Рішення № 18200405, 13.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р. Справа № 5023/5734/11

вх. № 5734/11

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

при секретарі судовогозасідання Вишневський О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 27 від 24.07.2009р.);

3-ї особи <Текст >відповідача - не з'явився;

3-ї особи - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.07.2011р.);

розглянувши справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр", м.Дніпропетровськ, 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда", с.Караван Нововодолазького району Харківської області,

3-я особа - Публічне акціонерне товариство "Племінний Завод "Червоний Велетень", с.Першотравневе Зміївського району Харківської області,

про вилучення товару

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр", м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовною заявою про вилучення у відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надежда", с.Караван Нововодолазького району Харківської області, та передання позивачеві зерна пшениці VI класу в кількості 1788,892 т. та зерна соняшнику в кількості 49,00 т. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2011р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/5734/11 та розгляд справи призначено на 02.08.2011р. о 10:30 год. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Публічне акціонерне товариство "Племінний Завод "Червоний Велетень", с.Першотравневе Зміївського району Харківської області.

У позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на зерно пшениці VI класу в кількості 1502,253 т., та на зерно соняшнику в кількості 49,820 т.

Розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, заявлене у позовній заяві, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи суд має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776, суд, при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що клопотання позивача не обґрунтоване належними доказами, порушує права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, та позивачем не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача, як необґрунтованому.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.08.2011р. було задоволено клопотання третьої особи про зміну її статусу з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Розгляд справи було відкладено на 23.08.2011р. о 10:00 год., у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.08.2011р. строк розгляду справи № 5023/5734/11 було продовжено за клопотанням представника позивача на 15 днів - по 26.09.2011р. Розгляд справи відкладено на 13.09.2011р. об 11:30 год. у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи у судове засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.09.2011р., представники позивача та відповідача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів по справі, а саме: у ДП "Держреєстри України" - інформації щодо ТОВ "Надежда" про оприходування бланків складських квитанцій в квітні 2009 року; у Харківській обласній хлібній інспекції - інформації щодо того, чи був сертифікований елеватор ТОВ "Надежда" станом на 10.04.2009р. та чи мав право відповідач видавати складські квитанції; у ТОВ "Надежда" - звіти по зерновому складу елеватору за 2009 рік; ваговий та лабораторний журнали елеватору, технічний регламент, згідно з яким функціонує елеватор.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

З наданого позивачем клопотання не вбачається, які саме обставини перешкоджають наданню зазначених доказів, а саме не надано доказів звернення позивача до відповідних юридичних осіб з метою отримання цих доказів та відмови у їх наданні.

За таких обставин, суд вважає клопотання позивача належно не обґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився; витребувані судом документи не надав; про причину неявки суд не повідомив; про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

20.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр" (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством "Племінний завод "Червоний Велетень" (треттьою особою) було укладено Договір купівлі-продажу № 31-п/09, згідно умов якого позивач (покупець) отримав право власності окрім іншого на зерно пшениці VI класу в кількості 1502,253 т., та на зерно соняшнику в кількості 49,820 т., які на момент укладення зазначеного Договору знаходилися на зберіганні у ТОВ "Надежда".

Вартість майна, переданого у власність позивача за вказаним Договором була визначена в специфікації № 1 до Договору купівлі-продажу № 31-п/09 від 20.02.2009р.

Листом № 110 від 08.04.2010р. ВАТ ПЗ "Червоний Велетень" (продавець) повідомив ТОВ "Надежда" (відповідача) про необхідність переоформлення права власності на позивача (покупця).

Актами відповідача від 08.04.2009р. № 41-42 про перерахування отриманого хлібоприймальним підприємством зерна та насіння з одного виду надходжень у другий (склад силосна башня) було проведено заміну поклажодавця з ВАТ ПЗ "Червоний Велетень" на ТОВ "Приват-Агроцентр".

10.04.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір складського зберігання зерна № 57 від 10.04.2009р. Згідно умов п.1.1. Договору зберігання, позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання зерно, яке є власністю позивача.

Відповідно до п.7.1. Договору зберігання, позивачем на зберігання відповідачу була передана пшениця VI класу в кількості 1488,892 т., та соняшник у кількості 49,00 т.

Як вказує позивач, факт прийняття на зберігання відповідачем від позивача зерна пшениці VI класу в кількості 1488,892 т. і соняшника у кількості 49,00 т. підтверджується складськими квитанціями на зерно № 284 від 10.04.2009р.(серія АН № 037998) та № 287 від 10.04.2009р. (серія АН 16037999).

Позивач зазначає, що протягом 2009 - 2010 року позивач неодноразово намагався вивезти зерно з елеватора ТОВ "Надежда", але всі спроби представників позивача відвантажити сільськогосподарську продукцію виявилися марними. Працівники відповідача пояснювали неможливість відвантаження сільськогосподарської продукції відсутністю на робочому місці головного бухгалтера та директора ТОВ "Надежда".

09.11.2010р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 77-юр./10) з вимогою відвантажити сільськогосподарську продукцію що є власністю позивача, а саме - 1500 т. пшениці 6 класу та 49 т. соняшника.

Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Посилаючись на те, що відповідач злісно ухиляється від виконання господарських зобов'язань, внаслідок чого суттєво порушуються майнові права та інтереси позивача, останній звернувся до господарського суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, на підтвердження факту перерахування отриманого хлібоприймальним підприємством зерна та насіння з одного виду надходжень у другий (заміна поклажодавця з ВАТ ПЗ "Червоний Велетень" на ТОВ "Приват-Агроцентр") позивачем надані копії Актів від 08.04.2009р. №№ 41-42.

Проте, з цих копій Актів вбачається, що вони не підписані директором елеватора Строгановим С.О. та не скріплені печаткою ТОВ "Надежда". Оригіналів даних документів суду для огляду не надано.

На підтвердження факту прийняття на зберігання відповідачем від позивача зерна пшениці та соняшнику позивач надав копії складських квитанцій на зерно № 284 від 10.04.2009р. (серія АН № 037998) та № 287 від 10.04.2009р. (серія АН № 037999). Оригіналів даних складських квитанцій позивачем суду не надано через їх відсутність. Як пояснив позивач, дані копії складських квитанцій були зроблені позивачем з копій цих документів, отриманих через факсимільний звязок.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належним чином факту отримання відповідачем на зберігання зерна пшениці та соняшнику, який належить позивачеві.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 7.2. Договору складського зберігання зерна № 57 від 10.04.2009р., строк зберігання був встановлений сторонами до 15.06.2009р. При цьому, поклажодавець повинен вивезти все належне йому зерно не пізніше встановленої дати.

Проте, позивач у встановлений строк зерно не вивіз, а звернувся до відповідача з вимогою відвантажити сільськогосподарську продукцію, що є власністю позивача, лише 09.11.2010р.

Пунктом 7.5. Договору складського зберігання встановлено, що при знаходженні зерна на зберіганні строком більше одного календарного місяця після закінчення встановленого Договором строку зберігач (відповідач) має право продати зерно на конкурсних засадах за ринковими цінами. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажлдавцю за вирахуванням сум, належних зберігачеві на відшкодування наданих ним послуг, а також витрат, пов'язаних з реалізацією зерна.

З урахуванням викладеного, суд визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агроцентр" щодо вилучення у відповідача зерна необґрунтованими, безпідставними, такими, що не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови у позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

У позові відмовити повністю.

Суддя (підпис< Текст >Шатерніков М.І.

Повне рішення складено "15" вересня 2011 року.