Ухвала суду № 18199019, 06.09.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"06" вересня 2011 р.

№ 4/17-2011-1691

Суддя Літвінов С.В., розглянувши матеріали вх.№5289/2011 за позовом Фонда комунального майна Ізмаїльської міської Ради до приватного акціонерного товариства "Одесакнига" КП ДАК "Укрвидавполіграфія"про виселення та стягнення 12081,60грн.

ВСТАНОВИВ: < Текст >

< Текст >

Позовна заява підлягає поверненню заявникові без розгляду з огляду на наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 р. (зі змінами, внесеними п. 21 Перехідних положень Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” № 2505-ІV від 25.03.2005 р.) ставка державного мита із позовних заяв майнового характеру встановлюється 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.), а ставка державного мита із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн.).

Згідно п. 4.5. Роз"яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкції підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 247 від 12.08.2011р. про сплату державного мита не може бути прийняте судом як належний доказ сплати державного мита в установленому розмірі.

Згідно п 3-1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на ІТЗ судового процесу у встановленому порядку і розмірі.

Позивачем не надані докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Згідно листа Головного управління державного казначейства України в Одеській області від 18.06.2010р. №06.2-13/97-3662, на виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2010р.", наказу Міністерства фінансів України від 14.05.2010р. №258 "Про затвердження Змін до бюджетної класифікації", наказу Державного казначейства України від 26.05.2010р. №169 "Про внесення змін до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету" та наказу Державного казначейства України від 07.06.2010р. №185 „Про відкриття рахунків та внесення змін до аналітичних параметрів рахунків з обліку надходжень до державного та місцевих бюджетів” змінено рахунок на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах (місцеві господарські та апеляційні господарські суди), які відкриваються з 21.06.2010р., а саме: код платежу за бюджетною класифікацією 22050003, символ звітності банку 264, р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011).

Додане до позовної заяви платіжне доручення № 245 від 12.08.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не відповідає вищевикладеним вимогам, тому не є належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовну заяву Фонда комунального майна Ізмаїльської міської Ради слід повернути позивачу без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Керуючись п.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Суддя < /підпис/ > Літвінов С.В.