Рішення № 18198878, 31.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" серпня 2011 р.Справа № 12/17-2607-2011 За позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" до відповідача: закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод"

про стягнення 8066,21 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 01.04.2011р.

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (далі по тексту ТОВ "Основа Папір"), звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" (далі по тексту ЗАТ "Кілійський виноробний завод") 6867,04 грн. суми основного боргу; 175,06 грн. інфляційних; 708,33 грн. пені; 315,78 грн. 3% річних, що разом становить 8066,21 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, їй присвоєно їй № 12/17-2607-2011 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.08.2011р. наданими суду позивачем, та корінцем про вручення поштового повідомлення, але в судове засідання не зявився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. В процесі розгляду справи представниками сторін надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.01.2010р. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено договір №22/О (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прий1няти та оплатити на умовах цього договору гофрокартон, гофрокороба, гофротару, картон коробочний,, папір для обгартування або іншу продукцію, надалі Товар.

Пунктом 2.4. договору визначено, що строк оплати на протязі 21 календарного дня з моменту постачання Товару.

Відповідно до п.3.5. договору товар вважається переданим Постачальником та прийнятий Покупцем з моменту підписання товаросупроводжувальних документів.

У відповідності до п. 4.1. договору, за несвоєчасне виконання умов договору сторони несуть наступну відповідальність, зокрема, за несвоєчасне перерахування грошових коштів Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Як зазначає позивач, у відповідності до умов договору, відповідачу 25.06.2010р. за видатковою накладною № S0601779 було передано товару на загальну суму 25569,77 грн.

Зазначений товар було отримано представником відповідача на підставі довіреності серії ААБ № 738566 від 23.06.2010р.

Однак, як зазначив позивач, оплата поставленого за договором Товару відповідачем здійснювалася несвоєчасно та не в повному обсязі, з підстав чого на адресу відповідача позивачем 21.12.2010р. було направлено листвимогу за № 726, в якому позивач запропонував відповідачу у добровільному порядку сплатити борг в сумі 9867,04 грн. та штрафні санкції в сумі 2991,88 грн.

Зазначений лист відповідач отримав 19.01.2011р., що підтверджується корінцем про вручення поштового повідомлення, але на вимогу відповіді не надав.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, для захисту своїх порушених прав звернувся з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості наданого позивачем та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 6867,04 грн. суми основного боргу; 175,06 грн. інфляційних; 708,33 грн. пені; 315,78 грн. 3% річних, що разом становить 8066,21 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Основа Папір" про стягнення з ЗАТ "Кілійський вино переробний завод" 6867,04 грн. суми основного боргу; 175,06 грн. інфляційних; 708,33 грн. пені; 315,78 грн. 3% річних, правомірними, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 32,33,44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити - повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Кілійський виноробний завод" (65007, м. Одеса, вул. водопровідна, 22, код ЄДРПОУ 32288493) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір"(01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А, код ЄДРПОУ 33939476) 6867,04 грн. суми основного боргу; 175,06 грн. інфляційних; 708,33 грн. пені; 315,78 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита; 236 грн. витрати на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення підписане 02.09.2011 р.

Суддя Цісельський О.В.