36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
15.09.2011р.Справа № 18/2349/11
за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1,37000
про стягнення грошових коштів в сумі 37 719,22 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Калина О.І.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 37719,22 гривень, з яких сума основного боргу 18 291,30 гривень, пеня 18 291,30 гривень, збитки від інфляції 843,54 гривень, 3% річних 293,08 гривень за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №535 від 29.09.2005 року.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судові засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, хоча був належним чином повідомлений про місце дату та час проведення судового засідання (поштове повідомлення в матеріалах справи).
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на вищевикладене, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи суд встановив, що 29 вересня 2005 року між Обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго", м. Лубни (надалі Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі Відповідач) було укладено договір № 536 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір).
Відповідно до п. 1 вказаного договору "Теплопостачальна організація" (Позивач) взяла на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень "Споживача" (Відповідач) до межі розподілу будівель магазин по вул. Червоноармійська, 155а, м. Пирятин.
В пункті 20 Договору, зазначено, що даний договір заключний для опалення на період з 29 вересня 2005 року по 15 жовтня року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд, а щодо проведення розрахунків за теплопостачання діє до повної сплати заборгованості.
Згідно п. 13 Договору, Відповідач зобов'язувався сплачувати за опалення та гаряче водопостачання за затвердженим тарифом в строк до 30 числа поточного місяця.
В порушення взятих на себе за Договором зобов'язань Відповідач лише частково розраховувався за відпуск теплової енергії на суму 200,00 гривень, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 18491,30 гривень за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 3).
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 37719,22 гривень з яких сума основного боргу 18 291,30 гривень, пеня 18 291,30 гривень, збитки від інфляції 843,54 гривень, 3% річних 293,08 гривень, яку і просить стягнути Позивач.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі вищевикладеного, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 13 Договору передбачено, що у випадку не оплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". Ст.1 Закону України визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.
Згідно ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене та неналежне виконання зобов'язань по Договору, Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 30257,07 гривень за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 3), та заявлено до стягнення 18 291,30 грн. (з огляду на положення вищевказаного Закону).
Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, якою передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 843,54 грн. інфляційних та 293,08 гривень річних.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1,37000, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (вул. Чкалова, 17, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область,37500, р/р 260391319536, МФО 331520 в Полтавській філії АБ "Укргазбанк", код ЄДРПОУ 05541083) сума основного боргу 18 291,30 гривень, пеню 18 291,30 гривень, збитки від інфляції 843,54 гривень, 3% річних 293,08 гривень, судові витрати по розгляду справи - державне мито в сумі 377,19 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯТимощенко О.М.
Судове рішення № 18200284, Господарський суд Полтавської області було прийнято 15.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/2349/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: