проведеного нарахування.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість за поставлену електричну енергію не сплатив, господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 384,46грн. боргу, 24грн.31коп. пені, 04грн.66коп. трьох процентів річних, 11грн.18коп. інфляційних нарахувань. В решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у звязку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 102грн.00коп. та 230грн.09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 253, 254, 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Люсьєн», (пр.Миру,151, кв.20, м. Чернігів, р/р 26000012826000 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Чернігів, МФО 531005, код 31275263) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»(м. Чернігів, вул. Горького, 40, поточний рахунок із спеціальним режимом використання №26032301102791 в філії ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553, ідентифікаційний код 22815333) 384грн. 46коп. боргу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Люсьєн», (пр.Миру,151, кв.20, м. Чернігів, р/р 26000012826000 в АКІБ «УкрСиббанк»м. Чернігів, МФО 531005, код 31275263) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»(м. Чернігів, вул. Горького, 40, р/р №26009301102791 в філії ЧОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 353553, ідентифікаційний код 22815333) 24грн.31коп. пені, 04грн.66коп. три проценти річних, 11грн.18коп. інфляційних нарахувань, 102грн.00коп. державного мита та 230грн.09коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

СуддяН.Ю. Книш

Повний текст рішення складено 09.09.2011р.