Рішення № 18197743, 07.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/28307.09.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Китайський "Альянс"

доЗакритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"

про стягнення заборгованості

.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 дов. № б/н від 04.07.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. № 538 від 15.07.2011 р.

В судовому засіданні 07.09.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Китайський "Альянс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"про стягнення заборгованості в розмірі 391958,29 грн.

Позов мотивний наявністю заборгованості, яка утворилася у відповідача внаслідок неповної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2011 року порушено провадження у справі № 13/283, зобов'язано сторін вчинити певні дії, а також витребувано документи та докази, розгляд справи призначено на 07.09.2011 року.

В судове засідання, призначене на 07.09.2011 року зявилися представники сторін. Представник позивача на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі. Крім того, позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 309346,67 грн. основного боргу, 51053,38 грн. пені, 1976,26 грн. 3% річних, 9551,92 грн. інфляційних втрат та 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав частково.

В судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Судом розглянуто клопотання відповідача та відмовлено у його задоволенні через необґрунтованість.

В ході розгляду справи, представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача повідомив, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав представлені сторонами документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши і зясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-Китайський "Альянс" (надалі позивач, продавець) та Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком"(надалі відповідач, покупець) було укладено договір купівлі - продажу № 01-04/2011 від 01.04.2011 року (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору та Додатку до нього, продавець зобовязується поставити та передати у власність визначений Договором товар, а саме Фанеру ФОФ 1250*2500*21 мм Китай на загальну суму 339621,26 грн., а покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах Договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 339621,26 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними № РН-0108 від 12.04.2011 року на суму 90061,62 грн., № РН-0123 від 20.04.2011 року на суму 50795,04 грн., № РН-0124 від 20.04.2011 року на суму 135278,54 грн., № РН-0126 від 20.04.2011 року на суму 63486,06 грн. та довіреністю № 508 від 07.04.2011 року на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Вищевказані накладні приймаються судом у якості належного доказу виконання поставки товару відповідачу та прийняття його останнім.

Пунктом 4.2 Договору сторони узгодили порядок розрахунків, відповідно до якого 50% вартості товару оплачується покупцем шляхом передоплати на рахунок продавця, решта 50% вартості оплачується покупцем не пізніше пяти банківських днів після поставки, на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури.

Проте, відповідач, в порушення умов Договору та чинного законодавства, взяті на себе зобовязання виконав не в повному обсязі, а саме відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару в розмірі 10244,59 грн. У звязку з чим у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 329376,67 грн.

02.06.2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача Претензію з вимогою погашення заборгованості. Проте зазначена Претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 329376,67 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

В ході розгляду справи позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 309346,67 грн. основного боргу, 51053,38 грн. пені, 1976,26 грн. 3% річних, 9551,92 грн. інфляційних втрат

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором купівлі - продажу № 01-04/2011 від 01.04.2011 року в сумі 309346,67 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 51053,38 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної сплати за товар покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості партії товару за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 51053,38 грн. пені підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 10401,55 грн.

Крім того, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором позивач нарахував та просить суд стягнути з останнього 1976,26 грн. 3% річних та 9551,92 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, позовні вимоги в частині стягнення 1976,26 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги в частині стягнення 9551,92 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме: в розмірі 4075,45 грн.

Крім основного боргу, пені та інфляційних втрат позивач нарахував та просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

В обґрунтування вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000,00 грн., позивач надає в якості доказів договір про надання правової (юридичної) допомоги від 05.07.2011 року, укладений між позивачем та ОСОБА_1, свідоцтво ОСОБА_1 про право на заняття адвокатською діяльністю № 8085 від 25.10.2007 року та квитанцію № 911545 від 05.07.2011 року про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5000,00 грн. за юридичні послуги за Договором б/н від 05.07.2011 року.

Дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача стосовно стягнення витрат на послуги адвоката є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 309346,67 грн. основного боргу та 1976,26 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 51053,38 грн. пені та 9551,92 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню, а саме: 10401,55 грн. пені та 4075,45 грн. інфляційних втрат.

Витрати на послуги адвоката, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком (01010, м. Київ, вул..А.Іванова, 10 (юр.адр.); 03039, м. Київ, пр.. Червонозоряний, 119 (факт.адр.), код ЄДРПОУ 24934436) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Китайський "Альянс" (03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7, оф. 308 (юр.адр.); 03124, м. Київ, вул.. М.Василенка, 7, а/я 8 (пошт.адр.), код ЄДРПОУ 36947846) 309346 (триста девять тисяч триста сорок шість),67 грн. основного боргу, 10401 (десять тисяч чотириста одна),55 грн. пені, 1976 (одна тисяча девятсот сімдесят шість),26 грн. 3% річних, 4075 (чотири тисячі сімдесят пять),45 грн. інфляційних втрат, 4156 (чотири тисячі сто пятдесят шість),00 грн. витрат на послуги адвоката, 3257 (три тисячі двісті пятдесят сім),99 грн. витрат по сплаті державного мита, 196 (сто девяносто шість),16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 12.09.2011