Рішення № 18200875, 05.09.2011, Господарський суд Чернігівської області

05.09.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

«05» вересня 2011 року справа № 7/97

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Ніжинського міжрайонного прокурора в інтересах держави

16600, м. Ніжин, вул. Овдіївська, 2

В особі: Товариства з обмеженою відповідальністю ?НіжинТеплоМережі?

16600, м. Ніжин, вул. Глібова, 1

До Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод»

16600, м. Ніжин, вул. Б. Хмельницького, 37

Про стягнення 50439,14 грн. Представники сторін:

Від позивача : ОСОБА_1 дов. № 01-07/402 від 10.03.2011 р. представик

Від відповідача : ОСОБА_2 довіреність №906 від 15.07.2011 р. юрисконсульт

Від прокуратури : Єреп В.В. прокурор відділу облпрокуратури посв. № 134 від 05.09.2007 р.

Суть спору:

Ніжинським міжрайонним прокурором подано позов в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради про стягнення на користь заснованого та функціонуючого на майновій власності ради Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніжин Тепло Мережі” з Відкритого акціонерного товариства “Ніжинський механічний завод” 48281,97 грн. боргу за поставлену теплову енергію за договором на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води № 382 від 24.10.2006, за період з 01.02.2011 р. по 30.06.2011 р., 1111,42 грн. пені, 615,52 грн. інфляційних та 430,23 грн. 3% річних.

Відповідач в відзиві на позов проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що доводи, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги в інтересах держави не відповідають вимогам законодавства. Відповідач посилається на Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. за №3-рп/99, відповідно до якого прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального Кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідач зазначив, що фактичним позивачем по справі є підприємство з приватною формою власності і прокурором помилково визначений орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в розумінні вимог рішення Конституційного суду України та на підставі зазначеного відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор проти клопотання відповідача заперечив, посилаючись на те, що позовна заява, як захід прокурорського реагування, заявлена в інтересах Ніжинської міської ради, як виконавчого її органу (ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування») на користь ТОВ «НіжинТеплоМережі».

Згідно рішення 12 сесії 24 скликання від 29.10.03 р. засновником «НіжинТеплоМережі»є КП «Ніжинтеплоенерго», яке засновано на власності Ніжинської територіальної громади, в особі уповноваженого органу Ніжинської міської ради. Відповідно до установчого договору статутний фонд Товариства становить 20000 грн. КП «Ніжинтеплоенерго»внесло 7800 грн., що становить 39 % статутного фонду. ТОВ «НіжинТеплоМережі»виступає правонаступником по зобовязанням КП «Ніжинтеплоенерго». Основним предметом діяльності ТОВ «НіжинТеплоМережі»є виробництво, транспортування, розподіл тепла на потреби опалення, гарячого водопостачання для населення, соціально-побутового забезпечення, субєктів господарювання.

Враховуючи вище викладене, прокурор зазначив, що дана позовна заява несе в собі захист економічних інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, так як заборгованість перед позивачем негативно впливає на відрахування орендної плати органу місцевого самоврядування, що створює перешкоду Ніжинській міській раді для реалізації соціально-економічного розвитку міста, а тому у звязку із незадовільним станом проплат за використану теплову енергію складається ситуація, коли ТОВ «НіжинТеплоМережі»не має змоги своєчасно розрахуватися за спожитий природній газ, що в свою чергу призводить до постійного відключення населення та обєктів соціально-побутового забезпечення життєдіяльності суспільства ( лікарень, шкіл, дитячих садків і т.д.) від тепломережі, зростання соціальної напруги в суспільстві, як наслідок численні звернення до органів державної влади зі сторони населення, юридичних осіб, а значить безпосередньо зачіпають державні інтереси та є підставою захисту цих інтересів органами прокуратури.

Вимоги в інтересах Ніжинської міської ради полягають в тому, що Ніжинська міська рада являється орендодавцем та власником майна, переданого в оренду ТОВ «НіжинТеплоМережі»з метою ефективного забезпечення тепловою енергією жителів міста Ніжин. Власником підприємства залишається територіальна громада в особі Ніжинської міської ради, а орендар користується ним протягом строку оренди. Один із співзасновників ТОВ «НіжинТеплоМережі»є КП «Ніжинтеплоенерго», що в свою чергу засноване на власності територіальної громади м. Ніжин в особі уповноваженого нею органу Ніжинської міської ради.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 р. за №3-рп/99 прокурор або його заступник має право самостійно визначати і обґрунтовувати в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді.

Суд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відхилив.

У судовому засіданні представник відповідача проти суми боргу не заперечив.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, відповідача та прокурора, суд

Встановив:

Між сторонами 24.10.2006 р. укладено договір № 382 на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води, відповідно до умов якого виробник (позивач) зобовязувався виробляти і постачати теплову енергію для опалення та гарячу воду, а споживач (відповідач) зобовязувався сплачувати за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача за встановленими тарифами в терміни передбачені договором. (п.1.1 договору №382 від 24.10.2006 р.)

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання не допускається (ст.. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1.2. та 1.3. договору тариф на послуги на момент укладання договору становить на опалення 259,52 грн./1 Гкал або 7,53 грн./1кв. метр. в опалювальний сезон. Розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) на момент укладання договору становить на опалення 1897,49 грн. (за 251,99 кв. метрів протягом опалювального сезону) + 4278 кв. метрів т/лічильника.

Згідно Постанови НКРЕ №1731 від 14.12.2010 р. та рішення Ніжинської міської ради № 37 від 27.01.2011 р. для ТОВ «Ніжин Тепло Мережі»затверджено нові тарифи на теплову енергію: для населення 255,65 грн. за 1Гкал (без ПДВ); для бюджетних установ 554,3 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

За період з лютого 2011 р. по червень 2011 р., включно, позивачем надано послуг та поставлено теплову енергію на загальну суму 75703,73 грн., що підтверджується актами про надання послуг та рахунками на оплату.

Відповідно до 6.5. договору розрахунки відповідача з позивачем за відпущену теплову енергію здійснюється щомісячно до 1 числа місяця, наступного за звітним місяцем за фактично спожиту теплову енергію.

Відповідач порушив умови договору за надані послуги розрахувався частково, що підтверджується розрахунком позивача та копіями платіжних доручень № 601 від 17.03.2011 р., №1319 від 20.05.2011 р, № 912 від 08.04.2011 р.

На день винесення рішення судом заборгованість відповідача склала 48281,97 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.07.2011 р.

Відповідач проти суми боргу не заперечив, доказів погашення даної суми не надав..

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 48281,97 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6.6. та п. 7.3.3. договору в редакції протоколу розбіжностей, за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.5. договору відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Прокурором предявлено до стягнення 1111,42 грн. пені за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 01.03.2011 р. по 05.07.2011 р.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Вимоги прокурора по стягненню пені є правомірними, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3.3. договору сторони обумовили, що за порушення порядку розрахунків, передбаченого п. 6.5. договору відповідач сплачує суму основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Прокурором предявлено до стягнення 430,23 грн. 3% річних за період з 01.03.2011 р. по 05.07.2011 р. та 615,52 грн. інфляційних за період з 01.03.2011 р. по 05.07.2011 р.

Відповідач не надав доказів сплати даної суми нарахувань.

Вимоги прокурора по стягненню 3% річних та інфляційних є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.525,526,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

1. Стягнути з «Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод», м. Ніжин, вул. Б.Хмельницького, 37 (р. 26005300610097 в «Банк «Демарк»м. Ніжин, МФО 353575, код 14312565) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?НіжинТеплоМережі?, м. Ніжин, вул. Глібова, 1 (р. 26006300001650 в ВАТ ?Банк ?Демарк? м. Чернігів, МФО 353575, код 32750668) 48281,97 грн. боргу, 1111,42 грн. пені, 430,23 грн. річних, 615,52 грн.. інфляційних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. Стягнути з «Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод», м. Ніжин, вул. Б.Хмельницького, 37 (р. 26005300610097 в «Банк «Демарк»м. Ніжин, МФО 353575, код 14312565) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській обл., символ звітності 095, код 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 504,39 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з «Відкритого акціонерного товариства «Ніжинський механічний завод», м. Ніжин, вул. Б.Хмельницького, 37 (р. 26005300610097 в «Банк «Демарк»м. Ніжин, МФО 353575, код 14312565) в доход державного бюджету (р. 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 236 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду у судах.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Скорик

Повне рішення складено 06.09.2011 р.