Рішення № 18199344, 29.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р.Справа № 27/17-809-2011 Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів: головуючий суддя: Невінгловська Ю.М.

судді: Петров В.С., Щавинська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Вайнбранд В.Л. - посвідчення №129 від 17.05.11р.;

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: не з'явились;

від Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси: ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);

від Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради: не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Суворовського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради;

до відповідача: Колективного підприємства "Одеський шкіряний завод №1";

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси; 2. Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути земельну діляну та стягнення 481457,46грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 02.03.2011р. Прокурора Суворовського району м.Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача - Колективного підприємства "Одеський шкіряний завод №1", в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог (вх. ГСОО від 26.08.2011р. №29578/2011) просив суд стягнути з відповідача заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 526608,08грн., розірвати договір оренди земельної ділянки площею 15531 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56, укладеного 03.02.2009р. між позивачем та відповідачем та зобовязати відповідача повернути земельну ділянку Одеській міській раді.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 03.02.2009р. між Одеською міською радою та КП "Одеський шкіряний завод №1" укладено договір оренди земельної ділянки площею 15531 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56, між тим відповідач свої зобовязання щодо сплати орендної плати майже не виконував, в звязку з чим з червня 2009р. за ним рахується заборгованість з орендної плати.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2011р., для встановлення повної та об'єктивної істини по справі, суд за власною ініціативою залучив до участі у справі Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м. Одеси та Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Згідно до наданих письмових та усних пояснень треті особи підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Колективного підприємства "Одеський шкіряний завод №1" у судових засіданнях був присутній, між тим, письмового відзиву на позов не надав. При цьому в судовому засіданні 29.08.2011р. відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення адміністративної справи №2а/1570/5565/2011, порушеної за позовом КП „Одеський шкіряний завод №1” до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001362301.

Судова колегія, розглянувши зазначене клопотання відмовила у його задоволенні, з огляду на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки, згідно до вимог ст. 79 Господарського кодексу України, пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. А неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Між тим, суд дійшов висновку, що обставини, які розглядаються адміністративним судом, можливо встановити господарським судом самостійно у даній справі, предмети позовних вимог по цим справам не повязані між собою, отже господарський суд може розглянути дану справу в межах своєї юрисдикції, згідно до наявних в ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, встановив:

На підставі рішення Одеської міської ради від 22.01.2008р. №2276-V, між Одеською міською радою (орендодавець) та Колективним підприємством "Одеський шкіряний завод №1" (орендар) укладено договір оренди землі від 03.02.2009р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.

Згідно з п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 15531 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56.

У відповідності до п. 3.1 договору, даний договір укладено терміном на 10 років, але не пізніше початку реконструкції району, для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу.

Пунктом 4.1 договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку площею 15531 кв.м. розрахована у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає: 222058, 08 грн. на рік, з урахуванням індексації за 2007 рік, без урахування індексації за 2008 рік. Орендна плата сплачується орендарем у грошовій безготівковій формі.

За п. 4.3 договору встановлено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Цим же пунктом передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 9.1.2, 9.1.3 договору встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а також вимагати дострокового розірвання договору, у разі невиконання орендарем його обовязків, передбачених Законом України „Про оренду землі”, цим договором, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом 12.2 передбачено, що цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, у разі невиконання сторонами їх обовязків, передбачених Законом України „Про оренду землі”, цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження обєкту оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Даний договір був зареєстрований у Одеському міському відділі ОРФ ДП „Центр ДЗК”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 червня 2009 року за № 040950500044.

Таким чином, після державної реєстрації договору оренди землі та складання акту приймання-передачі земельної ділянки відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 15531 кв.м. для експлуатації та обслуговування будівель та споруд заводу, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56.

Між тим, як вказує прокурор, відповідачем неналежно виконується обовязок щодо внесення орендної плати у передбачених договором порядку та розмірі, оскільки відповідачем орендна плата майже не сплачувалась за період з червня 2009 р. по червень 2011 року, та заборгованість становить 526608,08грн., що підтверджується матеріалами справи та зазначено в довідці Одеського міського управління земельних ресурсів від 07.06.2011р. №01-25/871-02 (а.с. 112-113).

Так, за даними моніторингу надходжень орендної плати, проведеного Одеським міським управлінням земельних ресурсів, вбачається, що з урахуванням індексації за період з червня 2009року по травень 2011року за КП „Одеський шкіряний завод №1” рахується заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 03.02.2009р. у розмірі 504032,77грн. Між тим, під час розгляду справи позивачем було донараховано орендну плату за червень 2011 року у розмірі 22575,31грн. та загалом заборгованість відповідача з орендної плати за період з червня 2009р. по червень 2011р. склала 526608,08грн.

Зазначений розмір заборгованості з орендної плати підтвердився також при проведенні Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси документальної позапланової невиїзної перевірки КП „Одеський шкіряний завод №1”, за результатами якої було складено акт від 04.07.2011р. №2898/23-6/13914374. Так, в результаті перевірки було встановлено заниження КП „Одеський шкіряний завод №1” орендної плати за земельну ділянку у розмірі 526608,08грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та третіх осіб, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 13 вказаного закону встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої ділянки. Враховуючи вищезазначене, платником орендної плати за землю до бюджету є орендар земель державної або комунальної власності на підставі укладеного з відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади договором оренди землі.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобовязані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю", згідно з яким платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як свідчать матеріали справи, п. 4.3 договору оренди землі від 03.02.2009р. визначено, що орендна плата повинна вноситись відповідачем за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючи за останнім календарним днем звітного місяця. Цим же пунктом передбачено, що орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000р. №783 „Про проведення індексації грошової оцінки земель”.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається із розрахунку Одеського міського управління земельних ресурсів та відомостей ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, які наведені в акті документальної позапланової перевірки від 04.07.2011р. №2893/23-6/13914374, наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 526608,08грн. відповідачем не спростовано.

Приймаючи до уваги доведеність наявності вказаної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про її стягнення відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Крім того, статтею 32 Закону України „Про оренду землі” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених ст.ст.24 і 25 цього закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як вбачається із змісту договору оренди землі від 03.02.2011р., пунктом 12.2 даного договору передбачено, що цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду, у разі невиконання сторонами їх обовязків, передбачених Законом України „Про оренду землі”, цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження обєкту оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про оренду землі”, умови щодо орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а також щодо використання та цільового призначення земельної ділянки є істотними умовами договору. Відповідно до ст.24 цього ж Закону орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної сплати орендної плати та використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Так, підставою для розірвання спірного договору оренди землі від 03.02.2009 р. прокурором визначено невиконання відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати, що є істотним порушення умов цього договору та не спростовано відповідачем.

З урахуванням встановлених під час розгляду справи обставин, в звязку з доведенням розміру наявної у КП „Одеський шкіряний завод №1” заборгованості з орендної плати у розмірі 526608,08 грн. суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі від 03.02.2009р., укладеного між позивачем та відповідачем, та задовольняє позов у повному обсязі.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Колективного підприємства „Одеський шкіряний завод №1” (65006, м. Одеса, вул. Слобідська, 56, ід код 13914374) на користь Держави в особі Одеської міської ради до місцевого бюджету заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 526608 /пятсот двадцять шість тисяч шістсот вісім/грн. 08 коп. на Банк ГУДКУ в Одеській області на р/р 33219812700009, УДК у м. Одесі, ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23862106, на рахунок одержувача - УДК у м. Одеса, місцевий бюджет Суворовського району, код бюджетної класифікації 13050200.

3.Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 15531 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул.. Слобідська, 56, укладеного 03.02.2009р. між Одеською міською радою та Колективним підприємством „Одеський шкіряний завод №1” (ід. код 13914374).

4.Зобовязати Колективне підприємство „Одеський шкіряний завод №1” (ід. код 13914374) повернути земельну ділянку Одеській міській раді.

5.Стягнути з Колективного підприємства „Одеський шкіряний завод №1” (65006, м. Одеса, вул. Слобідська, 56, ід код 13914374):

-на користь Державного бюджету України на п/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22090200, символ звітності банку 095 - держмито в сумі 5 351 /пять тисяч триста пятдесят одна/ грн. 08 коп.

-на користь Державного бюджету України на п/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, КБК 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2011р.

Головуючий суддя Невінгловська Ю.М.

Суддя Петров В.С.

Суддя Щавинська Ю.М.