Рішення № 18199039, 05.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2011 р.

Справа № 3/17-2653-2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА"

До відповідача: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "БАННІВКА"

про стягнення 8976,61 грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "БАННІВКА" 8976,61 грн., з яких 4062,66 грн. основний борг, 3998, 47 грн. інфляційні та 915,48 грн. 3% річних.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

04 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" (Постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "БАННІВКА" (Покупець) було укладено Договір №17 (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та по ціні, вказаним в рахунках та накладних, що є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до положення 2.2 договору поставка продукції здійснюється партіями, на кожну партію поставляємої продукції Постачальник надає Покупцю рахунок та накладну, в яких вказується найменування, асортимент кількість і ціна продукції.

За умовами п. 3.1 договору Покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 3х днів з дати поставки даної партії продукції.

На виконання умов договору №17 від 04 січня 2008 року, Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" поставлено, а Покупцем - Сільськогосподарським виробничим кооперативом "БАННІВКА" прийнято товар за період з 10.01.2008р. по 18.11.2008р. на суму 106339,89 грн., що підтверджується накладними та довіреностями на отримання ТМЦ (копії в матеріалах справи а.с. 29-146 Т.1). Відповідно до актів на повернення товару (копії в матеріалах справи а.с. 147,148 Т.1) частина товару на суму 3096,77 грн. була повернута Сільськогосподарським виробничим кооперативом "БАННІВКА" постачальнику.

Періодичними платежами з 07 березня 2008р. по 18 листопада 2008р. за поставлений товар Відповідачем було сплачено позивачу 104242,32 грн., наведене підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 17-28 Т.1).

Частина платежу, сплачена відповідачем за поставлений товар у розмірі 5061,86 грн. була зарахована позивачем в погашення заборгованості за попередні періоди, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар у сумі 4062,66 грн.

Між сторонами Договору складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010р., яким засвідчено наявність заборгованості Сільськогосподарського виробничого кооперативу "БАННІВКА" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" у сумі 4062,66 грн. за поставлений товар.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе зобов’язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми 4062,66 грн. основного боргу, 3998,47 грн. інфляційних та 915,48 грн. 3% річних.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" про стягнення заборгованості в розмірі 4062,66 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем 3998,47 грн. інфляційних та 915,48 грн. 3% річних, вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача 4062,66 грн. основного боргу, 3998,47 грн. інфляційних та 915,48 грн. 3% річних.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "БАННІВКА" (68750, Одеська область, Болградський район, с. Баннівка, вул. Леніна, 34; код 03768919; п/р 260028228 в ОООФ АППБ Аваль, МФО 328351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОЮЗ-ОДЕСА" (67663, м. Одеса, вул. 465 км. автошляху Санкт-Петербург-Київ-Одеса; код 24539726; п/р 26002001314234 в ЗАТ ОТП Банк м. Київ, МФО 300528) 4062 (чотири тисячі шістдесят дві) грн. 66 коп. основного боргу, 3998 (три тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 47 коп. інфляційних, 915 (дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 48 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.