Рішення № 18197958, 12.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/30112.09.11 За позовом Приватного підприємства «Прогрес-Інфо-В»

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про спонукання до виконання умов договору

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № 1/4 від 01.07.2011 р.

від відповідача: не зявились

Обставини справи :

Приватне підприємство «Прогрес-Інфо-В» звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виконувати вимоги п. 6.10. договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. щодо належного утримання обєкта оренди нежитлового приміщення загальною площею 400, 00 кв.м., розташованого за адресою за адресою: АДРЕСА_1, 1-Д (літ.А) та прилеглої до неї території.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 12.09.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2010 р. між Приватними підприємцем «Прогрес-Інфо-В»(далі-орендодавець) та Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі-орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 5, за умовами якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти в тимчасове платне користування майно, (оренду) нежитлове приміщення з навісом для пасажирів, загальною площею 400, 00 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, № 1-Д (літера А).

Відповідно до п. 2.1. договору майно буде передано орендарю за актом приймання-передачі, протягом 5 календарних днів з дня підписання цього договору.

Згідно з п. 11.1.-11.2. договору цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами. Строк дії договору до 31.12.2010 р.

Пунктом 11.3. договору сторони домовились, що якщо орендар продовжує користуватись майном після закінчення строку користування майном, то, за відсутності заперечень орендодавця, договір вважається поновленим на строк та на умовах, які були раніше встановлені договором.

11.06.2010 р. орендодавець передав, а орендар прийняв нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1, № 1-Д (літера А), загальною площею 400, 00 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення.

04.06.2010 р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р., за умовами якого сторони прийшли до згоди внести доповнення до п. 6 договору, та читати і виконувати в наступній редакції: «п. 6.10. утримувати майно, торговий обєкт оренди в належному санітарному стані та відповідно до правил торгівлі. Прибирати сміття, та відходи на орендованому обєкті оренди і біля обєкта оренди. П.6.11. дотримуватися правил користування електроенергією, не допускати перевантаження електромережі. Електрообладнання (заводського виготовлення) та електропроводку використовувати тільки в справному стані.»

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Інфо-В» звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з листом № 6 від 07.090.2010 р., в якому позивач просить відповідача не порушувати та виконувати належним чином п. 6.10. та 6.11. додаткової угоди від 04.06.2010 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р.

У відповідь на вищезазначену вимогу, позивач отримав лист № 3 від 17.09.2010 р. від відповідача, в якому останній зобовязувався не порушувати умови договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. та додаткової угоди від 04.06.2010 р. та виконати роботи по благоустрою території (укласти плитку або зробити декоративне покриття), ремонт фасадів та провести роботи, які необхідні для виконання вимог пожежного та санітарного стану.

Між тим, 29.06.2011 р. сторонами було встановлено наступне: біля входу в орендоване приміщення розташована стихійно створена купа сміття, продуктових відходів з неприємним запахом; навколо приміщення виявлено у великій кількості недопалки цигарок, побиті скляні пляшки, розламаний пластиковий стілець; тара (бак) для сміття на території виявлено в кількості 1 шт., що є недостатнім для території такої площі; ґрунтові стихійні доріжки від вхідних дверей приміщення до дороги знаходяться у незадовільному стані (тротуарна плитка не укладена), навколишня територія не впорядкована та не благоустроєна належним чином, що підтверджується актом № 1 обстеження стану обєкта оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 (літера А) у м. Києві.

Станом на день розгляду справи відповідач не виконав умов додаткової угоди від 04.06.2010 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. щодо належного утримання обєкта оренди.

За таких обставин позивач просить зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 виконати вимоги п. 6.10. договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. щодо належного утримання обєкта оренди нежитлового приміщення загальною площею 400, 00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, 1-Д (літ.А) та прилеглої до неї території.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Ст. 14 Цивільного кодексу України передбачає виконання цивільного обов'язку з межах встановлених договором.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони орендодавця, так і зі сторони орендаря. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін. Бажання орендаря продовжувати відносини оренди у даному випадку висловлюється шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Щодо орендодавця, підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка висловлюється відсутністю заперечень і вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.

Враховуючи наведене та оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача у встановлений законодавством строк до відповідача з листом про закінчення терміну дії договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р., суд приходить до висновку, що договір оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. автоматично пролонгований на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не зявився, заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. щодо належного утримання обєкта оренди, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виконати вимоги п. 6.10. договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. що належного утримання обєкта оренди нежитлового приміщення загальною площею 400, 00 кв.м., розташованого за адресою за адресою: АДРЕСА_1 (літ.А) та прилеглої до неї території підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні Приватного підприємства «Прогрес-Інфо-В» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) виконати вимоги п. 6.10. договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 01.06.2010 р. щодо належного утримання обєкта оренди нежитлового приміщення загальною площею 400, 00 кв.м., розташованого за адресою за адресою: АДРЕСА_1, 1-Д (літ.А) та прилеглої до неї території.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Прогрес-Інфо-В» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31, код 35426323 ) державне мито в розмірі 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складений: 13.09.2011 р.