Рішення № 18200053, 12.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2011 р.Справа № 28/17-2356-2011 За позовом Санаторій Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Одеський";

до відповідача Приватне підприємство "ОМД"

про розірвання договору про спільну діяльність та виселення

Головуючий суддя:Гуляк Г.І.

Судді:Меденцев П.А.

Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за дорученням;

Від відповідача: ОСОБА_2 за дорученням;

СУТЬ СПОРУ: позивач Санаторій Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський», звернувся з позовом до відповідача Приватне підприємство «ОМД», про розірвання договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року та виселення відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3.

Ухвалою суду від 17 червня 2011 року порушено провадження у справі № 28/17-2356-2011 за позовом Санаторія Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»до відповідача Приватне підприємство «ОМД», про розірвання договору про спільну діяльність та виселення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 1 серпня 2011 року справу № 28/17-2356-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 1 серпня 2011 року визначено склад колегії суддів для колегіального розгляду справи №28/17-2356-2011: головуючий суддя - Гуляк Г.І., судді: Меденцев П.А., Д'яченко Т.Г.

Санаторій Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»позовну заяву підтримує, наполягає на задоволені судом позовних вимог.

Приватне підприємство «ОМД»згідно відзиву від 18 липня 2011 року позов не визнає.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

29 липня 2004 року між Санаторієм Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський» /далі за текстом позивач/ та Приватним підприємством «ОМД»/далі за текстом відповідач/ було укладено договір про спільну діяльність /далі за текстом - договір/ строком до 01 січня 2030 року.

У п. 1.1. договору визначено, що для поліпшення послуг, які надаються санаторно-курортним закладом, а також для більш ефективного використання державного майна сторони за даним договором зобовязуються шляхом обєднання майна та грошових коштів спільно діяти в лікувально-оздоровчої сфері для досягнення найбільш ефективного забезпечення лікування та оздоровлення населення, підвищення рівня надаваємих громадських послуг та досягнення інших цілей, передбачених статутами обох сторін.

Згідно п. 1.2. договору позивач вносить у спільну діяльність Будівлю № 1 (адміністративний корпус), а відповідач фінансує проведення ремонту та використовує спільне майно.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що договір про спільну діяльність від 29.07.2004р. було укладено саме для ефективного використання державного майна (Будівлі № 1) в лікувально-оздоровчої сфері та забезпечення лікування і оздоровлення населення, про що зазначено у договорі, але позивач дізнався, що відповідач здійснив переобладнання нерухомого майна (адміністративна Будівля № 1, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3), яке позивач передав у якості свого внеску, у готель та використовує його для надання готельних послуг.

За таких обставин позивач вважає, що відповідачем було порушено істотні умови договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року, в звязку з чим позивач просить господарський суд Одеської області розірвати цей договір.

Позивач також зазначив, що по договору про спільну діяльність він передав відповідачу для використання Будівлю № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3 та з урахуванням позовної вимоги про розірвання договору про спільну діяльність в звязку з істотним порушенням умов договору відповідачем, позивач просить господарський суд Одеської області виселити відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3.

В заперечення на позовну заяву санаторію Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»Приватне підприємство «ОМД»надало суду відзив у якому відповідач зазначив, що на виконання умов договору про спільну діяльність від 29.07.2004р. відповідачем були проведені ремонтні роботи Будівлі № 1, а сама будівля використовується у спільних цілях для залучення та розміщення осіб, які звертаються до санаторію «Одеський».

За таких обставин відповідач вважає, що він розширив сферу застосування лікувально-оздоровчих послуг, що надаються санаторієм серед більшого кола споживачів, що створило передумови для досягнення сторонами основної мети договору про спільну діяльність від 29.07.2004р. отримання прибутку, в звязку з чим відповідач вважає, що він не порушував істотні умови договору про спільну діяльність від 29.07.2004р., що на думку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позову позивача.

Стосовно позовної вимоги позивача про виселення відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, відповідач зазначив, що з урахуванням розяснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з укладенням і виконанням договорів спільної діяльності» від 28.04.1995р. № 02-5/302 (зі змінами та доповненнями) та з урахуванням положень ЦК України, а саме ст. ст. 1130, 1132 ЦК України, Будівля № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, являється спільним майном сторін про договору про спільну діяльність від 29.07.2004р., а відповідно виселення відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, призведе до порушення прав відповідача на спільну часткову власність на обєкт договору про спільну діяльність, тим більше, що частки сторін виділено в натурі не було.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у справі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин повноту їх зясування і доведеність, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог Санаторія Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»за таких обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 1131 ЦК України зазначено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Як встановлено судом, 29 липня 2004 року між Санаторієм Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський» та Приватним підприємством «ОМД»було укладено договір про спільну діяльність строком до 01 січня 2030 року.

У п. 1.1. договору сторони визначили предмет та мету цього договору для поліпшення послуг, які надаються санаторно-курортним закладом, а також для більш ефективного використання державного майна сторони за даним договором зобовязуються шляхом обєднання майна та грошових коштів спільно діяти в лікувально-оздоровчої сфері для досягнення найбільш ефективного забезпечення лікування та оздоровлення населення, підвищення рівня надаваємих громадських послуг та досягнення інших цілей, передбачених статутами обох сторін.

Отже, сторони чітко визначили предмет та мету договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року поліпшення послуг, які надаються санаторно-курортним закладом, ефективне використання державного майна у лікувально-оздоровчій сфері.

Пунктом 2.2. статуту позивача визначено предмет діяльності позивача лікування, діагностика та реабілітація військовослужбовців, службовців МНС України, членів їх сімей, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рятувальників МНС України, а також осіб, які потребують санаторно-курортного лікування і оздоровлення, реабілітації хворих і постраждалих, проведення і впровадження в практику медичних і наукових досліджень, спрямованих на розвиток медичної реабілітації, курортології та фізіотерапії тощо.

За таких обставин суд не приймає до уваги ствердження відповідача, що використання ним Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, для розміщення осіб, створило передумови для досягнення сторонами основної мети договору про спільну діяльність від 29.07.2004р. отримання прибутку, так як метою договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року є ефективне використання державного майна у лікувально-оздоровчій сфері.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що за договором сторони домовилися спільно діяти в лікувально-оздоровчої сфері для забезпечення лікування і оздоровлення населення, що відповідає статуту позивача та визначено у предметі договору, колегія суддів приходить до висновку, що умови договору спільну діяльність від 29 липня 2004 року про ефективне використання державного майна (Будівлі № 1) в лікувально-оздоровчої сфері та забезпечення лікування і оздоровлення населення є істотними і при укладенні договору позивач розрахував на те, що відповідач відповідно до п. 1.1., п. 1.2. договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року буде ефективно використовувати державне майно в лікувально-оздоровчої сфері.

Згідно витягу з наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України (по особовому складу) від 26 травня 2011 року № 502 «Про створення комісії МНС України та проведення перевірки»(наданого позивачем), з метою проведення контролю за передачею державного майна санаторію МНС України «Одеський», було утворено комісію МНС, на період роботи комісії головного лікаря санаторію МНС України «Одеський»ОСОБА_3 було тимчасово відсторонено від виконання обовязків за посадою з покладенням виконання обовязків головного лікаря санаторію МНС України «Одеський»на період роботи комісії на Полюляха Р.А. та було проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства України при здійснені передачі державного майна.

За результатами перевірки, виконуючий обовязки головного лікаря санаторію МНС України «Одеський»Полюлях Р.А. видав лист № 257 від 15.07.2011р., у якому зазначено, що Приватне підприємство «ОМД»неналежним чином виконує свої зобовязання за договором про спільну діяльність від 29 липня 2004 року, участь в лікувально-оздоровчому процесі не приймає, державне майно ефективно не використовує Будівля № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, переобладнана та використовується Приватним підприємством «ОМД»як готель.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач по договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року використовує Будівлю № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, як готель, при цьому відповідач у відзиві на позов зазначив, що Будівля № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, використовується у спільній діяльності для залучення та розміщення осіб.

За таких обставин колегія суддів доходить до висновку, що відповідач в супереч та в порушення договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року, використовує Будівлю № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, як готель, що є істотним порушенням договору, в звязку з чим суд задовольняє позовну вимогу позивача про розірвання договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року укладений між позивачем та відповідачем.

Враховуючи, що по договору про спільну діяльність позивач передав відповідачу для використання Будівлю № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3 та з урахуванням того, що судом задоволена позовна вимога позивача про розірвання договору про спільну діяльність в звязку з істотним порушенням умов договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року відповідачем, суд задовольняє позовну вимогу про виселення відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 329 ЦК України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Договір про спільну діяльність від 29 липня 2004 року укладений між позивачем та відповідачем не передбачає переходу права власності державного майна (Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3) до відповідача, а відповідно, відповідач не може набути право власності на це майно по договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року, і за цим договором відповідач не стає співвласником державного майна Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, в звязку з чим колегія суддів не приймає до уваги ствердження відповідача, що при задоволенні позовної вимоги позивача про виселення відповідача з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, будуть порушенні права відповідача як співвласника державного майна Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3. При цьому згідно п. 11.2. договору про спільну діяльність від 29 липня 2004 року, у випадку розірвання договору за заявою однієї сторони у випадку невиконання другою стороною своїх зобовязань всі невигідні наслідки розірвання покладаються на винну сторону.

Крім того, у п. 1.2. статуту позивача зазначено, що Засновником санаторію «Одеський» являється Міністерство надзвичайних ситуацій України.

Пунктом 3.1. статуту позивача встановлено, що майно санаторію «Одеський»є власністю засновника і закріплюється за ним на правах повного господарського відання. Відчуження майна, що є власністю Засновника і закріплене за санаторієм «Одеський», здійснюється за погодженням із Засновником у порядку, визначеному законодавством України.

Отже, без відповідної згоди Міністерства надзвичайних ситуацій України, позивач не має право відчужувати майно, яке закріплене за ним на правах повного господарського відання, а відповідно і відповідач не міг набути право власності, включаючи і право спільної власності, на державне майно Будівля № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3. Доказів стосовно того, що відповідач набув право спільної власності на Будівлю № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, включаючи і відповідний дозвіл Міністерства надзвичайних ситуацій України, суду надано не було.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір про спільну діяльність, укладений між санаторієм Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»(код ЄДРПОУ 24548180) та Приватним підприємством «ОМД»(код ЄДРПОУ 32124485) 29 липня 2004 року.

3.Виселити Приватне підприємство «ОМД»(код ЄДРПОУ 32124485) з Будівлі № 1 (адміністративний корпус), що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Рибача балка, 3 на користь санаторію Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»(65038, м. Одеса, вул. Рибача балка, 3, код ЄДРПОУ 24548180).

4.Стягнути з Приватного підприємства «ОМД»/65098 АДРЕСА_1, п/р 260005678 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код ЄДРПОУ 32124485/ на користь санаторію Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «Одеський»(65038, м. Одеса, вул. Рибача балка, 3 р/р 26006705873115 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ 24548180) витрати по сплаті державного мита у розмірі 85 /вісімдесят пять/ гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 /двісті тридцять шість/ гривень.

Рішення набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2011 року

Головуючий суддяГуляк Г.І.

Суддя Меденцев П.А.

СуддяД'яченко Т.Г.

Суддя Гуляк Г.І.