Рішення № 18197253, 12.09.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

12.09.2011Справа №5002-28/3210-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6).

До відповідача Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а) в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98300, м. Керч, вул. Кірова, 79-а).

Про стягнення 1942594,79 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність № 322-Д від 22.04.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність № 20-3/277 від 11.01.2011 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію (активну): 1472733,01 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії: 141857,69 грн., пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 125769,47 грн., 3 % річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 38698,46 грн., індекс інфляції за активну та реактивну енергію у розмірі 163536,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконував умови договору про постачання електричної енергії № 288 від 17.11.2005 р. щодо своєчасного розрахунку за електроенергію, у звязку з чим за ним склалась заборгованість.

23 серпня 2011 р. від Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач визнає суму заборгованості, проте заперечує проти нарахованих штрафних санкцій, оскільки вважає, що вони нараховані невірно.

12.09.2011 р. до суду надійшла заява від ПАТ «Крименерго» про зменшення позовних вимог, а саме позивач просить: стягнути заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) у розмірі 1472733,01 грн., заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 141857,69 грн., пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 125358,13 грн., 3 % річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 24262,87 грн., індекс інфляції за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 67771,10 грн., всього 1831982,81 грн.

12.09.2011 р. надійшов додатковий відзив, у якому відповідач визнає уточнену суму заборгованості та штрафних санкції, а тому вважає позов обґрунтованим та таким. що підлягає задоволенню.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю витребування додаткових доказів.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 р. №575/97-ВР, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобовязаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

17 листопада 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (на даний час Публічне акціонерне товариство «Крименерго») (Постачальник) та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (Споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 288 (а. с. 21-24).

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надати інший стороні (споживачу, абоненту) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до розділу 1 договору Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість і здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актам порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього договору і додатків до нього, які являються його невідємними частинами.

Згідно до п. 2.2.3 договору Споживач зобовязується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1 або № 4.2 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 2 додатку № 4.2 «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію» (а. с. 25), розрахункова дата встановлюється до 24 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 24 числа місяця до того ж числа наступного місяця.

Згідно з пунктом 5 зазначеного додатку, розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. Дата оплати встановлюється до 29 числа кожного місяця (згідно з п. 6. 11 ПКЕЕ). За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії або дата внесення споживачем готівки до каси постачальника.

В пункті 2.2.4 договору Споживач зобовязується здійснювати оплату за послуги по компенсації перетікань реактивної електричної енергії між електричними мережами Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати за спожиту електричну енергію, за останнім склалася заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2011 р. по червень 2011 р. у розмірі 1472733,01 грн. та заборгованість по розрахункам за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії у розмірі 141857,69 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2011 р. (а. с. 26).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми боргу за спожиту електричну енергію активну у розмірі 1472733,01 грн. та реактивну у розмірі 141857,69 грн. Крім того, відповідач визнає зазначену суму заборгованості.

Також, позивач просить стягнути пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 125358,13 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8 додатку № 4.2 «Порядок розрахунків для споживачів, які розраховуються за фактично спожиту електроенергію» до договору № 288 від 17.11.2005 р. у випадку несвоєчасної оплати визначеної даним порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочки, враховуючи день фактичної оплати: - пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяв в період, за який здійснюються нарахування: - 3 % річних із простроченої суми. При цьому сума боргу за спожиту електроенергію повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Перевіривши розрахунок суми позову позивача у частині нарахування пені за активну та реактивну електричну енергію, суд знаходить його вірним, у звязку з чим, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 125358,13 грн. за період з 30.01.2011 р. року по 30.06.2011 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 24262,87 грн. та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 67771,10 грн.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача по оплаті за спожиту електроенергію, суд визнає вимоги позивача щодо нарахування 3% річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції обґрунтованими.

За такими обставинами матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача 3% річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 24262,87 грн. та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції у розмірі 67771,10 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та визнав зменшенні позовні вимоги у повному обсязі, у звязку з чим позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 12.09.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 16.09.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-а) в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98300, м. Керч, вул. Кірова, 79-а. код ЄДРПО України 26224872) на користь Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, код ЄДРПО України 00313400) заборгованість за спожиту електричну енергію (активну) 1472733,01 грн., заборгованість за компенсацію перетікань реактивної електричної енергії 141857,69 грн., пеню за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 125358,13 грн., 3 % річних за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 24262,87 грн., індекс інфляції за активну та реактивну електричну енергію у розмірі 67771,10 грн., державне мито у розмірі 18319,82 грн. та 222,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.