Рішення № 18200340, 09.09.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.09.11 Справа № 5021/1935/2011. За позовом: Приватного підприємства «Інтерзнак», м. Херсон

до відповідача: Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Суми

про стягнення 78303 грн. 08 коп.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Макотренко М.Г.

від відповідача: Маківський О.В.

при секретарі судового засідання Мелащенко І.М.

Розгляд справи розпочато 17.08.2011р., за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладався до 08.09.2011р. об 10 год. 00 хв., у звязку з необхідністю додаткового вивчення матеріалів справи та витребування у сторін інших доказів, у судовому розгляді даної справи огошувались перерви до 08.09.2011р. об 11 год. 30 хв. та до 09.09.2011р. об 10 год. 00 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 78303 грн. 06 коп., яка виникла станом на 01.07.2011р., відповідно до договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2010р., укладеного між сторонами, а саме: вартість товару в сумі 59766 грн. 91 коп., вартість транспортних послуг в сумі 4140 грн., пеня в сумі 7152 грн. 01 коп., штраф в сумі 4183 грн. 68 коп., 3% річних в сумі 1724 грн. 23 коп., інфляційні збитки в сумі 5476 грн. 23 коп., а також державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву № 07-04/677 від 07.09.2011р., в якому зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені, 7 % штрафу, 3 % річних та індексу інфляції, оскільки, на думку відповідача, ПП «Інтерзнак» само створило умови для нарахування штрафних санкцій, позивач не своєчасно надавав відповідачеві рахунки та фактично унеможливив своєчасну оплату поставленого товару. Крім того, відповідач у відзиві на позов навів власний розрахунок пені та 3 % річних, відповідно до якого сума пені складає 4683 грн. 11 коп. та сума 3 % річних складає 1620 грн. 67 коп., а також зазначив, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені за укладеним між сторонами договором.

Позивач подав уточнення до позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 49766 грн. 91 коп., суму інфляції в розмірі 5476 грн. 23 коп., пеню в розмірі 7152 грн. 01 коп. та 3 % річних в розмірі 1464 грн. 37 коп., проте в судовому засіданні яке відбулося 09.09.2011р. представник позивача погодився з розрахунком суми пені та 3 % річних наведеним відповідачем у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято дане уточнення позивача та вищевказаний розрахунок відповідача суми пені та 3 % річних до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 07-04/30-4, згідно якого Приватне підприємство «Інтерзнак» зобовязувалося на умовах даного договору виготовити та передати у власність покупцеві в особі філії Глухівський ДЕД Дочірнього підприємства Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», товар, у відповідності до специфікації до укладеного між сторонами договору, а відповідач в свою чергу зобовязувався сплатити за товар.

Згідно із пп. 2.1 п. 2 договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2011р. та специфікації до вказаного договору, вартість товару складає 59766 грн. 91 коп., в тому числі ПДВ, а вартість транспортних послуг з урахуванням ПДВ складає 4140 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач передав відповідачеві у власність товар, на умовах укладеного між сторонами у справі договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2010р., на загальну суму 55626 грн. 91 коп. та надав відповідні рахунки для оплати вартості товару та транспортних послуг, а відповідач порушив свої зобовязання, вартість товару оплатив частково в сумі 10000 грн., і станом на 01.07.2011р. має заборгованість перед позивачем в сумі 49766 грн. 91 коп., чим порушив умови вказаного договору, чинне законодавство України, права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідач суму боргу визнає в судовому засіданні, проте заперечує проти задоволення позову в частині стягнення пені, 7 % штрафу, 3 % річних та індексу інфляції, посилаючись на те, що договором купівлі-продажу передбачено лише нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Під час судового слухання даної справи судом встановлено, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору, передав відповідачу, на підставі видаткової накладної № 14 від 15.06.2010р., дорожні знаки: 5.59 в кількості 6,616 м.кв., рамну опору РМГ- 6 в кількості 2шт. на загальну суму 55626 грн. 91 коп., а відповідач в особі ОСОБА_1 отримав вказаний товар на підставі довіреності № 0553 від 15.06.2010 року.

Згідно акту прийняття-передачі робіт (надання послуг) № 19 від 15.06.2010р. відповідачем також прийняті надані йому позивачем транспортні послуги на суму 4140,00 грн., в тому числі ПДВ - 690,00 грн.

Відповідно до пп. 6.1 п. 6 договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2010р., укладеного між сторонами у справі, позивач виставляє відповідачеві рахунок на кожну партію товару, а на підставі підписаного між сторонами акту наданих транспортних послуг - рахунок на виконані роботи.

Згідно із пп. 6.2 п. 6 даного договору, відповідач зобовязується сплатити рахунки шляхом перерахунку на банківський рахунок позивача 50% від суми фактичної заявки за кожну партію в якості передплати, а кінцевий розрахунок за отриманий товар та сплату наданих, транспортних послуг покупець робить на протязі 30 днів з дня отримання товару.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, по договору купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього визначену грошову суму.

Частиною 1 статті 692 вказаного Кодексу, передбачено зобовязання покупця сплатити за товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами господарського законодавства не встановлений інший строк сплати за товар, а ч. 3 даної статті передбачає право продавця у випадку прострочення сплати за товар вимагати сплату за товар та сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

Суду надано на огляд оригінали, а копії приєднано до матеріалів справи, видаткової накладної № 14 від 15.06.2010р., довіреності № 0553 від 15.06.2010 року та акту прийняття-передачі робіт (надання послуг) № 19 від 15.06.2010р., які підтверджують факт отримання відповідачем товару на суму 55626 грн. 91 коп. та транспортних послуг на суму 4140 грн. наданих позивачем у справі, а відповідач відповідно до довідки ПП «Інтерзнак», 25.02.2011р. частково оплатив заборгованість перед позивачем в сумі 10000 грн., і станом на 01.07.2011р. загальна сума боргу складає 49766 грн. 91 коп.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений термін його виконання, то воно повинно бути виконано в цей термін, а згідно із ст. 612 даного Кодексу, боржник є таким, що прострочив, якщо він не розпочав виконання зобовязань або не виконав його в термін, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості та визнано у судовому засіданні факт існування боргу за укладеним між сторонами договору, тому, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 49766 грн. 91 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі вищевикладених правових норм.

Позивач відповідно до позову просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 7 % за прострочку виконання умов, укладеного між сторонами договору, в сумі 4183 грн. 68 коп.

Проте, суд дійшов висновку, що дані вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4183 грн. 68 коп. задоволенню не підлягають, оскільки умовами договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2010р., укладеного між сторонами у справі, не передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у вигляді 7 % штрафу.

Позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання в розмірі 4683 грн. 11 коп. у відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, яка визначає, що у разі невиконання або не належного виконання зобовязання боржником, він зобовязаний сплатити кредиторові неустойку.

Згідно з ч. 2 ст. 258 вищевказаного Кодексу, позовна давність строком один рік встановлена для стягнення недотримки (штрафу, пені).

За умовами договору (пп. 6.2 п. 6), кінцевий розрахунок за поставлений товар відповідач повинен був виконати впродовж 30 днів після його отримання, відповідач отримав товар і йому були надані для сплати два рахунки, а тому відповідач зобовязаний був виконати оплату в сумі 59766 грн. 91 коп. з 15.06.2010р. до 14.07.2010р.

Відповідно до пп. 8.3 п. 8 договору купівлі-продажу № 07-04/30-4 від 30.04.2010р., в разі затримки оплати, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості не сплачених отриманих товарів чи послуг.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 4683 грн. 11 коп. за період з 15.07.2010р. по 15.01.2011р., передбачені умовами договору, нараховані в межах строку позовної давності, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 1620 грн. 67 коп. 3% річних та 5476 грн. 23 коп. інфляційних збитків за період з 15.07.2010р. по 30.06.2011р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При зазначених обставинах, вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 49766 грн. 91 коп., пені в сумі 4683 грн. 11 коп., 3 % річних в сумі 1620 грн. 67 коп. та інфляційних збитків в сумі 5476 грн. 23 коп., а в іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Сумський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (40002, м. Суми, вул. Роменська, буд. 79/2, код 31931024) на користь Приватного підприємства «Інтерзнак» (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км; р/р 26009181638, в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Херсон, МФО 380805, код 36505526) 49766 грн. 91 коп. боргу, 4683 грн. 11 коп. пені, 1620 грн. 67 коп. - 3 % річних, 5476 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 618 грн. 59 коп. державного мита та 186 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 12.09.2011р.