Рішення № 18199156, 31.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2011 р.Справа № 11/17-2688-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНГЕНТА";

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЗАХИСТ ПІВДЕНЬ"

про стягнення 678032,26 грн.;

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

В засіданні приймали:

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: 05.07.2011 р. за вх. № 3837/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "СИНГЕНТА" (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЗАХИСТ ПІВДЕНЬ" заборгованості за поставлений товар в сумі 720 032,26 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає, 19.08.2011 р. за вх. № 29009/2011 надав заяву про зменшення позовних вимог та заперечення на відзив, а також 31.08.2011 р. за вх. № 30078/2011 заяву про зменшення позовних вимог та заперечення на відзив.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у запереченнях від 05.08.2011 р. за вх. № 26659/2011 р. та доповненнях до заперечень від 19.08.2011 р. за вх. № 28980/2011

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

18.02.2008 р. між сторонами було укладено Договір № 202008042, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу товари, а останній зобов'язався прийняти Товари та сплатити за них грошову суму в розмірі та порядку, що передбачені Договором.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору поставив, а Відповідач прийняв продукцію на загальну суму 5 480 785,00 грн. Претензії щодо якості, кількості та асортименту товару Відповідачем не заявлялись.

Посилаючись на п.2.3 Договору Позивач вказує, що в рахунок оплати за товар, Відповідач зобов'язувався видати Позивачу чотири прості або переказні векселі, але в порушення умов договору видав лише два векселі на загальну суму 3535 599,74 грн.:

-простий вексель серії АА 0910001 від 03.04.2008 р. на суму 1 239 319 грн. Зазначений вексель повністю оплачений Відповідачем.

-простий вексель серії АА 0910012 від 08.07.2008 р. на суму 2 295 680.74 грн. (Оригінал векселя знаходяться в матеріалах справи №11/17-1212-2011 Господарського суду Одеської області).

Таким чином вексель на суму 1 945 185,26 грн. Відповідачем не видавався.

Позивач наполягає на тому, що в порушення п.1.1 Договору, Відповідач оплатив товар лише частково на загальну суму 4 802 752,74 грн. Решта суми - 678 032,26 грн. залишається не оплаченою.

Також Позивач вказує, що 30.03.2011 р. звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Відповідача про стягнення заборгованості у сумі 678 032,26 грн. (з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог) за неоплаченим простим векселем серії АА 0910012 від 08.07.2008 р. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2011 р. по справі №11/17-1212-2011 у задоволені позовних вимог було відмовлено.

З урахуванням зазначеного Позивач вважає, що Договір вважається не оплаченим в цій частині та просить суд стягнути з Відповідача 678 032,26 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає , у запереченнях від 05.08.2011 р. за вх. № 26659/2011 р. та доповненнях до заперечень від 19.08.2011 р. за вх. № 28980/2011 вказує, що Позивачем не повно і не обґрунтовано визначено розрахунок заявленої до оспорювання та стягнення суми боргу, не вказані повно обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач також зауважує на те, що Позивачем у позовній заяві було зазначено, що він передавав окремими партіями у рамках дії договору №202008042 від 18.02.2008 р. товар на загальну на суму 5 337 645,00 грн., але стягнення суми у розмірі 4 807 521,00 грн., на його думку є безпідставним, оскільки сплинув строк позовної давності.

Позивач 31.08.2011 р. за вх. № 30078/2011 остаточно надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою оплатою Відповідачем заборгованості та просить суд стягнути з Відповідача 654 032,26 грн.

В запереченнях на відзив, також наданих 19.08.2011 р. за вх. № 29009/2011 та 31.08.2011 р. за вх. № 30078/2011, Позивач, зокрема, вказує, що поставка на суму 143 140,94 грн., про яку зазначає Відповідач у відзиві, підтверджується видатковими накладними №8870080257 від 07.07.2008 р. на суму 120 807,84 грн., та № 8870081478 від 17.07.2008 р. на суму 22 333,10 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей НБМ №441866 від 04.07.2008 р. та НБМ №441869 від 14.07.2008 р. Факт прив'язки видаткових накладних до Договору №202008042 на його думку підтверджується тим, що усі видаткові накладні були видані після дати підписання договору - 18.02.2008 р. Інші договори після цієї дати між Відповідачем та Позивачем не укладались.

Посилаючись на приписи Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, Позивач зазначає, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі перебігом строку виконання. Строк виконання зобов'язання по кожній партії товару було передбачено у відповідних видаткових накладних.

Таким чином на думку Позивача, Відповідачем за основу розрахунку строку позовної давності було взято строк складання відповідних видаткових накладних, а не строк виконання зобов'язання оплатити товар. Крім того Відповідачем не взято до уваги той факт, що відповідно до простого векселя серії АА №0910012, як боргової розписки Відповідач зобов'язувався розрахуватись за товар, в рахунок якого було видано такий вексель, за пред'явленням, але не раніше ніж 15 грудня 2008 р. Вимогу оплатити заборгованість, що виникла по зазначеному векселю було пред'явлено 23.12.2010 р. (лист №2 від 14.01.2011 р.) Повторна вимога оплатити борг направлена листом №284/11 від 22.03.2011 р.

Досліджуючи матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1.1. Договору № 202008042, укладеного 18.02.2008 р. між ТОВ "Сингента" та ТОВ "Агрозахист Південь", Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність товари згідно з специфікацією та на умовах, що визначені у цьому Договорі та Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною (надалі "Товари"), а Покупець зобов'язується прийняти згадані Товари та сплатити за них грошову суму у розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 2.3. Договору в рахунок оплати за Товар Покупець видає Продавцю прості або переказні векселі (надалі - "Векселі") в такому порядку:

2.3.1. перший Вексель, на суму поставленого Товару в першому кварталі 2008 року, передається не пізніше 08 квітня 2008 року з датою погашення за пред'явленням, але не раніше 01 грудня 2008 року.

2.3.2. другий Вексель, на суму поставленого Товару в другому кварталі 2008 року, передається не пізніше 08 липня 2008 року з датою погашення за пред'явленням, але не раніше 15 грудня 2008 року.

2.3.3. третій Вексель, на суму поставленого Товару в третьому кварталі 2008 року, передається не пізніше 08 жовтня 2008 року з датою погашення за пред'явленням, але не раніше 28 січня 2009 року.

2.3.4. четвертий Вексель, на суму поставленого Товару в четвертому кварталі 2008 року, передається не пізніше 31 грудня 2008 року з датою погашення за пред'явленням, але не раніше 30 березня 2009 року.

Згідно до п. 2.4. Договору, всі Векселі, що передаються Покупцем Продавцю згідно умов цього Договору повинні відповідати всім вимогам до векселів згідно до норм Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, інших актів міжнародного права, з урахуванням особливостей, передбачених законом України "Про обіг векселів в Україні" №2374-ІІІ від 05.04.2001 р.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, Позивач поставив, а Відповідач прийняв продукцію на загальну суму 5 480 785,00 грн.

При цьому, відповідно до умов укладеного сторонами Договору Відповідач емітував Позивачу простий вексель серії АА 0910001 від 03.04.2008 р. на суму 1 239 319 грн., що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 29.04.2008 р. (вексель повністю оплачений Відповідачем) та простий вексель серії АА 0910012 від 08.07.2008 р. на суму 2 295 680,74 грн., який Відповідачем був погашений частково, як це було встановлено в ході розгляду справи № №11/17-1212-2011. Таким чином, в порушення умов договору, Відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково, сплативши 4802 752,74 грн. Заборгованість Відповідача станом 05.07.2011 р. (дата надходження позовної заяви до суду) складала 678 032,26 грн. В ході розгляду справи Відповідачем додатково було сплачено Позивачу 24 000,00 грн. Наявна заборгованість Відповідача складає 654 032,26 грн.

Заперечення Відповідача щодо пропущення відповідачем строку позовної давності, викладені у доповнені до заперечення від 19.08.2011 р. за вх. № 28980/2011 судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Як вбачається із спірних накладних, товар поставлявся на умовах кредиту на 180, 270, 120 днів відповідно, тобто з відстрочкою платежу. Також із п. 2.3.1. Договору вбачається, за поставлений в першому кварталі 2008 р. товар, Вексель передається не пізніше 08 квітня 2008 р. з датою погашення за пред'явленням, але не раніше 01 грудня 2008 р.

Окрім того слід також зазначити, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заяви про застосування позовної давності ,відповідно до приписів ч.3 статті 267 ЦК України, Відповідачем надано не було.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами і наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрозахист Південь" (65086, м. Одеса, вул. Ростовська, 6, фактична (поштова) адреса: 65031, м. Одеса, вул. Проценко, 23/4, код 34799841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сингента" (03680, м. Київ, вул. Козацька, 120/4, поверх 3, код 30265338) - 654 032,26 грн., 6780,32 грн. держмита та 236,0 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 02.09.2011 р.

Суддя Власова С.Г.