Рішення № 18200773, 26.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 липня 2011 року справа № 6/63

за позовом: першого заступника прокурора м. Чернігова,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави

в особі: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

вул. О. Теліги, 8/58А/59, м. Київ,

в особі: Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки

фермерських господарств,

пр. Миру, 14, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: фермерського господарства „Еліта”,

вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область,

про стягнення 12021,75 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 директор, довіреність №165 від 15.04.2011 року,

від відповідача: не зявився,

прокурор: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Першим заступником прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подано позов до фермерського господарства „Еліта” про стягнення 10000 грн. неповернутої фінансової допомоги, отриманої відповідачем згідно договору №4 від 02.07.2009 року про надання фінансової підтримки фермерському господарству, 1093,80 грн. пені, 720 грн. інфляційних втрат та 207,95 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, а всього 12021,75 грн.

Прокурор в судове засідання не зявився, заяв та клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка старшого помічника прокурора м. Чернігова Курило Я.М., яка міститься в матеріалах справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Відповідач заяв та клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір №4 про надання фінансової підтримки фермерському господарству.

Згідно розділу 1 договору позивач зобовязується надати фінансову підтримку на поворотній основі фермерському господарству в сумі 49500 грн., а відповідач зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 3.4.3 договору відповідач зобовязаний повернути кошти фінансової підтримки до Чернігівського відділення Укрдержфонду згідно з встановленим графіком:

-до 20 червня 2010 року в сумі 10000 грн.;

-до 20 червня 2011 року в сумі 10000 грн.;

-до 20 червня 2012 року в сумі 10000 грн.;

-до 20 червня 2013 року в сумі 10000 грн.;

-до 20 червня 2014 року в сумі 9500 грн.

Прокурором заявлені позовні вимоги за неповернення коштів фінансової підтримки, строк по поверненню яких передбачений до 20 червня 2010 року.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку прострочення терміну виконання зобовязання по поверненню коштів фінансової підтримки, відповідач зобовязаний сплатити позивачу суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу.

Згідно п. 5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 49500 грн. фінансової підтримки, що підтверджується копією платіжного доручення №4 від 14.07.2009 року, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач не виконав свої зобовязання в строк, передбачений умовами договору.

Доказів повернення фінансової підтримки в сумі 10000 грн., термін сплати якої передбачений до 20.06.2010 року, відповідач також не надав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином”.

Статтею 525 Цивільного кодексу передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача фінансової підтримки, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобовязання повернути надану фінансову підтримку в строки, передбачені договором.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по поверненню наданої фінансовою підтримки в сумі 10000 грн. термін оплати якої передбачений до 20.06.2010 року.

Відповідно до п. 5.2 договору сторони домовилися, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки відповідач сплачує позивачу пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно.

Враховуючи, що відповідачем не сплачено суму фінансової підтримки в сумі 10000 грн. у термін, визначений умовами договору, а саме до 20 червня 2010 року, позивачем на підставі п. 5.2 договору правомірно нараховано відповідачу пеню за період прострочення платежу з 20.06.2010 року по 01.03.2011 року в сумі 1093,80 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку прострочення терміну виконання зобовязання по поверненню коштів фінансової підтримки, відповідач зобовязаний сплатити позивачу суму заборгованості з урахуванням встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за весь період прострочення платежу.

Позивачем нараховано та предявлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період: „перший місяць прострочення, другий місяць прострочення, третій місяць прострочення та останній місяць прострочення”, - в сумі 720 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 20.06.2010 року по 01.03.2011 року у розмірі 207,95 грн.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних і в разі, якщо обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Господарський суд Чернігівської області здійснив перевірку розрахунку пені та трьох відсотків річних, заявлених до стягнення позивачем, та дійшов висновку що його розрахунки відповідають чинному законодавству та матеріалам справи.

Позовні вимоги в частині стягнення 720 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Ухвалами суду від 21.06.2011 року та 19.07.2011 року суд вимагав від позивача надати розгорнутий розрахунок інфляційних втрат. Позивач та перший заступник прокурора м. Чернігова вимоги суду не виконали, розрахунок інфляційних втрат, складений відповідно до матеріалів справи та чинного законодавства, не надали, чим позбавили суд можливості встановити правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення 720 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача підлягає стягненню 10000 грн. боргу, 1093,80 грн. пені та 207,95 грн. 3% річних.

В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства „Еліта” (вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область, р/р 26006179977 в Борзнянському відділенні ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код 30513662) на користь Чернігівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (пр. Миру, 14, м. Чернігів, р/р 37113018000996 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 21402205) 10000 грн. боргу, 1093,80 грн. пені та 207,95 грн. трьох відсотків річних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фермерського господарства „Еліта” (вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область, р/р 26006179977 в Борзнянському відділенні ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код 30513662) до державного бюджету м. Чернігова (р/р 31111095700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код платежу 22090200, символ звітності 095) 113,02 грн. державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з фермерського господарства „Еліта” (вул. Жовтнева, 27, с. Ядути, Борзнянський район, Чернігівська область, р/р 26006179977 в Борзнянському відділенні ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 380805, код 30513662) до державного бюджету м. Чернігова (р/р 31210264700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264) 236 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Суддя Ж.В. Блохіна

26.07.11